Говорячи про прихильників Пласту на Закарпатті, нам годі оминути теж і його противників. А було їх доволі — між своїми і між чужими.

Насамперед треба було боронити Пласт перед своїми, які не розуміли і не знали пластової ідеології.

Вони думали, що це наслідування вільних чеських «трампів», які у великім числі з’явилися на Закарпатті. Тому проф. Леонід Бачинський написав знамениту статтю: «Пласт і релігія» в обороні пластового руху:

Перш за все щиро дякую о. В. Лареві, як одному з визначних священиків Підк. Руси, що публично виступив на дискусійну тему виховання нашої молоді в організації Пласту. Із його статті бачимо, що шановний автор є нашим прихильником, признає Пластові певні заслуги і надіється, що ця організація принесе благородні овочі. На жаль, автор статті мало ознайомлений з пластовою організацією, не знає її законів і тому хибно робить Пластові закиди, які ми хочемо вияснити нашому громадянству…

Першою і основною задачею пластуна є — любити свою батьківщину, свої звичаї й обичаї, мову, помагати й указувати дорогу своєму народові, щоби був великим і могучим, твердо і характерно боронити свій нарід від усякої кривди і старатися піднести його культурно. Другою важною засадою Пласту є виробити характер у молоді, щоб вона при всяких обставинах дала собі раду, була певна своїх сил і вміла орієнтуватися у всіх вимогах життя. Тому до виховуючої праці Пласту належить виробити у кожного пластуна характерність, словність, точність, чесність, чемність, лицарство, поміч ближнім, бажання зробити щодня бодай одно добре діло, карність, послух своїм батькам, виконування своїх обов’язків, між якими перше місце займає релігія…

Пласт старається підходити до життя всесторонно і практично, щоб молодь пізнала все те, що може їй бути корисним у житті. Ощадність, господарність, пожиточність, поміч родині і громаді… Тому пластова організація вчить любови природи, бути приятелем звірять і рослин, не курити, не пити алькоголічних напитків та, живучи серед природи, плекати здоровля тіла і веселість духа…

До своїх релігійних обов’язків кожен член Пласту відноситься совісно. Ні пластові сходини, ні жадна прогулька не стримують молодь від богослужень. Члени Пласту приймають участь теж у релігійних обходах, як н. пр. на свято Христа-Царя в Ужгороді. У наших рядах є діти священиків та й сам Преосв. Владика Кир Петро (Ґебей) є членом почесної Пластової Ради, буває на пластових святах і представленнях. Автор цієї статті не раз бував у Преосв. Владики, щоб порадитися у деяких справах. У наших пластових таборах молодь що неділі ходить на Богослуження до церкви і співає на хорах. Це можуть посвідчити парохи сіл Солочина, Голубинного, Ремет і др.

Пластуни вітаються підношенням трьох пальців на висоту рамена. Ці три пальці означають: Перший — вірність Богові, державі і рідному народові; другий — поміч ближньому; третій — заховання пластових законів. Цих доказів цілком вистачає, щоб вияснити наше становище до релігії (див. місячник «Підкарпатська Русь», Ужгород 1928, ч. 3).

Пласт на Закарпатті, невідомий відділ, 1920-1930рр.

Пласт на Закарпатті, невідомий відділ, 1920-1930 рр.

З того часу зі сторони своїх вже не було ніяких нападів на Пласт і загал уважав Пласт народною організацією молоді і радів, коли бачив пластунів машерувати в одностроях на всіх народних святах.

Напади противників на Пласт були сталі. Наслідком нападів і оскаржень з боку москвофілів, чехи зачали побоюватися зросту національної свідомости молоді і тому старалися гамувати пластовий рух на Закарпатті.

Жертвою нападів на Пласт став скавт-майстер Леонід Бачинський, якому чехи виповіли побут на Закарпатті тілько тому, бо він успішно працював у Пласті і зорганізував участь пластунів на посвяченні Народного Дому «Просвіта» в Ужгороді, головно ж виступ цілого куреня пластунів на конях у козацьких одностроях. Із-за нагінки проти «українських емігрантів» деякі визначні пластові працівники мусіли тоді покинути Закарпаття, між ними письменник С. Черкасенко та диригент М. Біличенко-Кобза.

Часто відбувалися й поліційні ревізії, розшуки, перегляди домів деяких пластових провідників, конфіскування української літератури, заборона пластових виступів тощо.

Тут треба вказати теж і на вороже наставлення деяких директорів і професорів середніх шкіл, при яких Пласт найуспішніше розвивався. Так н. пр. дир. Василь Сулинчак спочатку взагалі не припускав існування Пласту при гімназії у Хусті, коли ж відтак був примушений дати дозвіл, то старався обмежити працю пластунів, як і де тільки міг. Тому на донос москвофілів, без найменшого слідства, викинув з ІV-ої класи гімназиста Олександра Блистова.

На український Пласт нападала і ворожа, москвофільська преса, яка постійно наюджувала владні круги проти пластового руху видуманими і брехливими наклепами. Під впливом москвофілів відтак і чеська місцева преса зайняла вороже становище до Пласту.

Однак розвиток українського пластового руху на Закарпатті вже годі було спинити. Український Пласт на Закарпатті завоював серця ідейної молоді і здобув довір’я широких мас народу. Він устоявся, він розквітав, він став провідною організацією молоді Срібної Землі, яку нестримно довів до славних днів Карпатської України.

Джерело: С. Пап-Пугач, “Пластовий Альманах

*

Лого 100-ліття

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.