ст.пл. Ігор Карабін, ВБ: про аргентинські мандри та 100-ліття Пласту

Історичний пластовий блог “100 кроків” публікує інтерв`ю зі ст.пл.скобом Ігорем Карабіном, ВБ про його мандри Арґентиною, зустріч з тамтешніми українцями та пластунами, а також кілька думок про святкування 100-ліття Пласту.

Раніше, ти у інтерв`ю на Пластовому порталі висловив ідею – до століття Пласту здійснити підйом на одну зі ще несходжених вершин Паміру (або ще десь на кордоні Казахстан-Китай), з тим, щоб потім приурочити назву гори до 100-ліття нашої Пластової Організації. Скажи, будь ласка, чи ця ідея ще може бути реалізована? Чи є бажаючі здійнити цей задум? І як це можна здійснити практично, що для цього потрібно? Чи є ще якісь подібні ідеї?

Ігор Карабін на вершині г. Аконкагуа (6962 м)

Ігор Карабін на вершині г. Аконкагуа (6962 м)

Це була і залишається класна ідея.  Дещо з неї яскраво реалізувалося щойно 5 лютого 2012 року в далекій Антарктиді. За що дякую своєму другові Ігореві Дикому! Проте в тому форматі, як я задумав, то навряд чи ця ідея буде реалізована цього року. Подібна акція потребує серйозних фінансових витрат. На жаль, пластуни дуже часто не готові (чи не звикли;) платити за подібні поїздки. Але це минає – з віком чи з отриманням матеріального достатку;)

На всю поїздку, особливо на її “паперові роботи” (оплата пермітів на сходження, всіх дозволів, авіа чи авто переїздів, спорядження тощо) потрібно мінімум 10 000 долл. для групи з 7-9 осіб. Можливо, за кілька років, якщо все буде гаразд, в т.ч. й з моїми особистими справами, я спробою зорганізувати це сам, і навіть за власні кошти.

Ідея залишається в силі!! Звісно, є ще варіант – брати участь спільно з  німецькою групою на першопроході. Але в цій ситуації про пластову назву вершини не може йти мова – німці мають багато назв на всі випадки життя 🙂

Пік 100-ліття Пласту, захід сонця, Антарктида

25 січня 2012 року ти з групою туристів підкорив найвищу вершину Аргентинських Анд – г. Аконкаґуа – погаслий вулкан, що знаходиться в провінції Мендоса, висотою 6962 м. Перш за все, вітаємо тебе з успішною експедицією! Чи можеш коротко розказати, як відбувалася підготовка, чи дороге це задоволення для українських туристів? Що ти відчував, коли ви дісталися вершини?

Аконкагуа

На вершині ми були 24 січня! Насправді – це комерційний проект від фірми www.wildrussia.spb.ru. Я виконував функції технічного гіда і це був мій перший досвід співпраці з цією фірмою.

Попав на це “завдання фірми” за рекомендаціями клієнтів, яких водив свого часу на Пік Леніна. Хоча резюме писав давно. Попередньо я тричі мав співбесіду через скайп та одну особисту зустріч з клієнтами в Санкт-Петербурзі. Клієнти (туристи, а тепер вже мої добрі друзі) – росіяни з міста Санкт-Петербург, успішні бізнесмени. Тур проходив за vip-програмою, організація – на найвищому рівні! На п`ятьох людей – три гіди та кухар 🙂

Багато звичайних і традиційних речей, які альпіністи проходять на Аконкагуа ми оминули, замінивши перельоти вертольотом!

На вершині

Всі мої витрати покривала фірма, як і виплатила мені заробітну платню. Коли я отримав список обов`язків, я спочатку подумав, що то нереально все виконати. Було навіть страшно, але можливість сходити на гору перемогла! На початках відносини в команді були важкі, але згодом все стало на свої місця, і навіть чимось нагадала гуртковий табір! Люди надзвичайно вольові та самоутверджені. Це їм дуже допомагало протягом всього часу мандрівки і стало кардинальним при сходженні, оскільки ми навіть встигли на 3 дні обігнати всі групи, які йшли паралельно знами за ідентичною програмою.

