Табір у Варні над Чорним морем — зорганізував і вів подорожніх проф. Володимир Бірчак. Всіх таборовиків було 29, з чого четверо вовченят.
На Чорне Море їхали поїздом через Румунію. Над морем таборували у шатрах. Командантом табору був проф. Корнило Заклинський.
З Варни 15 пластунів плило кораблем до Царгороду (Стамбул – прим. 100 кроків). Про цей табір сестричка Незабудька (Ростислава Бірчак – прим. 100 кроків) залишила такі спогади:
Табір 1930 року ужгородські пластуни згадують дуже мило. Це був табір над Чорним морем. Велика це річ — таборувати на чужині та ще й над морем, над нашим українським морем. Подорож зорганізував др. Володимир Бірчак у порозумінні з болгарськими пластунами, завдяки яким ми дістали на березі моря у Варні досить велику площу під табір.
Площа була без дерев і виставлена гарячим промінням сонця. В перших днях це було неприємно, навіть небезпечно, бо могло нас спалити. Таборувало нас 29, з чого четверо вовченят. Командантом табору був проф. Корнило Заклинський з Берегова. Табір творили дві лінії шатер. Кухні не було і тому пластуни харчувалися у близькій їдальні.
Вільний від таборових зайнять час ми використали на купання у морі та оглядання поблизьких пам’яток. Ми оглядали монастир Аллаха, зробили прогульку на Золоті Піски тощо.
Понад половина таборовиків відбула чудову прогульку кораблем до Царгороду, що зараз знаходиться в Туреччині. 13-го липня майже опівночі виїхало 15 пластунів під проводом др. В. Бірчака кораблем «Бургас» і за 40 годин дісталися до Царгороду.
Царгород, навіяний романтикою і історією, усім нам дуже сподобався. Ми відвідали св. Софію, гіпподром, підземні аркади, славний царгородський базар та прекрасні мечеті. Своїми одностроями ми викликували між населенням сенсацію і навіть наша фотографія під одною з міських фонтан появилася у царгородській газеті з підписом: “Українські пластуни в Царгороді”.
Відтак ми поїхали подивитися на Мармурове море, а звідтіля через Золотий Ріг і Дарданелли повернули ми до Варни. У Варні ми ще лишилися два тижні, а відтак повернули на зелене Підкарпаття. Табір тривав чотири тижні і лишив в усіх нас незабутні враження.
Джерело: Степан Пап-Пугач. Пластовий Альманах.
*
0 коментарів
Трекбеки/Пінгбеки