Пластуни підкорили Монблан – найвищу гору Західної Європи

4 вересня 2013 об 11 годині дня двоє українських пластунів – ст.пл. Уляна Тесля, СВ, та ст.пл.скоб Ігор Карабін, ВБ, у складі міжнародної експедиції (4 українці, 4 росіяни) здійснили успішне сходження на Монблан (4810).

Сходження присвячене пам`яті відомого мандрівника, пластуна (курінь “Ватага Бурлак”), першопрохідця Богдана Яціва (Білий Джек) та 50-літтю куреня “Степові Відьми“.

Команда стартувала 4 вересня 2:30 вночі з базового табору у Білій Долині (Vallee Blanche).

Сходження відбулося за маршрутом Grand Traverse – категорії 3А.

Уляна Тесля:

Погода видалася просто чудовою. Ми вийшли на вершину об 11 годині, а спускались за маршрутом Refuge Vallot, Dom de Gouter, Tete Rousse, через Nid d’ Aigle (Гніздо Орла).

Спустились в Les Houches аж 23:30 – до самого асфальту. Практично ціла доба в дорозі.

Тобто з вершини (4810 м) і аж до Шамоні (995 м) пройшли все пішки!

Уляна Тесля та Ігор Карабін, Монблан, 4 вересня 2013

Уляна Тесля та Ігор Карабін, Монблан, 4 вересня 2013

Уляна Тесля та Ігор Карабін, Монблан, 4 вересня 2013

Уляна Тесля та Ігор Карабін, Монблан, 4 вересня 2013

Уляна Тесля, Монблан, 4 вересня 2013

Уляна Тесля, Монблан, 4 вересня 2013

*

3 коментарі

  1. Олег (Пугач)

    Вітаю! Білий Джек, Богдан вартує такої пошани… А ви молодці…

    Відповісти
  2. Taras Boychuk

    Напевно не можна не згадати Ігора Суховерського “Колюмба”, який разом з Джеком у 1947 підкорив Монблан. З Книги Бурлак (2010) про сходження (пише Джек):

    Перше наше враження: нічого надзвичайного. Навіть нема стовпа з написом Монблан і висотою. Тут дме холодний вітер, що ми його під час ходу не помічали. Ми відчуваємо, що довго тут стояти не можна. Я вітаю Колюмба, а він мене. Навколо білі льодовики. Не дурно цей льодовик називається Монблан; це по нашому Біла Гора. Чарує прекрасний краєвид. Повітря прозоре, видно море верхів і гірських ланцюгів. На схід лежить Італія, кордон перебігає на 100 м від нас і туди веде зверху стежка. На північ Швайцарія, кордон на віддалі 10 — 20 км. На захід Франція, і ми на її території. Дивно, що протягом нашої цілої дороги нас ніхто ніде не питався про документи (яких ми і так не мали).

    Припинаємо до джаґана український національний прапор і вбиваємо в лід. Він лопотить на вітрі і сповіщає верхам, що тут присутні українські спортсмени — пластуни. Я роблю знятки. Справді не знати, в яку сторону повернути апарат. Одначе знімати досить погано, бо руки закостеніли і на очах темні окуляри.

    Все довкруги лежить виразно, мов на долоні, відчувається далечінь. Лінія обрію зливається з небом дуже далеко. Я напружую зір і вдивляюсь в той невиразний пас, де зливається синя барва землі зі синьою барвою неба….

    Відповісти

Залишити відповідь на Tetyana Bey Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Олекса Гасин

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This