Ю. Каменецький

Пісні літніх таборів пластової станиці Зальцбург 1946-1949 років*

Пластове життя в часі шкільного року було досить різнородне. Крім занять в поодиноких гуртках і куренях, де вивчали матеріял до проб, були ще різні імпрези з нагоди важних історичних подій, миколаївські вечорі, концерти колядок, вечорі народніх танків, весняні й осінні ва­три та однодневні прогульки в дооколичні альпейські гори. Але все це відбувалося серед щоденних буднів, які не створювали відповідних умом для мрій, фантазій та поетичної творчости пластової молоді.

Зовсім відмінні умови створювали літні пластові табори. Відбува­лись вони серед чудової гірської природи, над альпейськими озерами Фушлем, Вольфґанґом, Гінтерзе, під шатрами, або в просторих соняшних при міщеннях для новацтва. В 1948 р. зимою, відбувся 2-тижневий лещетарський табір в Альпах.

Тут почувала себе пластова молодь свобідно, наче риба в воді. До того відмінні заняття від ранку до ночі, шум вікових лісів, легіт віт­рів, журчання гірських потічків, верхи гір, що досягяли хмар та повна свобода створювали умови для мрій, фантазії та поетичної творчости.

Ці таборові пісні творили самі пластни і пластунки. Придумували для них оригінальні мельодії, або укладали слоца до загально відомих пластових композицій. Впрочім мали між своїм гуртом власних композито­рів, між іншими в особі пластуна Бачинського.

Тематикою тих пісень була туга за таборами, радість з мандрівки до нього, опис безжурного життя в них, пластова ватра, гумристичні співанки та туга за рідним краєм.

Командантами літіх таборів були випробовані сеніори і сеніорки – юнацьких: сен. П. Бабяк, сен.  Р. Міхняк, ст.пл. В. Палієнко, ст.пл. Ключко: Юначок: сен. Д-р Е. Войнаровська, сен. В. Падох, ст.пл. Ара Терлецька, ст. пл. Марійка Бакай; новаків і новачок: сен. Яцура, сен. Падох та Сергій Заполенко. Інструкторські табори над Фушлем, що тревали 2 тиж­ні організував сен. Ю. Каменецький. Він також організував 2 тижневий сеніорський табір з 8-ох учасників-сеніорів в 1948 році.

Але даймо слово пластовим радощам:

ЇДЕМ ДО ТАБОРУ
Їдем до табору
До зеленого, густого бору
Шатра розкладаєм
Перед трудами страху не маєм
Бо в таборі є життя чудове
Без турбот і страшної школи.
їдем до табору і вчимося у таборі жить

ВИТАЙТЕ ГОРИ
Витайте гори і долини
Палкий привіт шлемо до вас,
Бо від сьогоднішньої днини
Прийшов таборування час.

І знов мандрівки в гори ті
І в ночі стійки ті страшні,
Гей юні пластунки Бадьортесь усі.

Зелений Фушль на витає
І гори шлють нам сві привіт
І кожний з нас це добре знає
Пластун природи вірний син.

Нас ждуть шатра і всі сваволі
У кухні дижур, бараболі,
Гей, юні пластунки,
Бадьортесь усі.

ПЛАСТОВІ ТАБОРИ

Табори для юнацтва організовано під шатрами, звичайно в гірській околиці, над мальовничими альпейськими озерами. Окремо для юнаків, окре­мо для юначок. Табори для новацтва організовано над озером Фушлем, в окремім будинку з доступом до озера. Тревали вони 4- тижні. Молодь мала доволі часу не тільки набути практичні пластові знання, але й скріпити своє здоров’я по цілорічнім побуті у непривітних умовах таборового жит­тя. Харчова справа була поставлена відносно добре. Крім звичайних табо­рових приділів, одержували ще додаткові від УНРРА, потім від ІРО та до­даткові з табору.

