Митрополит Андрей (29 липня 1865 – 1 листопада 1944) дуже багато матеріально допомагав розбудовувати пластові структури. Частину своєї посілости й земель у Карпатах подарував для заснування пластових юнацьких та новацьких таборів, надав деревину та ліс, окремо призначив кошти на пошиття одностроїв, оплачував поїздки, зокрема для православної пластової молоді з Волині.
«Це була свята людина, – людина повна благодаті Духа Святого. Це був етнарх українського народу. Батько нації, батько нашого народу. Він був Божим пророком свого часу, дух, думка, молитва якого вийшли далеко поза рамки того історичного періоду, в якому він служив Богові і людям», – Блаженніший Святослав.
Підлюте, Шептицький з проводом пластового табору
Митрополит Андрей отримав від Українського Пластового Уладу найвищу пластову нагороду – титул Добродія Пласту
Джерело: УГКЦ
*
Моя тітка, Ольга Кришеник, перебувала в першій половині 50-их в Мордовському таборі (ст. Потьма) разом з похресницею митр. Шептицького (прізвище цієї львів’янки мені невідоме). Молода дівчина-підліток разом зі своєю мамою втрапили під арешт та висилку лишень за те, що вийшли провести в останню путь свого хрещеного батька.