Слов’янське джемборі у Празі 1931 р.

Джемборі відбувалося від 28. VI до 4. VII 1931

Про участь закарпатських пластунів і їхнє враження на джемборі в Празі написала учасниця свої спомини у «Пчілка», 1931, ч. 1 і 2:

Джемборі розложене табором у величезнім парку Стромовки, вже на краю самої Праги. Загальне число до 15,000 скавтів з Югославії, Румунії, Німеччини, Австрії, Франції, Англії, Польщі та інших держав. Із Закарпаття було нас 36 пластунів і 17 пластунок. Командантом хлоп’ячого табору був Богдан Алиськевич, а дівочого Ростислава Бірчаківна.

Джемборі було відкрите у суботу, дня 27 червня 1931 р. На другий день, у неділю рано, рушив похід містом на Град (замок, де був осідок чехосл. влади). Головними вулицями міста Праги лунали українські кличі: “Сильно, Красно, Обережно, Бистро!”, “Українські пластуни витають Прагу” і т. п. Тисячі народу украшеної Праги витали машеруючих скавтів, витали і наших пластунів. Похід застановився на величезнім подвірю Градчан. На балконі з’явився сам президент Тома Ґ. Масарик, щоб привитати скавтів короткою промовою, що її зачав цими словами: “Приймаю у цілості вашу програму!”

Ростислава Бірчак

Ростислава Бірчак

У нашому таборі над брамою поміщений напис: УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТ З ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСИ, а на щоглі маяв синьо-жовтий прапор. Напроти брами збудована полонинська колиба, в якій виставлені гуцульські вишивки і різьби з дерева. Колиба постійно переповнена відвідувачами, які з великим зацікавленням оглядають виложені речі і прислухуються поясненням пластунів. В дівочому таборі теж повно людей. Особлива атракція мистецькі вироби самих наших пластунок: скриньки з шахами, рельєфні портрети Шевченка і Франка, вишивки і тому подібне.

Варто згадати, що між відвідувачами наших таборів були міністри, заграничні кореспонденти, професори тощо. Велике зацікавлення у гостей викликали співи і танки українських пластунів, які переодяглися в народні строї і гуляли у таборі.

У призначений день на переповненім стадіоні виступили разом українські пластуни — закарпатці і емігранти. Свій виступ вони почали дефілядою довкруги стадіону. Напереді пластуни в народнім убранні несли жовто-блакитний прапор, за ними решта пластунів у пластових одностроях. Відтак дівчата в народних строях, за ними пластунки. Публіка зустріла наш похід бурхливими оплесками.

Обійшовши маршовим співом стадіон, українські пластуни й пластунки посідали півколом на середині і відкрили свою програму хоровим співом. Далі були виступи з танцями: козачок, Катерина, гопак, аркан та сольові дівочі танки. Найбільшого успіху здобув запорожець у виконані пластунів. Останньою точкою було відспівання національного гімну. Над стадіоном гомоном покотилися слова: “Ще не вмерла Україна.” Вся публіка стояла. Успіх був великий. Нас запросили ще раз виступити на стадіоні…

Вечорами запалювали серед стадіону таборову ватру, яку влаштовували скавти різних національностей. Коли прийшла черга на югослов’ян, вони запросили і нас, щоб збагатити їхню програму. Тоді українські пластуни виступили вже третій раз на стадіоні.

Група пластунів Української гімназії в Ржевницях, Прага, 1931

Група пластунів Української гімназії в Ржевницях, Прага, 1931

Серед розлогої площі стадіону розложено високу ватру. Навколо, просто на мураві, примістилися скавти всіх країн. На підвищених лавках стадіону тисячі глядачів. Спалахнула ватра і своїм ярким світлом опромінила силуети скавтів. Зачались привітання, відтак виступи югослов’янських скавтів, що зачали свою програму гулянням свого “кола” довкруги ватри. Наші виступи при ватрі принесли нам нову бурю оплесків і рознесли ім’я українських пластунів по всіх таборах.

Теж і англійські скавти запросили нас у гості до свого табору, з якими ми спільно виступали при їхній ватрі. Так само ми запросили до нашої ватри югослов’ян, англійців та інших скавтів. При цій ватрі виступали вже і наші наймолодші пластуни.»

*

0 коментарів

Трекбеки/Пінгбеки

  1. Пластв українській гімназії в Чехословаччині | 100 кроків — історичний пластовий блог - […] окремі моменти з участи гімназійного Пласту у Всесловянському Джемборі. Одна, це – похід наших пластунів Прагою з […]
  2. Михайло Бажанський: Значна роля Українського Пласту у відродженні Карпатської України | 100 кроків - […] До найзнаменніших епізодів належить один з найкращих моментів гідної постави українського представництва пластової групи, яка брала участь в Слов’янському…

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This