Закарпатський хрест Бабиного Яру: Іван Ірлявський (Рошко)

Іван Ірлявський (Рошко) народився 17 січня 1919 року в селі Ірлява Ужгородського району на Закарпатті. Навчався в Мукачівській торговельній школі (академії). Після її закінчення, у 1937 році, якийсь час був банківським службовцем в Ужгороді.

Як літератор Іван Ірлявський брав активну участь в боротьбі за утвердження Карпатської України. Після окупації Закарпаття Угорщиною, змушений емігрувати. Виїхав до Руського Керестура в Югославію, згодом перебрався до Праги. Був одним з лідерів «празької групи» українських поетів. Працював складачем і коректором в українській друкарні, редагував журнал «Пробоєм».

Восени 1941 року Іван Ірлявський прибув до окупованого Києва, включився в редакційну роботу газети «Українське слово», став секретарем Спілки українських письменників. Після закриття «Українського слова» 9 лютого 1942 року заарештований гестапо і 20 лютого розстріляний у Бабиному Яру разом з групою українських письменників та журналістів — Оленою Телігою, Михайлом Телігою, Іваном Рогачем та іншими.

Іван Ірлявський — автор чотирьох поетичних збірок, що видані у Празі: «Голос Срібної Землі» (1938), «Моя весна» (1940), «Вересень» (1941) та «Брості» (1942). Його твори входили до поетичних антологій, виданих у минулі десятиліття на Заході та в Україні. За спільним проектом видавництв «Карпати» і «Ґражда» найповніше на сьогодні видання творів, матеріалів до вивчення творчості та методичних розробок за творчістю Івана Ірлявського побачило світ у «Шкільній серії».