Одного дня до нас зателефонував пан, що назвався Віктором Пакошем з Чікаґо (як згодом виявилось — зі Львова, а в Чікаґо живе останні два десятки років). Віктор Пакош в часі свого чергового візиту до Львова привіз для пластового музею архів пл. сен. кер. Павла Клима, ЧК.

Друг Павло Клим народився 1906 року (чомусь у статті пам’яти П. Клима, опублікованій у «Свободі» 1997 року, вказано 1910 рік, хоч сам він власноручно занотував дату свого народження: 9.7.1906) в с. Мізунь Долинського повіту. У 1929 р. став членом Загону «Червона Калина».

Належав до УВО, а від 1929 року — до ОУН. Відбув підстаршинський вишкіл у польській армії. Навчався у Львові, здобув освіту інженера. Був двічі ув’язнений в Березі Картузькій, тричі — у польських тюрмах. Під час першої радянської окупації Галичини перейшов на німецьку сторону, мешкав у містечку Радимно, де організував перехід кордону для членів ОУН. У 1940 році став членом повстанського штабу ОУН, створеного в Кракові, очолив відділ постачання. Від 1944 р. жив в Австрії. Згодом еміґрував до Арґентини, де був одним з ініціяторів створення Пласту. Тут став спочатку станичним Буенос-Айресу, а від кінця 1952 р. — головою Крайової Пластової Старшини Арґентини.

На цьому посту організував пластовий табір в Пунта Індіо, на оселі оо. Василиян, під назвою «Ненаситець I». У 1957 році переїхав на постійний побут до Чікаґо.

Павло Клим з пластунами на таборі в Арґентині

Павло Клим з пластунами на таборі в Арґентині

Наслідком тортурів польських наглядачів у Березі Картузькій стало серйозне ушкодження хребта, що значно обмежило фізичні можливості друга Павла. В Арґентині переніс операцію на хребті, яка, однак, не дала очікуваних результатів. Продовжував лікування у США, але також безуспішно: тривалий час не міг ходити, а останні роки життя був прикутий до ліжка.

Попри тяжку недугу Павло Клим залишався сильним духовно та інтелектуально. Цю силу відчуваєш дуже виразно, коли читаєш зібрані в його архіві документи, його листи, нотатки. Зокрема, дуже цікаві його міркування стосовно завдань Пласту та пластової системи виховання, занотовані на сторінках записника початку 1950-х, де зібрані вимоги пластових проб. Про самовиховання друг Павло пише: «Воно спирається на праці й переживаннях (елемент волі й емоції) та відбувається в гурті, значить виховуємо себе й інших, а інші себе й нас (спільність цілей і заінтересувань)».

Записник П. Клима Пластові проби

Записник П. Клима Пластові проби

В іншому зошиті бачимо адресар арґентинських пластунів — 32 сеньйорів, 18 старших пластунів та 25 юнаків. Червоним чорнилом позначені ініціятори заснування Пласту та його перші члени (основники). Окрім того, в адресарі подано рік вступу до організації і рік складення Пластової Присяги. Для пластової історії особливо цікаві ті, що потрапили до організації у 1940 році (в адресарі знаходимо двох, на той час юнаків: це Юрій
Гуренок, 1931 р. н. з Буенос-Айреса, і Шепарович, 1931 р. н., з Сокаля).

Сторінка з адресаря арґентинських пластунів

Сторінка з адресаря арґентинських пластунів

Не маючи змоги активно таборувати, друг Павло підтримував листовні контакти з багатьма пластунами в цілому світі. Зокрема, він чи не єдиний мав постійний зв’язок з пластуном Олександром Котом (героєм пісні про Кота-пластуна на Соколі), який оселився у Франції і працював як спеціяліст з годівлі риб. В архіві Павла Клима знаходимо декілька знимок Олександра Кота (одна з них, портретна, — в однострої французького скавта).

Пластовий конверт Мазепинського року з марками Джемборі в Маратоні 1963

Пластовий конверт Мазепинського року з марками Джемборі в Маратоні 1963

Пластовий конверт Мазепинського року з марками Джемборі в Маратоні 1963

Пластовий конверт Мазепинського року з марками Джемборі в Маратоні 1963

Багата на експонати філателістична та філокартична збірка Павла Клима. Оскільки він вів активне листування з багатьма пластунами, тут натрапляємо на листівки з Рима, що надходили від колишніх арґентинців Петра Ґреська, о. Родіона Головацького, ЧСВВ, о. Степана Чміля. З пластових зустрічей і таборів, на яких друг Павло не мав змоги бути, йому надсилали пам’ятні картки зі спецгашеннями. Найцікавіші серед низ — зі Світового Джемборі в Греції. Це і марки «пластової пошти», і офіційні джемборійські видання — марки, конверти, листівки.

Пластова джемборійська листівка з маркою

Пластова джемборійська листівка з маркою

Листівка-привіт з Джемборі в Маратоні

Листівка-привіт з Джемборі в Маратоні

Доволі незвичною пластовою пам’яткою є невеличка керамічна вазочка з малюнком ручної роботи і написом «45-ліття Українського Пласту. Ґрефтон — Онтаріо». Подібних експонатів у нашому музеї досі не було, адже набагато популярнішими серед пластунів були менш об’ємні і крихкі сувеніри.

Вазочка — сувенір з нагоди 45-ліття Пласту

Вазочка — сувенір з нагоди 45-ліття Пласту

Щодо пластових відзнак, то вони в архіві друга Павла представлені арґентинськими скавтськими зразками — лілейками більших і менших розмірів, відзнаками зі спільних акцій (на початках свого існування Пласт в Арґентині, зважаючи на політичні обставини, офіційно входив до складу Арґентинського Католицького Скавтінґу як 71-ша Аґрупація Українських Скавтів ім. св. Архистратига Михаїла), наплічними відзнаками часів Ді-Пі (1946—1949 рр.), американськими пластовими і національними відзнаками.

Цікавою є також добірка книжок у збірці друга Павла. Тут є як відомі всім «Посібник Зв’язкового», «Велика Гра», «Основоположник Пласту», так і менш поширені матеріяли Пластового Конґресу 1948 р., три зошити книги Бі-Пі «Пластування для хлопців» (раніше у нашій колекції було лише декілька примірників третього зшитка), книжка «Лісових Чортів» «На байдаках» (історія водної мандрівки 3 куреня УУСП на Волинь і Полісся 1930 р.), книжечка В. Немилівського «Пласт на Лемківщині» тощо.

Серед пластових фотографій у збірці переважають знимки з перших років пластування в Арґентині (є також фотографії пізніших років, що їх пластуни Буенос-Айреса надсилали другові Павлові в Чікаґо на згадку про них). Інші знимки ілюструють різні моменти з життя Загону «Червона Калина».

Звісно, це далеко не повний опис архіву Павла Клима; у ньому знаходимо ще пластові відзнаки, книги, часописи. Музей-архів Пластового руху щиро вдячний п. Вікторові Пакошу за передані матеріяли.

Павло Клим з пластунами на таборі в Арґентині

Павло Клим з пластунами на таборі в Арґентині

Джерело: Пл. сен. Ольга Свідзинська. Про наповнення фондів Музею-архіву Пластового руху (продовження) Пластовий Шлях, ч. 1-2 (173-174), 2013.

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.