Др. Василь Пачовський, що по війні професорував якийсь час на Закарпатті, уложив для пластунів присягу, яка появилася друком у «Пластуні», 1923 р., число 2.

Кожний пластун повинен скласти присягу. Однак складається вона тоді, коли пластун склав 1 пластовий іспит і його прийнято до Пласту. Найскорше можна відбути присягу до 3 місяців од вступлення до Пласту.

Складається присяга урочисто і лише тими пластунами, що добре знають і уміють пояснити пластовий закон.

День складання присяги записується до службового списка пластуна.

Текст присяги:

З відродженням світу, у великій добі,
Складаю присягу, народе, Тобі:
Плекатиму силу ума свого й тіла,
Як гордість народна позве нас до діла,
Щоб я до чину для всіх був готов.

Злелію красу непорочну душею,
Як зорі заблиснуть у нас над землею,
Аби я вчув правду, закон і любов.

Мину обережно зрадливі яруги
Як зродиться воля з народної туги
Щоб я не впав, а стояв у рядах.

І бистро огляну з вершин усі дороги,
Як мій люд стане на розпуттю тривоги,
Щоб я вказав йому соняшний шлях.

На славу народу і всіх поколінь,
Так допоможи мені, Боже, амінь.

Історія написання Гімну Закарпатських Пластунів. Автор – Спиридон Черкасенко

Присяга закарпатських пластунів

Довідка. Пачовський Василь (1878-1942) – поет і драматург, один з провідних представників літературного угруповання „Молода Муза”, педагог. Вчителював у гімназіях у Станіславі і Львові, в 1915-1918 роках працював у австрійських таборах українських полонених; у 1920-1929 – на Закарпатті, де вчителював у Берегівській гімназії, згодом в Галичині – у Перемишлі і Львові, де й помер. Автор збірки „Розсипані перли”(1901), „На стоці гір” (1912), „Ладі й Марені” (1912), драматичних творів „Сон української ночі” (1903), „Сонце руїни”(1911), „Сфінкс Європи”(1914), „Роман Великий” (1918), „Гетьман Мазепа”(1933). З задуманої великої епічної поеми „Золоті Ворота”, вийшли тільки дві частини. Автор історичних праць.

Джерело: Степан Пап-Пугач. Пластовий Альманах

*