С. Половець
Подається за: «Пробоєм», 1939. – № 14. – С. 140-142
Мусимо визнати, що наше образотворче мистецтво, як один із засобів пропаганди в Карпатській Україні, не лише зуміло знайти й посісти належне йому місце, а й склало іспит зрілості.
Не дивлячись на надзвичайно несприятливі умови для репродукції друком, в Карпатській Україні не було ані однієї цинкографії (клішарні), а найближчі на Словаччині порушенням комунікаційних шляхів були віддалені від Хуста кількома тижнями … дороги та очікування.
Цей факт ніби заперечував появу актуальної фотографії, ілюстрації, карикатури.
До цього треба додати, що друкарні Карпатської України не були в належний спосіб забезпечені ані відповідної якості папером, ані найнеобхіднішим набором фарб.
І все ж в Карпатській Україні фігурував і політичний плакат, і ілюстровані летючки, і навіть ілюстрації.
Заслугою відповідних чиновників було – вчасне забезпечення пропаганди, відділу «Карпатської Січі» як необхідним матеріалом, так і фаховою силою – створення малярської та графічної січової майстерні.
Так би мовити – «ластівкою» українських політичних плакатів в Карпатській Україні ще наприкінці 1938 р. була серія (три) ліноритів (гравюри в лінолеумі):

Січова гостиниця перед виборами до
І Сойму Карпатської України. На розі до балкону причеплено виборчий плакат
1. «В своїй хаті своя правда» – з символічним зображенням Карпатської України (сидяча жінка сперлася на витягнений з піхов двосічний меч, поставлений перед щитом – краєвим гербом Закарпаття) в оточенні елементів природних багатств краю, на тлі символічних постатей – представників суспільних станів з атрибутами в лівих руках і з піднесеними для привіту правицями.
Плакат – на папері помаранчевої барви, друковано чорним.
2. «Вступайте в ряди Карпатської Січі!», на якому ми бачили обличчя січовика з піднесеною в правиці бойовою рушницею, – на тлі групи-символу військової традиції українського війська: воїни з доби князівської, козацької і сучасної.
Плакат друковано чорним на малиновому папері.
3. Постать юнака-закарпатця з обнаженим двосічним мечем у правиці та щитом – краєвим гербом в лівій руці. Під ногами юнака лежать два змії, з відрубаними головами, до того ж видно, що хвости зміїв лежать на територіях «сусідів». За хвостами сидять з безнадійним виразом морд – з боку Польщі – лис із забинтованою ганчіркою мордою, а з боку Угорщини – похнюплений, голодний пес зі знаком «стрільчастого хреста» (терорист, а не скоропадчук) на лапі»…
Плакат на жовтому папері – чорним.
Ця серія – свого роду була пробним каменем, бо хто знав, чи не буде це «пострілом в порожнечу» як це бувало з плакатами численних партій – експозітур Праги на нашій Срібній землі.
Та наші плакати не були пострілом в порожнечу, а навпаки – пострілом з гармати в горах, де луна тисячею відгуків відіб’є його і в найглухіших нетрях.

Лави відділів «Карпатської Січі» проходять ві¬таль¬ною брамою на Січовий майдан під час II з’їзду ОНО «Карпатської Січі» в Хусті 19.02.1939 р.
На ліво «Альказар» Летючої естради
Плакати були прийняті з натхненням – одними, а з люттю скаженого пса – іншими.
Взагалі ж всюди, аж до приходу гунів, у прилюдних місцях, в помешканнях і надворі, надаючи краю якогось нового, може незвично п’янкого забарвлення, плакати висіли й дуже часто знову й знову були темою балачок, в яких розвивалось в плакатах недоказане.
Та рідко їх ми бачили на урядових спорудах, бо… все це було, переважно, під керівництвом чехів. (Зазначу, що були випадки, коли наші плакати зривали чехи-жандарми).
Крім цієї серії, в Карпатській Україні було видруковано низку інших актуальних плакатів і летючок, найбільш очевидно під час передвиборчої кампанії.
Серед найбільших: виборчий плакат з закликом УНО й портретом п. прем’єра д-ра А. Волошина на тлі піднесених правиць; плакат Карпатської Січі з націоналістичним тризубом на тлі сходу сонця й озброєними «в поготівлі» січовиками по боках. Тексту не пригадую.
Чотири менші плакати-летючки, які в карикатурі подавали Прхалу, угорців, москалів і прихвоснів, окупантів наших земель, а саме – полонофілів (УНР), москво-мадяронів (скоропадчуків), мадяронів і кацапських попихачів різних забарвлень.
Віршовані тексти до цієї серії написав поет – член мистецького т-ва «Говерла».
*
Публікація з книги:
Стилос проти стилетів: Карпатська Україна у журналі «Пробоєм» (1934-1943) /Упорядкування, передмова та примітки Леся Белея; Дизайн серії Надії Пономаренко. – Серія Ucrainica: ad fontеs. Книга 5. – Ужгород: Ґражда, 2009. – 232 с.: іл.
*
0 коментарів