Пластовий вишкіл і заправа до твердого життя відбувались в літних таборах. Від ранку до вечора час був точно розділений на фізичні впра­ви, спорт, купіль, практичні заняття, гутірки, прогульки, забави і від­починок. Різнородність праці і занять, які вони самі виконували гартували їх волю і скріплювали їхні фізичні сили.

А коли взяти до уваги, що цілий час ці всі обов’язки виконували серед чудової гірської природи, серед добірного товариства, то зрозумі­ємо масовий їх гін до пластових таборів.

НАШ ТАБІР
В світі найкращий є наш табір
“Холодний Яр” – мов казки чар
Найкраще тут вільне життя
Під звук пісень у літній день,

Дощ чи погода нам все одно
Нас береже наше шатро
Тому найкраще в таборі жить
І слухати ліс, як він шумить

Табір серед лісу
На поляні лежить
Перед воротами
Пластун варту держить

ТАБІР СЕРЕД ЛІСУ
Юні Чорноморці
В таборі живуть
Славні наші хлопці
Прапор гордо держуть

Гірські сині гори М
ов Карпати вони
Серед них співають
України сини

Після кожної срічки приспів

Табір й “Хортиця”
Серед лісів
Де вічна ватра
І веселий спів

ВЕЧІР В ТАБОРІ
Сонце за гори на свій спочинок йде
Місяць на землю свої проміння шле
Засипляє все в таборі чарівним сном
Зірки на небі линуть своїм шляхом.

Мріють гори високі, долини, луги
Мов в казці чарівній усе довкруги
В таборі при ватрі чути ще спів
Зливається він із шумом лісів.

Вічна, ясна ватра горить
Пластун нічну стійку держить
Тихо, тихше пісня луна
Бо ніч на гори вже прийшла.

ТАБІР ЗАТИХ
Табір затих, лиш шум потока
Зганяє мрії сонних вій
Дзвенять у тиші рівні кроки
Сторожать чуйно стійкові.

Табір заснув, а ген в проторах
Співають зорі про красу,
Чи чуєш казку “Чорногоро”
Про ночі тишу, тишину.

Усюди сон і Бог над нами
Спокійно спи моє дівча
Бо простягла над пластунками
Шовкова ніч свій дивний чар.

ПЛАСТОВА ВАТРА

Пластова ватра в літних таборах була одним із більших переживань і атракцій. Було їх звичайно кілька. В перших днях приїзду, коли намічу­вано плян праці, занять, прогульки в гори. По тижнях побути в таборі, присвячувано ватру важній історичній події із найновішої історії України Січовим Стрільцям, Крутам, УПА та іншим. Кінцева ватра перед виїздом, на якій проголошувано вислід праці в таборі і пластових проб, як також відзначення за вміле ведення табору таборовому проводові.

Складалась кожна ватра із двох частин: офіційної, з поважною програ мою і другої частини – веселої, в якій мали місце жарти, веселі оповідан ня та пластові пісні.

ВАТРА ГОРИТЬ
Дим вгору йде,
Пісню пластову він несе
Під небеса
Крильми орла
Нас пластунів він веде.

В наших серцях
Святий вогонь
Мов ясна ватра горить
У рідний край
У ліс і гай
Серце він наше манить

ПРОСИМ ВСІХ ДО ВАТРИ
Тут сміхи, тут радість, тут рай,
Всюди є люди
В нас насмієтеся вкрай.

Чорноморці будуть вам співати
Жарти сипати немов з мішка
Ми будемо вас розвеселяти
Щоб ви пізнали пластове життя

Сьогодні наш табір вам вечір осолодить
Просимо до ватри, тут сміхи, тут радість і рай
В нас всіх лиця веселі,
Ми любимо життя й думки рожеві.

Ватра вже догоряє
Вогнянних крил в нас нема (нерозбірливо. – 100 кроків)
Табір вже засипляє
Кругом стиха луна

Стих вже вечірний гомін
Жарти, сміх, мова стиха
В попіл багаття змінилось
Вітер його розвіва

Неси вітре цей гомін
Через ліси і поля
Розвій його далеко
Де наша рідна земля

Лети в поля, в простори
Лети в наш рідний край
Всім нам рідним і милим
Щирий привіт віддай

Відвідай, друже наш, вітре
Могили наших стрільців
Віддай їм в день листопада
Привіт від нас пластунів

Згадай буйнесенький вітре
Як ти розвівав прапори
На храмі Юра високім
В цей славний день, в осени.

