З архіву “Юнака”: великодні свята, 1970

Нова весна, нове відродження природи і знову — нове свято Воскресіння. Які це важкі були б ті зимові місяці, що саме вже поза нами — тепер прийшов час на радість, на сонце у природі та в серцях, на усміх на обличчях.

Цей радісний настрій, що його викликає Великдень — найкраще і найвеселіше з наших свят, а з Великоднем і прихід весни, зустрічі з природою, перші зелені пуп’янки і несміливі пташині співи, треба нам доконче перенести на ціле наше оточення.

Перш за все треба нам цим настроєм “заразити” наших найближчих: родину і наших пластових друзів, а далі ширити усміх та добрий настрій, де лише знайдемо до цього нагоду.

Чи не думаєте, Подруги і Друзі, що радісний настрій так само шириться, як і поганий, що погідністю духа можна розвеселити немов соняшним промінням, що у ясному, весняному леготі все видається привітніше та краще?

Ми — пластуни, хоч і знаємо, що наш пластовий закон вимагає доброзичливости, братерства і доброї гадки, але не завжди про це думаємо тепер у нашому щоденному житті. Багато маємо доказів на те, як сьогоднішнє юнацтво дбає лише про себе особисто, про своє добро та про свій успіх — навіть коштом інших юнаків і юначок.

Ось тепер Свята Воскресіння, ось відродження природи — чи це не найкращий час пригадати собі, що ми, пластуни, маємо бути цими носіями сердечности і радости у ставленні до ближнього, — та й не лише в цей короткий весняний час, але і впродовж цілого року.

Юнак, 1970, ч. 4

Юнак, 1970, ч. 4

Юнак, 1970, ч. 4

Юнак, 1970, ч. 4

Радісно і набожно зустрічаймо свято Воскресення!

“…дзвони грають шовково, будять Сонячне Слово, дзвони грають, бо моя воскресає душа”.
(Б.-І. Антонич, “Воскресення”)

Дорогі Юні Друзі і Подруги!

Поет Богдан Антонич, переживаючи радість сзята Воскресіння, відчував що і його душа воскресає. Підо впливом “шовкових” акордів воскресних дзвонів, світла, тепла і краси весняної природи здавалося поетові, що він чує Сонячне Слово — голос Божий. В душі поета задзвеніло так багато струн, запалав огонь ідеї, пробудилась сила, прагнення добра і краси, що він порівняв цей стан своєї душі до Христового Воскресіння. Так впливають величні, особливі хвилини на виняткових людей, на митців. Але всі ми піддаємося впливові особливих моментів у нашому житті, а особливо урочистих святкувань таких як Великдень.

Коли весняне сонце почало надовше заглядати до пластової домівки в Торонті, то на віконній шибі у кімнаті одного куреня юначок появилася ілюстрація: розсміяне сонце змагається із зимовим вітром; на стіні усміхнулися свіжими кольорами емблеми гуртків, появилися інформації про курінну прогулянку і “грізне” повідомлення: “Наступає базар!”… У Торонті щовесни відбувають пластунки базар, дохід з якого призначений на видання “Енциклопедії Українознавства”, яку видає Осередок Наукового Товаристза ім. Шевченка у Сарселі, у Франції. Згодом стіни, шафи, столи та стінгазети запишались писанками. Березневі Шевченківські дні в житті юнацтва віддзеркалювались появою уривків із творів Шевченка. Юнацтво має їх пізнати і назвати твори, з яких вони взяті.

Були розмови про реколекції і великодню сповідь. Лунали веснянки і гагілки. Подруги і друзі виховники “розбивались” за матеріялами з тематикою Великодня і весни. Писалися великодні привітання у заморські і ближчі країни.

У часі Великого Посту ішли приготування до пластових проб, до індивідуальних і збірних добрих учинків, плянувалося “Свято весни”, був вечір поезій, вечір дискусій, прогулянки до музеїв і до церков, щоб пізнати релігійне мистецтво. Старші гуртки мали гутірки на теми стану наших церков в Україні та в діяспорі.

Очевидно, юначки радо і багато гуторили про нові одяги та моду. Юнаки з юначками розводились над плянами післявеликодніх забав.

Це все сприяло створенню передвеликодньої атмосфери, того святкового настрою, який хвилює і виводить нас із буденщини та який підносить наші душі “увиш до неба”.

ДБАЙМО ПРО “ВИСОКІ ХВИЛИНИ” У ЖИТТІ!

Найглибші святкові великодні настрої пов’язані із церквою. Тому участь наша у церковних богослужбах конечна. У Вербну (Квітну) Неділю багато прегарних традицій при свяченні верби, при вітаннях словами — “верба б’є, не я б’ю, за тиждень — Великдень”, — а у Страсний Четвер, слухаючи відправи “Страстей” із 12-ма євангеліями, переживаємо велич скорботи на Голготі. У Велику П’ятницю — скільки “високих хвилин” дає відвідування Плащаниці індивідуально і гуртками. Багато краси в тому, що юнаки тримають почесну стійку при Гробі Господнім, а юначки приходять із квітами до Плащаниці.

А Великодня Ніч! .. Хіба ж є така перешкода, яка унеможливила б нам бути учасниками Великодньої Всеночної?… Ніде так як у церкві не переживаємо неповторної радости Воскресіння. Беручи живу участь у всіх богослужбах, обрядах, у процесіях з хоругвами, у свяченні пасок, вітаючись привітом “Христос Воскрес”, звільняємось від негативних пристрастей, маліють наші смутки і турботи.

Великдень і поза церквою у нашому народі нічим не схожий на інші святкові дні. У хатах святкові декорації із писанок, крашанок, свяченої верби і весняних квітів додають принади великоднім печивам, стравам. Столи заставлені присмаками чекають на гостей. Ніхто не повинен на Великдень іти до звичних ресторанів. Це ж профанація святкового настрою, коли сидіти на Великдень у публічних льокалях серед чужомовного гамору і буденних кухонних запахів.

Святковий настрій підсилюємо прогулянками в парки, на лоно природи. Відпочиваючи при читанні преси, слухаючи музики і пісень, при виміні думок у дружній розмові з нашими рідними і знайомими про проблеми нашого життя, збагачуємо свій внутрішній світ, шліфуємо його.

Не трактуйте цих порад, Юні Друзі і Подруги, як маловажні справи. Про “високі хвилини” в нашому особистому житті треба не менше дбати, як про свою освіту чи поведінку. Настрій — це та благословенна хвилина, коли “людину відвідує Бог”. У таких хвилинах людина духовно збагачується, творить вартості, почувається щасливою незалежно від обставин.

Уміти знаходити якнайбільше таких хвилин у щоденному житті, а зокрема у святкові дні, – це мистецтво життя. Свята, а зокрема рокові, такі як Великдень і Різдво, сприяють переживанню таких піднесених хвилин. Дбаймо про те, щоб були вони справді величними…

Ваша подруга Гребля

*

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую тебе підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This