Нова весна, нове відродження природи і знову — нове свято Воскресіння. Які це важкі були б ті зимові місяці, що саме вже поза нами — тепер прийшов час на радість, на сонце у природі та в серцях, на усміх на обличчях.

Цей радісний настрій, що його викликає Великдень — найкраще і найвеселіше з наших свят, а з Великоднем і прихід весни, зустрічі з природою, перші зелені пуп’янки і несміливі пташині співи, треба нам доконче перенести на ціле наше оточення.

Перш за все треба нам цим настроєм “заразити” наших найближчих: родину і наших пластових друзів, а далі ширити усміх та добрий настрій, де лише знайдемо до цього нагоду.

Чи не думаєте, Подруги і Друзі, що радісний настрій так само шириться, як і поганий, що погідністю духа можна розвеселити немов соняшним промінням, що у ясному, весняному леготі все видається привітніше та краще?

Ми — пластуни, хоч і знаємо, що наш пластовий закон вимагає доброзичливости, братерства і доброї гадки, але не завжди про це думаємо тепер у нашому щоденному житті. Багато маємо доказів на те, як сьогоднішнє юнацтво дбає лише про себе особисто, про своє добро та про свій успіх — навіть коштом інших юнаків і юначок.

Ось тепер Свята Воскресіння, ось відродження природи — чи це не найкращий час пригадати собі, що ми, пластуни, маємо бути цими носіями сердечности і радости у ставленні до ближнього, — та й не лише в цей короткий весняний час, але і впродовж цілого року.

Юнак, 1970, ч. 4

Юнак, 1970, ч. 4

Юнак, 1970, ч. 4

Юнак, 1970, ч. 4

Радісно і набожно зустрічаймо свято Воскресення!

“…дзвони грають шовково, будять Сонячне Слово, дзвони грають, бо моя воскресає душа”.
(Б.-І. Антонич, “Воскресення”)

Дорогі Юні Друзі і Подруги!

Поет Богдан Антонич, переживаючи радість сзята Воскресіння, відчував що і його душа воскресає. Підо впливом “шовкових” акордів воскресних дзвонів, світла, тепла і краси весняної природи здавалося поетові, що він чує Сонячне Слово — голос Божий. В душі поета задзвеніло так багато струн, запалав огонь ідеї, пробудилась сила, прагнення добра і краси, що він порівняв цей стан своєї душі до Христового Воскресіння. Так впливають величні, особливі хвилини на виняткових людей, на митців. Але всі ми піддаємося впливові особливих моментів у нашому житті, а особливо урочистих святкувань таких як Великдень.

Коли весняне сонце почало надовше заглядати до пластової домівки в Торонті, то на віконній шибі у кімнаті одного куреня юначок появилася ілюстрація: розсміяне сонце змагається із зимовим вітром; на стіні усміхнулися свіжими кольорами емблеми гуртків, появилися інформації про курінну прогулянку і “грізне” повідомлення: “Наступає базар!”… У Торонті щовесни відбувають пластунки базар, дохід з якого призначений на видання “Енциклопедії Українознавства”, яку видає Осередок Наукового Товаристза ім. Шевченка у Сарселі, у Франції. Згодом стіни, шафи, столи та стінгазети запишались писанками. Березневі Шевченківські дні в житті юнацтва віддзеркалювались появою уривків із творів Шевченка. Юнацтво має їх пізнати і назвати твори, з яких вони взяті.

Були розмови про реколекції і великодню сповідь. Лунали веснянки і гагілки. Подруги і друзі виховники “розбивались” за матеріялами з тематикою Великодня і весни. Писалися великодні привітання у заморські і ближчі країни.

У часі Великого Посту ішли приготування до пластових проб, до індивідуальних і збірних добрих учинків, плянувалося “Свято весни”, був вечір поезій, вечір дискусій, прогулянки до музеїв і до церков, щоб пізнати релігійне мистецтво. Старші гуртки мали гутірки на теми стану наших церков в Україні та в діяспорі.

Очевидно, юначки радо і багато гуторили про нові одяги та моду. Юнаки з юначками розводились над плянами післявеликодніх забав.

Це все сприяло створенню передвеликодньої атмосфери, того святкового настрою, який хвилює і виводить нас із буденщини та який підносить наші душі “увиш до неба”.

ДБАЙМО ПРО “ВИСОКІ ХВИЛИНИ” У ЖИТТІ!

Найглибші святкові великодні настрої пов’язані із церквою. Тому участь наша у церковних богослужбах конечна. У Вербну (Квітну) Неділю багато прегарних традицій при свяченні верби, при вітаннях словами — “верба б’є, не я б’ю, за тиждень — Великдень”, — а у Страсний Четвер, слухаючи відправи “Страстей” із 12-ма євангеліями, переживаємо велич скорботи на Голготі. У Велику П’ятницю — скільки “високих хвилин” дає відвідування Плащаниці індивідуально і гуртками. Багато краси в тому, що юнаки тримають почесну стійку при Гробі Господнім, а юначки приходять із квітами до Плащаниці.

А Великодня Ніч! .. Хіба ж є така перешкода, яка унеможливила б нам бути учасниками Великодньої Всеночної?… Ніде так як у церкві не переживаємо неповторної радости Воскресіння. Беручи живу участь у всіх богослужбах, обрядах, у процесіях з хоругвами, у свяченні пасок, вітаючись привітом “Христос Воскрес”, звільняємось від негативних пристрастей, маліють наші смутки і турботи.

Великдень і поза церквою у нашому народі нічим не схожий на інші святкові дні. У хатах святкові декорації із писанок, крашанок, свяченої верби і весняних квітів додають принади великоднім печивам, стравам. Столи заставлені присмаками чекають на гостей. Ніхто не повинен на Великдень іти до звичних ресторанів. Це ж профанація святкового настрою, коли сидіти на Великдень у публічних льокалях серед чужомовного гамору і буденних кухонних запахів.

Святковий настрій підсилюємо прогулянками в парки, на лоно природи. Відпочиваючи при читанні преси, слухаючи музики і пісень, при виміні думок у дружній розмові з нашими рідними і знайомими про проблеми нашого життя, збагачуємо свій внутрішній світ, шліфуємо його.

Не трактуйте цих порад, Юні Друзі і Подруги, як маловажні справи. Про “високі хвилини” в нашому особистому житті треба не менше дбати, як про свою освіту чи поведінку. Настрій — це та благословенна хвилина, коли “людину відвідує Бог”. У таких хвилинах людина духовно збагачується, творить вартості, почувається щасливою незалежно від обставин.

Уміти знаходити якнайбільше таких хвилин у щоденному житті, а зокрема у святкові дні, – це мистецтво життя. Свята, а зокрема рокові, такі як Великдень і Різдво, сприяють переживанню таких піднесених хвилин. Дбаймо про те, щоб були вони справді величними…

Ваша подруга Гребля

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.