Згадую свої перші пластові ватри, на котрих ми вчилися співати. Отак сиділи де-небудь посеред лісу і під гітару горланили удень вивчені пісні. Чи не першими з них були “Червона Рута”, “Водограй”, “Я піду в далекі гори”, “Вона”, “Старенький трамвай” тощо. Для сьогоднішнього покоління пластунів подібні речі, можливо, звучать дещо ретроградно. Але ті пісні були і залишаються тою духовною основою, на якій формувалося наше виховання та світогляд.
Трошки пізніше з’явилися в репертуарі Брати Гадюкіни, ВВ, Океан Ельзи, Віктор Морозов, Плач Єремії та десятки інших. На ватрах пісні здебільшого виконувалися під на “три гітарні акорди” 😉 але ніхто і не заморочувався щодо професійності виконання – головне те, що пісня справді “живе поміж нас” 🙂
Думаю, що і сьогодні мало котра пластова акція (табір, мандрівка, мистецька акція) відбувається в той чи інший спосіб без впливу Івасюка. Свіжий приклад – дуже грунтовна сценічна поставнока на “Дні Пластуна” куренів ч. 8 Ольги Басараб та ч. 14 С. Крушельницькою, в якій фінальна сцена завершується Івасюковими “Мальвами”.
“Кленовий вогонь” у виконанні “Кому Вниз”
Володимир Івасюк. Кадр з фільму “Володимир Івасюк – життя моє обірвана струна”
Володимир Івасюк. Софія Ротару, “Кленовий вогонь”
Софія Ротару, “Балада про мальви”
Назарій Яремчук, “Два перстені”
Пластова ватра. КВТ 2011, фото (с) ст.пл. Богдан Яцишин, V
Текст: ст.пл. Андрій Ребрик, ЦМ
*
Пластова ватра майбутнього)
Насправді фото з КВТ 2011 року)
н-дась, забіг я щось наперед) насправді то 2010 рік. в папці саме з такою назвою вона в мене знаходиться)
та… хоча цікаво, як тоді виглядатиме 2012 року))
так приїзди, заодно і подивишся)
сподіаюся, так само романтично й весело, як і всі попередні рази!