9 – 15 березня, 1949р.
Записав Муньо

З Бурлацької хроніки

9 березня, середа

З’їжджається товариство до Берхтесґаден. Ночують у Пластовій домівці.

10 березня, четвер

Зраня час минув то за цим, то за тим. Коло полудня Ватага в складі: Рикач, Мельон, Ґраната, Витрих і Магомед, під проводом Куби вирушили до Schwarzbachwacht (місцевість коло Hintersee), звідки зачинається один з підходів на Райтеральпи. Підхід показався тяжким, а для смалюхів – дуже тяжким; Магомед взяв зі собою футро і ще якісь хламідони, через що загальна вага його і наплечника була така велика, що він стоячи на лещетах западався майже по шию. Витрих не міг допровадити до порядку своїх фелів (1) і через те дуже
страждав, так що кажуть, мало не скінчився.

До Traunsteinerh?tte дійшли лише Куба і Ґраната і то на 11 год. в ночі. Решта товариства погубилась на трасі в залежності від віку і заслуг. Одні дотягли до Wardsteinh?tte ще з вечора, а інші десь аж над раном.

Муньо

Муньо

11 березня, п’ятниця

Аж коло 11 год. дня вдалося Кубі зібрати до купи і порахувати своїх погублених вчора Бурлак. За колибу вибрали Alte Traunsteinerh?tte, що лежить по австрійському боці. Коло 5 год. Надтягли Миронцьо і Муньо, що вийшли сьогодні перед полуднем з «Орлика» (2). Показується Муньо, що ми перші цієї зими перейшли Schwarzbachwacht. Рівнож показалося, що Ґраната підходив вчора на фелях причеплених волоссям до дошки, але це загально держать в тайні. По вечері Миронцьо взяв в руки ґітару і своїм невичерпаним репертуаром заповнив цілий вечір. В гіті (3) крім нас і вірта (4) не має нікого.

12 березня, субота

Цілий день пендзлюємо (5) недалеко від гіти. Розглядаємо околицю, а пополудні йдемо на невеликий, але дуже гарний з’їзд. Сніг такий файний, що ми встановили на нього таку дефініцію:

Auf diesem Schnee kann man fahren wie man will, wo man will,wohin man will, auf was man will, mit was man will, und warum man will, wenn man nur kann (6).

Загально відомим є, що сьогодні мав до нас «дошлюсувати» Сват, тому як ми вже лежали в стеблі і світло було загашене, Куба зарядив одно-хвилинну мовчанку за Свата, який після всіх правдоподібностей бродить снігами, так як ми передучора (Сват через невікличних перешкод не міг тоді долучитися).

Підходять Куба і Муньо

Підходять Куба і Муньо

13 березня, неділя

Погода дуже гарна. Сніг, щось ніби фірн (7) . Йдемо на дещо довший з’їзд з під agendrischlhorn. Миронцьо на ту інтенцію вчора мастив і гласкав свої дошки. Куба уважаючи, що так намащені дошки грозять життю і здоров’ю колеґи, поналіплював йому кавалки ґазети. Миронцьо пообіцяв криваву помсту. З’їзд був направду дуже гарний, хоч дехто їхав, як то співається в пісні: «Раз на дошках, раз на … плечах».

Сьогодні вже нас прихопило сонце. Власники дзеркала використали ситуацію і дорого продавали кожний погляд в дзеркальце. По полудні сидимо коло гіти, а завзятіші ще пендзлюють. Куба держить балак, як треба спати в снігу, якби комусь таке притрапилося. Смалюхи: Витрих і Магомед слухають те все трохи з
недовір’ям і зовсім не припускають, що їм це може притрапитися вже таки цієї ночі.

Всеж таки по молитві закидають на плечі свої «бесаги» (8) , і осідлавши лещета, зникають в темноті. За ними несуться слова бурлацького маршу, а ехо ніби старається підчеркнути правдивість слів, що:

«…кожний до труду привик…».

Завтра рано вони мають явитися на молитву вдоволені і теплі в противному випадку вони доказли б, що дорога до Ватаги є для них за тяжка.

Вечором, ще одна несподіванка: прибули ще Щепцьо і Цюха. Радість була така велика, що кількох в сорочках вискочили з гіти, допали дощок і поїхали їх зустрічати. Перед спанням Куба пробував оповідати байку: “Von einer Scheneewitchen und acht R?uber” (9) , але йому це не вдалося.

14 березня, понеділок

Миронцьо відкрив і опатентував новий спосіб застелювання барлогу. Треба згадати, що кожний з нас спав переважно під п’ятнадцятьма коцами, з яких був зроблений «шляфзак» (10) і цей шляфзак разом з теплом у середині Миронцьо зрульовував тісно. Це тепло залишалось звичайно аж до вечора, що було дуже корисним (треба знати, що приміщення, котрі були призначені до спання, не мали ніякого огрівання). Ще того дня Куба купив цей патент у Миронця.

