Позначки:, , , , ,

ст.пл. Андрій Ребрик, ЦМ

Свято Весни Станиці Ужгород 2008 року відбулося 16-18 травня в ур. Чорна Гора поблизу м. Виноградів.

Тема свята – українська міфологія. Учасники вивчали українські народні традиції, повір`я, легенди про створення світу, про явища природи, легенди й перекази про нечисту силу тощо. Але, на Святі Весни було не тільки це.

Юнацтво мало різні ділянки – від практичних – ходіння на байдарці (по р. Тиса) через скелелазання, вправ зі стрільби з пневматичної рушниці до мистецьких – макраме, бісероплетіння, ляльки-мотанки, солеграфія, пляшк-арт тощо.

Участь у СВ взяли також пластуни зі Станиці Рахів та Виноградова.

Ось що згадує комендант СВ ст.пл.вірл. Софія Будник:

Багато з нас знають грецьку, римську, рідше – скандинавську міфологію. Але чи багато з нас знає нашу, українську? Саме з такої позиції ми й виходили, коли організовували Свято. Гаслом табору були слова великого українця Григорія Сковроди – “Пізнай свій народ і себе в ньому“. Саме через пізнання своєї культури, своїх традицій, своєї історії, свого народу, ми зможемо виховати справжнє, здорове молоде покоління. Мета табору, як і мета Пласту – не тільки виховання дітей, але головніше – самовиховання. Багато хто з учасників виявив себе в ролі інструктора – з бісероплетіння, малювання, спортивних ігор тощо. Це дає змогу краще засвоїти, навчитися, а в кінцевому підсумку – великий досвід Великої Гри, яку звемо життям.

Спогади першунки Свята Весни пл.прих. Юлі Воротняк:

Можу сказати, що цьогорічне Свято Весни запам’ятається мені надовго, бо стільки вражень і друзів можна знайти тільки тут. Чудовий сонячний настрій (навіть під час дощу), весняна атмосфера, комарі, дух справжньої дружби і пізнання самого себе супроводжували нас протягом табору. Ніколи не забуду того, як готували на кухні, розкладали намети, бігали на теренових змагах, проходили смугу перешкод, знаходили в собі сили, слухали гутірки про те, що давно закладене в нас, але не повністю усвідомлене, про віру наших пращурів, бігали по мистецьких ділянках і знайомилися з різними видами декоративного мистецтва, як жартували і сміялися, як плакали від справді великої кількості різних почуттів, які переповнювали і виливалися сльозами на ватрі…

*

Лого 100-ліття

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.