Розносив, друже, ти славу
І радість по світі цілім,
Що Україна вже вільна
Що волю здобули Стрільці,

На їхнім прикладі яснім
На їх ідеї святій
Пласт наш ми збудували
Спадщину їх ми взяли

По всій Україні неслися
Наші шляхотні кличі
Пісні по горах лунали
В лісах палали вогні

Палали ватри високо
Полум’я неслося до зір
Голосне СКОБ лунало
Серед зелених гір

Тепер погасли ватри
В рідній, далекій землі
Замовкли співи веселі
Засумували ліси.

З рідних земель ми вийшли
В краї далекі, чужі Рідну
Вкраїну закрили,
Хмари ворожі, чужі.

Та не закриє хмара
Ясного сонця повік
Знову грім загуркоче
Щоб хмару чорну розбить.

Дух нас юнацький міцніє
Ведуть нас кличі пластові,
А шлях до волі покажуть
Листопадові дні.

Що то за прапор лопотить
На вітрі під горою
Що то за пісня гомонить,
Ми йдем, йдем до бою

Це йдуть повстанці України
У бій за рідний край
А місяць стелить їм дорогу
Співає з ними ліс і гай

За нарід рідний, дорогий
Ставай у нашу лаву
Ми йдемо в бій, у бій святий
За волю і за славу

Це йдуть повстанці України
У бій за рідний край
А місяць стелить їм дорогу
Співає з ними ліс і гай.

ГУМОРИСТИЧНІ ВІРШІ

Вони постали на мельодію відомих пластових пісень, до яких підроб­лено тільки відповідний зміст. Висмівали в тих віршах непластову молодь, яка для особистих вигід відмовлялась від приналежности до пластової ор­ганізації. Висмівали також і пластову братію, але в дуже гладкий і де­лікатний спосіб.

НОВА СІЧ
Гей Нова Січ до Фушлю* йде
Гей ледви ноги вже несе
Гей ледви ноги,бігме правда товариство,
Гей машерує на всі лади.

Гей попереду сам БіПі**
За ним як вівці всі сліпі
Гей машерують, бігме правда товариство,
Гей машерують на всі лади

Гей отамане кажуть враз
Гей веди батьку вперед нас
Бо в картознавстві, наше славне товариство,
Всі, як один ми втому пас.

Гей а за ним обозний*** йде
Гей гнеться від відзнак плече
Гей повні груди,повні рукави уміння,
Гей машерує, на всі лади.

Гей а позаду Сахарук
Гей повний, як фасолі струк,
Гей повний співу до-ре-мі-фа-соль-ля

Гей машерує на всі лади
А за Сергієм йде Патик****
Штани на струнко, сам як пшик
Гей машерує в “Верховину” та до Олі,
Гей машерує, раз,-два-три.

* Фушль – назва озера в австр. Альпах
** Станичний – сен. Ю.К.
*** Ст.пл. Ключко, внук І. Франка
**** Ст.пл. П. Павлічко

ГЕЙ – ГУ, ГЕЙ – ГА

Гей-гу, гей-га, таке то в нас теля
До Пласту не пристане, хвостом собі валя,
Не знає нащо на світі цім живе,
Повітря тільки боже і божий хліб псує.

Не знає дисципліни, хоча,як бик
Наказ прийде до праці,теля у ноги брик,
І в зуби папіроску, а руки в ки­шені,
Я “фраєр” воно каже, хай роблять всі дурні.

А як прийдеться стати із зброєю в руках
Холодно стане в серці, потепліє в штанах
У мами у спідницю ховатися буде
І звідтам батьківщину теля спасатиме.

* правопис збережено

Підтримати проект

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.