д-р Михайло Перун,
директор Фундації «Андрей»
Львів, 15 липня 2012 року

Митрополит Андрей Шептицький – великий добродій Пласту

Пластова ідея жиє нині в серцях. І прийде ще час, що історична конечність здорового виховання української молоді стане сильніша над крик юрби чи яскравих кличів.
Северин Левицький

Ідея впорядкування науково-популярного збірника «Митрополит Андрей Шептицький та Пласт» виникла 2010 року, коли розпочалися приготування до ювілейних святкувань 100-ліття Пласту.

Готуючи цей збірник, упорядники насамперед прагнули зробити надбанням громадськости документи і матеріяли, які відображають співпрацю Митрополита Андрея Шептицького, первоієрарха Української Греко-Католицької Церкви, та Пласту.

Від 1901 до 1944 року Главою Української Греко-Католицької Церкви був Андрей Шептицький – митрополит Галицький, архиєпископ Львівський, єпископ Кам’янець-Подільський, виходець із давнього українського боярського роду, граф, релігійний і громадський діяч, щедрий меценат, дбайливий опікун і будівничий, подвижник єдности – справжній Князь Церкви, одна з найбільших постатей України й Української Церкви.

У книзі «Митрополит Андрей Шептицький та Пласт» ми намагалися показати співпрацю Церкви та Пласту в першій половині ХХ століття як гармонійну і повноцінну взаємодію, наголосити на важливості духовного та патріотичного виховання молоді, продемонструвавши на базі документальної спадщини особливу роль у цьому вихованні саме Митрополита Андрея Шептицького.

Перша половина ХХ століття надзвичайно складна в усіх площинах національно-суспільного та церковно-релігійного життя. Тому, властиво, на Митрополита Андрея як на духовного провідника Галичини лягла відповідальність за стан і розвиток майбутніх поколінь. Опікувався Митрополит Андрей усіма важливими ділянками суспільного життя: створював сиротинці, школи, лічниці, заснував Національний музей у Львові, опікувався молодіжними організаціями, підтримував мистецтво та митців.

Михайло Перун презентує книгу “Митрополит Андрей Шептицький та Пласт”, 23 серпня 2012, УКУ, Львів

Співзасновники Пласту Іван Чмола, Петро Франко й Олександер Тисовський, узявши за зразок методу скавтінґу, що її розробив англієць Роберт Бейден-Повел, створили виховну систему, яка дозволяла фізично та морально вишколювати українську молодь, спираючись на засади християнського вчення, й у такий спосіб готувати її до життєвих викликів і обставин часу. В особі Митрополита Андрея здобули вони і духовного пастиря, і щирого приятеля, що уповні розумів вагу та значення новоствореної організації.

Митрополит Андрей дуже багато матеріяльно допомагав розбудовувати пластові структури. Частину своєї посілости й дібр у Карпатах подарував він для заснування пластових таборів, надав деревину та ліс, окремо призначив кошти на пошиття одностроїв, оплачував поїздки, зокрема для православної пластової молоді з Волині.

Саме тому Митрополит Андрей отримав від Українського Пластового Уладу найвищу пластову нагороду – титул Добродія Пласту.

Основну частину архівних документів і матеріялів, що увійшли до збірника, було виявлено у фондах Центрального державного історичного архіву України у місті Львові. Дещо ми відшукали в інших архівах, у приватних колекціях України та діяспори.

Науково-популярний збірник «Митрополит Андрей Шептицький та Пласт» складається з трьох розділів.

У першому, головному, розділі вміщено розвідку про Митрополита Андрея, про його діяльність і про основні віхи праці й опіки над молоддю. Важливий наголос робимо на пастирському слові Митрополита до української молоді, публікуючи три пастирські послання та декрет, де Глава Церкви описує головні чинники морально-патріотичного виховання, подає орієнтири у духовному розвитку, застерігає від помилок. Співпрацю та постійний контакт Митрополита Андрея з пластовим проводом ілюструє 28 документів різного характеру.

У другому розділі представлено 30 документів про створення, мету і завдання Пласту. Ці документи дають уявлення про засади пластової діяльности, про основи таборування, дозволяють ознайомитися з тогочасними доповідями, різноманітними звітами, резолюціями, проханнями. Згадаю лише декілька документів:

• статтю Петра Франка «Пластуни»;
• доповідь Олександра Тисовського на засіданні Верховної Пластової Ради «Про завдання, цілі та методи Пласту»;
• звернення ради Товариства «Захист для сиріт у Львові ім. Митрополита Андрея Шептицького» до Верховної Пластової Команди у справі організації відпочинкового табору в с. Корчині;
• звіт Верховної Пластової Команди за час від 1924 року до 1 квітня 1927 року;
• резолюцію II Верховного Пластового З’їзду;
• реферат Олександра Тисовського «У 15-ліття українського Пласту»;
• листування у справі побудови таборів на Соколі та на Остодорі.

Уважно читаючи документи, можна простежити безпосередню участь Митрополита Андрея в різних пластових ініціятивах і проєктах.

У третьому розділі вміщено понад 200 фотографій, які відображають етапи розвитку довоєнного Пласту; подано світлини організаторів пластового руху, ілюстрації з життя окремих осередків, таборів, куренів. Фотографії дають нашим сучасникам уявлення про постійну увагу Митрополита до життя пластунів. Бачимо тут пластунів на Божественній Літургії, на відвідинах Митрополичої резиденції в Підлютому, на церемонії нагородження Митрополита Андрея найвищою пластовою нагородою — «свастикою вдячности», під час живого спілкування з Главою Церкви.

Усі документи і матеріяли, що вміщено у збірнику, подано мовою ориґіналу за правилами видання історичних джерел. Переважну більшість документів опубліковано вперше; частину було надруковано у пластових чи церковних виданнях 1920-30-их років, але зараз ці видання практично недоступні для загалу.

Складаю подяку за співпрацю директорці ЦДІА України в м. Львові пані Діані Пельц. Велика подяка за консультування та допомогу при укладанні матеріялу належить керівниці Музею-архіву Пластового руху старшій пластунці Ользі Свідзинській. Окрема вдячність – пластунові сеньйору В’ячеславові Стебницькому за його організаційну допомогу. Над художнім оформленням, макетом і технічною підготовою світлин самовіддано працювали Михайло й Ірина Марки.

Головним меценатом цієї книги стала Головна Пластова Булава. В особливий спосіб хотів би подякувати Преосвященному Владиці Михаїлові Гринчишину, о. Леву Ґолдейдові, ЧСВВ, пластункам сеньйоркам Лярисі Зєлик і Оресті Фединяк, які допомогли зібрати необхідні кошти. Велика подяка всім, хто доклався до видання цієї книги.

Науково-популярний збірник «Митрополит Андрей Шептицький та Пласт», сподіваюся, стане важливим елементом величної мозаїки святкування 100-ліття «Пласту», а постать великого пластового добродія Митрополита Андрея Шептицького постане прикладом для наслідування, вшанування та віднови пластового духу серед молоді України.

*