Орест Гаврилюк: 75-ліття Сокола

Надруковано в журналі «Пластовий Шлях», ч. 3 (127) 2001

Цього року сповнюється 75 років (мається на увазі 2001 рік, оселя була посвячена 1926 р. – 100 кроків) від початку таборування на Соколі. За три чверті століття Сокіл пройшов, як, зрештою, і цілий Пласт, надзвичайно цікавий та тернистий шлях. Хочемо розповісти про це, а зокрема про історію його початків.

У ранніх 1920 роках виразно окреслилася потреба мати власну пластову площу для літніх таборів. Зацікавився цим питанням о. Тит Войнаровський, який виєднав у Митрополита Андрея Шептицького для Пласту прекрасну поляну на схилі Сокіл біля Підлютого в Ґорґанах. Площу винаймлено Пластові на довготерміновий (100 років) ужиток за оплату 1 польського злотого річно.

Оселя “Сокіл” з висоти “пташиного” лету (20 - 40 роки ХХ ст.).

Оселя “Сокіл” з висоти “пташиного” лету (20 – 40 роки ХХ ст.). На передньому плані – зліва приміщення кухні і магазину, з правого боку – будинок для проводу табору, лікаря і кімнати хворих. Посередині між ними два мешкальні курені.

Завдання підготувати оселю для таборовиків, а зокрема побудувати таборові споруди, взяв на себе курінь «Лісові Чорти». Юрко П’ясецький виготовив пляни, а будовою керував його брат, Пік П’ясецький. Митрополит дозволив заготовити дерево на будову стільки, скільки потрібно. Саму будову проводили майстри на службі Митрополита з допомогою Лісових Чортів і деяких інших пластунів та під пильним наглядом Піка. Побудовано чотири дерев’яні курені (два мешкальні, кухонний і командний курінь зі шпиталиком); згодом добудовано ще й світлицю, в якій могло вміститися 500 осіб.

1926 року відбувся перший пластовий табір на Соколі під командою скм. Івана Чмоли. Тяжкий був цей табір. Довелося ще завершувати курені, вирівнювати площу, робити спортивні майданчики, пробити дорогу до табору знад Лімниці, прикрасити довкілля (славнозвісна «Алея Чмоли»). Табір відповідав найкращим зразкам тодішніх європейських скавтських таборів. Всю працю виконували таборовики, а зокрема Лісові Чорти, які були в булаві. Того ж року відбуто урочисте посвячення табору.

Будують вхідну браму на Соколі. В капелюсі – скавтмайстер І.Чмола. 1926 р.

Будують вхідну браму на Соколі. В капелюсі – скавтмайстер І.Чмола. 1926 р.

Після того рікрічно відбувалися на Соколі пластові табори. Тривали вони по три або чотири тижні кожен, на зміну: раз пластуни, раз пластунки. У кожній зміні було 100-200 учасників.

Найчастіше бували т.зв. інструкторські табори, на рівні III пластової проби. Легендарним комендантом таборів пластунів став улюблений гімназійний професор, колишній полковник Січових Стрільців і один з Основників Пласту Іван Чмола. Таборами пластунок провадили членки куреня «Ті, що греблі рвуть», зокрема Цьопа Паліїв із допомогою Ґанки Коренець, Дарії Навроцької, Софії Мойсейович та інших. Табір двічі відвідував Митрополит Андрей Шептицький. Був прикутий недугою до крісла, отже його виносили на гору пластуни на спеціяльно для того збудованій лектиці.

Будівництво Варти

Будівництво Варти, 1990-ті

Після заборони Пласту польською владою на Соколі продовжували відбуватися табори. Тільки тепер вони були під фірмою Комісії Виховних Осель та Мандрівок Молоді. Учасники не носили пластових одностроїв, але в їхніх серцях горіла пластова ідея. Проводилася пластова програма, панував пластовий дух, хоча й не було назви «Пласт».

Сокіл став також вигідним місцем зустрічей таємного Пластового Центру, який провадив нелеґальним Пластом у роки польської заборони. Тут, далеко від людських очей, могли непомітно зустрічатися ті, за якими слідкувала польська поліція. Звідси вирушали делегації Пласту на світові скавтські Джемборі в Лондоні й Ґеделе. Переходили кордон таємними ходами на Закарпаття, а тоді вже прямували до цілі.

В атмосфері утиску займанцями, під добрим проводом, за продуманою програмою формувалися на Соколі пластові характери. Тут гартували свої крила ті,які потім очолили визвольну боротьбу українського народу, що врешті довела до відзискання незалежности України. Недаром Сокіл стали називати «Скобиним гніздом».

У період Радянщини все на Соколі зруйновано. Чи то пляновим заходом режиму, чи просто розкраданням тими, що «не знали, що чинять» розібрано всі споруди на будівельний матеріял для вжитку кому де було вигідно, чи може навіть, щоб затопити в печі. Лишилися вмуровані в землю фундаменти. Лишився добре замаскований зроблений з моху на головній площі лицарський хрест Чмоли і його пластунів. Хрест цей випадково відкрито кілька років тому, і тепер він пишається на Соколі в повній своїй красі.

Дивлячись на Сокіл сьогодні, аж лячно стає, скільки роботи чекає на нас, щоб привернути його до колишнього стану. Але Сокіл є і буде! Він назавжди залишиться кузнею пластових характерів. Тільки непотрібно боятися мозольної праці. Як ті пластуни 75 років тому, засукаймо рукави й спільними зусиллями відбудуймо Сокіл! Уже стоїть один мешкальний курінь.

З Богом і допомогою пластунів матимемо й решту!

Каплиця Св. Юра

Каплиця Св. Юра

Сокіл зимою

Сокіл зимою

Світлиця на Соколі

Світлиця на Соколі

*

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.