Краєва Старшина Українського Пласту завжди клопоталася, щоб на Закарпатті була заснована своя «Лісова Школа» для виховання пластових провідників. Однак Головна Управа Скавтів у Празі завжди відсувала на бік їхнє прошення і приділювала наших охотників до чеських чи словацьких Лісових Шкіл. Так Скавтмайстер Володимир Комаринський-Клен закінчив “Лісову Школу” на Сазаві у Чехії, а скавтмайстер Федір Савчур біля Мартина на Словаччині.
Головна Управа завжди покликувалася на те, що на Закарпатті нема відповідних інструкторів. Але в дійсності між українськими старшими пластунами вже були здібні провідники, але без титулу скавтмайстра. Одиноким чинним скавтмайстром у тих часах був проф. Леонід Бачинський. Тому закарпатський Пласт мусів задовільнятися організуванням інструкторських таборів.
Перша українська пластова «Лісова Школа» на Закарпатті відбулася у пластовому таборі в Солочині 1938 р. та про неї буде мова в наступньому розділі.
Крім згаданих, скавтмайстрами українського Пласту на Закарпатті, що з успіхом покінчили інструкторські табори і були чинними провідниками пластунів, були признані Краєвою Старшиною слідуючі старші пластуни:
- др. Богдан Алиськевич-Канюк
- Данило Козіцький
- Наталка Козіцька
- др. Володимир Бірчак
- Анна Устіянович-Береза
- Ростислава Бірчак-Алиськевичева
- Іванка Гірна-Згода
- Евген Шерегій-Орішок
- Михайло Бажанський-Кудеяр
- Августин Чичура
- Яків Шепель-Бульба
- Михайло Блеск
- Степан Пап-Пугач
- Богдан Рубинович-Беркут
- Роман Балицький-Карась
- Олександер Блистів-Гайдамака
- Михайло Лис
- Іван Галас
- Юрій Шерегій-Грім
Джерело: Степан Пап-Пугач, “Пластовий Альманах“
А чого ж ти Орішка не розшифрував?