Уривок з публікації Володимира Мороза на сайті “Історична правда” – “Прапор червоно-чорний – це наше знамено…”. Яким був стяг УПА?

Пласт
Після закінчення визвольних змагань ЛЗО не відновило своєї діяльності, але їх естафету перебрали пластуни.
У 1927 р. був створений курінь старших пластунів “Орден Залізної Остроги” (ОЗО), який прийняв як ідеї стрілецького ЛЗО, так і традиції, зокрема червоно-чорну символіку та гімн “Не сміє бути в нас страху…”

Ще раніше, у 1922 р., виник гурток “Лісові чорти”, який згодом оформився у найчисельніший і найбільш дієвий старшопластунський курінь. Його барвами (кольорами символіки) були чорний, жовтий (золотий) і червоний.

“Лісові чорти” першою серед частин старших пластунів пошили і посвятили курінний прапор, виготовлений за проектом Степана Луцика. З однієї сторони полотнища (правої) були вишиті назва куреня та пластова символіка, з іншої – на чорному тлі танцюючі в колі червоні чорти із золотими мечами. В центрі кола – переплетені червона літера “Л” та золота “Ч”.

Прапор старшопластунського куреня "Лісові чорти", 1929 р.

Прапор старшопластунського куреня “Лісові чорти”, 1929

22 січня у Львові відбулося урочисте посвячення прапора.

Поет Богдан Кравців свій виступ завершив словами:

“Коли ж ідеться про нашу велику ідею, про нашу найвищу мету – то ми третій курінь старших пластунів “Лісові Чорти”. І посвячуючи сьогодні наш чорно-золото-червоний прапор, що гаптували і шили його білі руки наших пластунок – нам згадується буйна, кривава легенда прапора полків Наполеона, цісарських орлів, що за них його ґренадири і вояки гинули до останнього, й наша українська леґенда, що багром червоної калини цвіла в серцях і на шоломах Січового Стрілецтва…”.

Члени куреня "Лісові чорти", Карпати, 1920-ті рр.

Члени куреня “Лісові чорти”, Карпати, 1920-ті рр.

До цієї події Андрій П’ясецький написав вірша “Прапоре наш”, який став гімном “Лісових чортів”.

Прапоре наш, замай нам в гордій славі!
І золотом і сріблом заблисти,
Шляхи нові, могутні, величаві
Бурхливим полетом нам вказуй ти!
Прапоре наш, зорій нам у неволі
Вогненним сяєвом воскресних днів,
Не дай зламатись нам в тяжкій недолі
І в грудях розпали завзяття й гнів.
Прапоре наш, веди нас в бій побідний
Крізь блиск мечів, і дим, і смерть, і кров,
Аж як воскресне нарід наш свобідний,
Нехай прийме тебе під свій покров.
Прапоре наш! Багато впаде в бою,
Багато згине в тюрмах, засланнях.
Усім їм перед смертю їх страшною
Явися ти в останніх тихих снах.
Прапоре наш! Колючий звій терновий
Сплетемо ми стражданням цим страшним.
Він зміниться тобі в вінок лавровий
Під сонцем волі світло-осяйним!

Але більше прапор “Лісових чортів” знаний з пісні “Гей-гу, гей-га”, написана Тарасом-“Чачею” Крушельницьким, ймовірно, того ж 1929 р.

Гей-гу, гей-га! Таке то в нас життя…
Наплечники готові, прощай, моє дівча!
Сьогодні помандруєм, не знаємо самі,
Де завтра заночуєм… Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!
Прапор червоно-чорний – це наше все добро,
Червоне – це кохання, а чорне – пекла дно…
Усі дівчата знають пекельні барви ці,
Забути їх не можуть… Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!
А як прийдеться стати зі зброєю в руках,
Маршалок поведе нас, замає гордо стяг!
І сипнемо сто тисяч у груди сатані,
Люциперові решту! Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!

Польська влада заборонила Пласт 26 вересня 1930 р. Організація пішла в підпілля. “Лісові чорти” та “озони” продовжували працю над вихованням молоді в інших організаційних формах, але вони не давали можливості використовувати символіку, зокрема і прапори.

Курінь “Лісові чорти” відновив діяльність на еміграції після Другої світової війни, де далі використовував червоно-чорні кольори у символіці. Популярною і в Пласті, і в громаді була й пісня “Гей-гу, гей-га”.

"Лісовий чорт", відомий економіст Богдан Гаврилишин

“Лісовий чорт”, відомий економіст Богдан Гаврилишин

Червону, чорну і золоту барви використовує заснований 1946 р. курінь “Чота крилатих”. Обидва курені зараз існують і активно діють як в Україні, так і в діаспорі.

Прапор сеньйорського куреня "Чота крилатих"

Прапор сеньйорського куреня “Чота крилатих”

Відновлено у 1996 р. в Україні діяльність куреня старших пластунів “Орден Залізної Остроги”. Його барви – червона, чорна і срібна (біла). Хустка ОЗО з одного боку червона, з іншого – чорна. В більшості випадків вона носиться чорним нагору і лише під час урочистих заходів – червоним нагору.

Посвячення прапора старшопластунського куреня ОЗО 17 листопада 2008 р.

Посвячення прапора старшопластунського куреня ОЗО 17 листопада 2008 р.

Окрім “Лісових чортів”, “Ордену Залізної Остроги” та “Чоти крилатих”, червоно-чорні барви самостійно або в поєднанні з іншими кольорами зараз використовують ще ряд сеньйорських, старшопластунських та юнацьких куренів.

Читати повний текст статті на ІП

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.