Рано, ще до схід сонця, прибули Витрих і Магомед. Вони вив’язалися зі свого завдання зовсім добре. Зараз по сніданні Ватага рушає на вершок Wagendrischlhorn (2253 m). Погода не надзвичайна, захмарено, вітер. Під самим вершком малощо нас сніг не скурив. Дошки ми поскидали яких 200 м від вершка і прибираючи якнайбільш аеродинамічну форму та держачись нігтями снігу (щоби часом нас не відірвало від землі), полізли так до вершка. Церемонія піднесення Магомета і Витриха на ступінь Нетяги відбулася не на вершку, а трохи нижче під високою сніжною видмою (11) . Після того зачався з’їзд в сірій мряці зі всіми можливими наслідками, але зкінчився для всіх щасливо.

До тепер ми відживлялися на зміну то ґрисіком то вівсяними платками, а сьогодні, щоб себе винагородити за тяжкі труди, ми рішили зібрати всі нудлі (12) і зварити добру вечерю. Нещастя хотіло, що якраз на Рикача припала черга варити.

Той бовдур (шкода, що Мурґа (13), закинув макарон (14) на зимну воду і зварив щось таке, чого сам навіть не міг їсти, хоч нас переконував, що воно є дуже добре. Таким чином нам довелося вдоволитися і сьогодні лише ґрисіком, який зварив Муньо, бо Рикача здекваліфіковано як кухаря. Вечором він станув під суд подібний судові над Чорним на таборі “Allgаu”.

В нас заведено такий звичай на гашення світла перед спанням. Всі кладуться, гріються і як вже ніхто не має охоти вилазити зпід коців, тоді хтось подає число. Числять на кого вийде, той гасить. До тепер завжди виходило на мене (Муня), а я вже навіть мінявся за місце з Рикачем, але не помогло. Сьогодні вийшло якось на відміну на Цюху. Він загасив, але йому щось не штимувало (15) і він перерахував ще раз і показалося, властиво мав гасити Витрих. В ім’я справедливости Цюха встав, засвітив ще раз, а Витрих вже загасив.

На таборі

На таборі

15 березня, вівторок

На дворі «мрич»(16) і так мете снігом, що якби виставив палець на двір, то би обірвало. Зраня сидимо в гіті і бавимося, бо нічого мудрішого не могли видумати. Як уже мали добре збиті задки, Миронцьо, Куба, Щепцьо і Муньо пішли пробувати сніг, поїздили трохи і нам захотілося і решту товариства витягнути на двір. Ми положили Щепця у сніг, а Миронцьо поїхав зголосити нещастя. Муньо і Куба допомагали мінами. Не минуло 5 мін, як вже товариство на чолі з Рикачем, западаючись по пояс у свіжому снігу тягнуло тяжкі сани на стрімкий схил.

Прибувши на місце «випадку» Миронцьо насамперед закинув Щепцьови коц на голову, щоб закрити його трохи за веселу міну. Пізнішше Щепця як найуважніше заладовано на сани і почався тяжкий з’їзд, а ще тяжчий під’їзд до гіти. Мельонцьо так перейнявся цією подією, що боявся навіть діткнути Щепця. Рикач у приступі зворушення, обіцяв усім учасникам рятункової акції признання всіх можливих проб і надання усіх існуючих відзначень. Та все це розвіялось з хвилиною як Щепцьо встав, подякував за транспорт, попросив дати йому дошки і пішов на гору трохи погрітися.

Варто було бачити міни «героїв дня»!

Відпочинковий табір

Відпочинковий табір

По полудні табір офіційно закінчено. Рикач, Цюха, Мельон, Ґраната, Магомед і Витрих з’їжджають через Schrecksattel на Jettenberg і Reichenhall, а Куба, Мирон, Щепцьо і Муньо, в надії на сонце, залишаються до завтра.

Мандруй!

Муньо

1. Фелі (з німецького) – це волохаті паски, котрі наклада.ться на споди лещет. Щетина звернена взад дозволяє посувати лещети вперід, але задержує посув лещети назад під час підходу.
2. «Орлик» – так називася табір еміґрантів в Берхтесґаден.
3. Гіта (з нім. Die H?tte) – колиба, схоронище в горах.
4. Вірт (з нім. Der Wirt) – господар, власник.
5. Пендзлювати (ся) – катати (ся)
6. На такому снігу можна їздити як хто хоче, де хто хоче, куди хто хоче, на що хто хоче, із чим хто хоче, чому хто хоче, але тільки коли хто може.
7. Фірн – весняний сніг, грубозернистий, котрий кількакратно топився і замерзав.
8. Бесаги – подвійний мішок – подвійна торба, по гуцульськи.
9. Про сніжинку і вісьмох розбійників.
10. Шляфзак (нім.) – спи-мішок.
11. Видма – вітром навіяний насип, горбок.
12. Нудлі (нім.) – клюски.
13. Мурґа – досвідчений, мудрий Бурлака.
14. Макаран – дрібніше посічені клюски.
15. Штимувало (нім.) – як слід, в поядку.
16. Мрич – мряка по гуцульськи.

На таборі

На таборі

*

Марковий блок "Підпільної пошти України" зі спецгашенням, присвячений джемборі в Муасон, 1947

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.