Відзначу також, що лізли ми далеко не найпростішим маршрутом. Я також здивований і від фізичної підготовки людей, які у 80% не мали жодного попереднього гірсько-висотного досвіду. Хоча, здається, до розвалу Союзу, ми всі були спортсменами (сміється;)

На вершині г. Аконкагуа

На вершині г. Аконкагуа

У столиці Аргентини Буенос Айресі ти мав нагоду зустрітися з місцевими українцями, пластунами. Розкажи, як вони тебе зустріли.

Дякуючи Андрієві Ребрику, я мав можливість зустрітися з пластунами із Буенос Айресу! Була чудова зустріч, яка направду ще більше підсилила мої і так мега позитивні враження від країни! Я зміг вийти на Ксеню Балук, голову КПС Аргентини. Я з нею зв`язався. І отримав чудову зустріч на автовокзалі. У 15-ти мільйонній столиці пластова і українська братерськість і гостинність була на найвищому рівні! Запропоноване житло в центрі міста на потрібну мені ніч було чудове.

Чудове спілкування на гарній українській мові, якого мені за останні 3 тижні досить-таки бракувало 🙂 Була чудова екскурсія берегами річки де Плати з Мар`яном Шафовалом, цікавим моїм однолітком, який жодного разу не був на Україні, але чудово спілкувався чистою українською мовою.

Була і гарна українська вечеря з традиційним стейком та аргентинськими пиріжками. Ми розмовляли про пластове життя аргентинськийх пластунів та про можливості реалізації їхніх проектів в горах Патагонії. Здається, тривала вічність!

Направду, від всієї душі вдячний Ксені Балук та всім українцям Аргентини за чудову зустріч та теплі хвилини гостинності і цій надзвичайнійй країні! У такі моменти розумієш, що всі ми є учасниками Великої Гри. Буду радий новим зустрічам із аргентинськими українцями!

У тебе багато планів і мабуть 2012-ий вже розписаний. Але чи ти будеш мати нагоду взяти участь у заходах, що пов`язані зі святкуванням 100-ліття Пласту в Україні, напр. у квітні – День Пластової Присяги чи в серпні в ЮМПЗ?

Щодо святкування століття Пласту, то у квітні не зможу бути точно – з початку березня і до початку липня маю два проекти у США. У липні-серпні маю також кілька пропозицій на деякі проекти. Як також хотілося б реалізувати і кілька власних. Найбільш правдоподібно буду комендантом базового табору на горі Музтаґ-Ата в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. Там досить тяжка логістика і тяжкі підходи. Багато відповідальності. Але може якось зможу залишити когось замість себе. Треба також дізнатися вартість квитків, можливо я б на тиждень злітав до Львова!

Що б ти побажав пластунам по всьому світі до століття Пласту?

Дорогі друзі та подруги! Ми святкуємо 100-річчя! Скажемо – цілий етап історії нашої організації, а також немаловажливу сторінку історії України! Просто в ці дні згадаймо всіх, хто творив цю історію, для кого Велика Гра переросла в Життєву Гру! Пам`ятаймо про них, берімо їх в приклад для повсякденного нашого життя і нашого самовдосконалення! Шануймо наших батьків та родичів, любімо людей по цілому світі, розширяймо наш світогляд. Будьмо собою та повірмо у власні сили! З гордістю несімо через ціле життя любов до людей та України!

СКОБ!

*

1 Коментар

  1. Олег Климчук

    Карабіне, привіт! Радий чути тебе і читати про тебе! Із задоволенням би зустрівся у Києві чи десь неподалік. (Не в Аргентині :))
    Щасти тобі у мандрах!
    Олег

    Відповісти

Трекбеки/Пінгбеки

  1. ст.пл. Ігор Карабін, ВБ: про аргентинські мандри та 100-ліття Пласту - [...] Джерело: 100 кроків [...]
  2. Щоденник: сходження на Деналі (Мак-Кінлі) | 100 кроків - [...] Полежавши до обіду в наметах, ставало важко дихати через висоту4330 м н.р.м. та спеку від сонця, яке нагрівало повітря…

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Олекса Гасин

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This