Блог “100 кроків” продовжує публікувати історію та інформації про старшопластунські курені. Крокуємо далі і сьогодні публікуємо допис про 7-й Курінь УСП (“Ключ Чайки”) З’єднання “Чота Крилатих”.
Коротка історія
Заснований 1946 року в переселеному таборі Земме Казерне у м. Авґсбурґ (Західній Німеччині).
Між засновниками були Адам Антонишин, Володимир Гайдук, Михайло Юзенів тощо. Багато з членів Куреня були членами ОУН та вояками УПА. У 1947 році три члени Куреня (Михайло Романів – “Ворон”, Микола Ластович – “Чайка” та Петро Вірстюк – “Сокіл”) повернулися в Україну для участі у збройній боротьбі ОУН-УПА проти радянських окупантів. На їх честь названо частини З’єднання “ЧоК”.
До 1950 року більшість членів-засновників куреня переїхали до США, Канади й Австралії. Члени Куреня є активні у громадському житті української діаспори, бачимо серед них переважно науковців. Від 1997 року Курінь діє в Україні.
Патрон. Євген Коновалець (1891-1938) – полковник Київських Січових Стрільців, Начальний Комендант УВО, Вождь ОУН
Стать. Мішаний
Клич. «Щасливого лету! — Згори на долину!»
Завдання та обов’язки “крилатих”
- виробляти провідницький хист та реалізовувати його на провідних становищах у Пласті, українській громаді та суспільстві загалом
- готувати себе на повноцінних працівників будови та закріплення Української Соборної Самостійної Держави
- підвищувати свій інтелектуальний рівень шляхом вищої освіти та самоосвіти
- активно працювати у суспільно-громадському секторі
- плекати та поширювати традиції українського летунства і мореплавства
- вивчати культурні надбання народів країн свого поселення та бути гідними представниками українського народу
Основні напрямки праці
Виховництво, організація таборів та інструкторство в УПЮ, провід Крайового Летунського Табору “Чота Крилатих” (в Україні), авіаційний вишкіл “Ешелон”, парашутний вишкіл “Десант”, вишкіл з парапланеризму “Льотна школа”, фестиваль повітряних зміїв, «Кіноклуб Чоти Крилатих».
Крайовий летунський табір “Чота Крилатих”. Мета табору: Популяризація авіаційних видів спорту серед молоді; Навчання основ аеродинаміки, парапланеризму, дельтапланеризму та авіамоделювання. Розвиток спеціалізації «летунське пластування», та знань повязаних з авіацією.
Курінні барви
Червона, чорна (кольори українських націоналістів)

Хустка Чоти Крилатих
Курінна відзнака
На чорному щиті (“українська земля”), нижня частина якого пофарбована у червоний колір (“українська кров, пролита в обороні Батьківщини”) – жовтий меч вістрям униз та білі крила.
Курінна пісня
Марш “Гей, у нас крила молоді” (створений 1946 року в Авґсбурзі)
Курінна термінологія, атрибутика та традиції
Взяті з пригодницької повісті Юрія Шкрумеляка “Чота Крилатих” (видана у Львові, 1929), в якій йдеться про пригоди чоти УСС, вояки якої мали “пташині” або “звірячі” прізвища (Ворон, Крук, Дятел тощо). Члени Куреня мають “пташині псевда”.
Курінна структура
Курінь УСП “ЧоК” є “Ключ Чайки”, Курінь УПС “ЧоК” – “Ключ Ворона”, а об’єднання “крилатих”, що є активними виховниками, зветься “Ключ Сокола”. Провідником обох куренів є Великий Крук.
Аналогічний курінь в УПС
7-й Курінь УСП об’єднаний з 18-м Куренем УПС “Чота Крилатих” у З’єднання “Чота Крилатих”.
Поширення та чисельність у світі. Члени Куреня є в Україні, Австралії, Канаді, США.
Курінне видання. Неперіодичний Листок Зв’язку “Сурма”
*
Джерела:
У дописі використано матеріали з відкритих джерел. Слідкувати за поновленнями можна в категорії про УСП. Якщо буде велике бажання і натхнення у членів відповідних куренів розширити так би мовити “горизонт” інформації – ласкаво просимо дописувати, надсилати інформації, фото, відео, копії архівних документів, приватні спогади тощо на post@100krokiv.info (публікації будуть обов`язково зі збереженням авторських прав;)
Більшість основних інформацій взято з брошури про старшопластунські курені, що її уклав ст.пл.скоб Іван Гоменюк, ЦМ у 2000 році.
А також:
*
дякую за такий гарний пост 🙂
Дякую й вам, що читаєте))
п.с. якщо є якісь уточнення чи додайки – присилайте!
Цікавий допис, за який дякую. Мій батько (Степан Шишка) крилатий ще з таборів в Німеччині в воєнний час. Одна малеьнка поправка – між засновиками подаєте неправильно прізвище Адама Антонишина. Він мешкав в Бофало, штат Нью Йорк, в старших віках.
Дякую за уточнення! Вже виправив. Схоже, що то випадково, технічна помилка.
Є інша версія появи “Чоти Крилатих”. Курінь з назвою просто “Крилаті” з’явився в Сокалі в міжвоєнний період. Правда їх троха пересадили. Навіть маю два фото “Крилатих”. Потім з’явилась модна книжка “Чота Крилатих” і вони вирішили додати до назви куреня слово “Чота”.Таке от 🙂
цікаво, цікаво
До речі, “модна книжка” пера Юрка Шкрумеляка з’явилася 1929 року, а її передрук є ось тут: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7149/file.pdf