5 лютого 2012 року залишиться в історії Пласту яскравою подією. Саме цього дня українсько-чеська група науковців здійснила першопрохід на один з піків материкової Антарктиди (поблизу української станції “Академік Вернадський”) і назве його піком “100-ліття Пласту”.

Фото: Ігор Дикий

Свого часу ст. пл. скоб Ігор Карабін, ВБ, у радіоінтерв`ю для Пластового Порталу висловив ідею, щоб у рамках святкування 100-літнього ювілею Пласту здійснити першопрохід і дати взятій вершині назву “100-ліття Пласту”. Ідея сама по собі є складною для реалізації, оскільки потребує значних коштів для організації та пошуку команди, спорядження, сплати різних “пермітів” (дозволів) тощо. Але, оскільки пластун – словний, то сказавши, мусить виконати обіцянку 🙂

Щоправда, реалізувалася висловлена ідея на далекому від України континенті. Добрий друг Ігоря Карабіна, Ігор Дикий, здійснив такий першопрохід в Антарктиді, перебуваючи на українській антарктичній станції “Академік Вернадський”.

Пік 100-ліття Пласту, захід сонця

Біля станції "Академір Вернадський"

Пінгвіни і прапор України

Українська антарктична станція "Академік Вернадський"

Українська антарктична станція "Академік Вернадський" вночі

А наступне фото, взяте з вікіпедії, виявилося фото “бані”, що неподалік станції 🙂 За уточнення дякую Ігореві Дикому.

Українська антарктична станція "Академік Вернадський" (фото з вікіпедії)

Першопрохід відбувся на пік поблизу гори Демарія, що саме навпроти станції. Команда з шести осіб вийшла 5 лютого 2012 р. з мису Туксен (cape Tuxen), протока Пенола. У складі експедиції було троє науковців-сезонників (так званий сезонний загін, що працює влітку): Ігор Дикий, Дмитро Шмирьов, Карел Янко (Karel Janko – представник Чехії, біолог) та троє зимівників – Артем Недогібченко, Денис Пишняк та Юрій Отруба.

Подаємо ексклюзивний коментар від Ігоря Дикого про першопрохід:

“Так, насправді ми з хлопцями вийшли на невеликий пік на материку біля більш відомої гори Демарія. Ігор Карабін мене просив, якщо буде змога, здійснити подібний першопрохід і присвятити його 100-літтю Пласту. Однак через несприятливу льодову ситуацію ми два місяці не мали змоги вийти на материк і здійснити серйозні сходження, які були заплановані науковою програмою для збору зразків моху і лишайників у високогір`ї. А коли таки змогли пробитися через лід на материк з нашого острова, то вже не мали часу заходити далеко вглиб континенту, де є дуже багато серйозніших і цікавіших непройдених маршрутів та піків.

Один з першопрохідників Ігор Дикий

Але дане Ігореві слово треба було дотримати. Коли ми з хлопцями збирали матеріал по градієнту висот, саме випала нагода вийти на невеликий пік біля Демарії, який знаходиться в стороні від цієї гори і на який ніхто раніше не ходив. Не ходили через перешкоду – вузьку перемичку над прірвою (над океаном), яка у вигляді тонкої “бритви” з`єднує його з основним схилом. Але ми її пройшли. Це була лише одна “найскладніша” технічна ділянка, де довелося використовувати страховку. На вершині зробили тур з каміння і написали на сторінці з блокноту, що це пік “100-річчя Пласту” (двома мовами – українською та англійською), запакували це в капсулу (пластикову велику пробірку) та поклали в цей тур.

На піку 100-ліття Пласту

Пік 100-ліття Пласту

Тобто нічого особливо героїчного в цьому першопроходженні, на жаль, не було. Маю на увазі – не було жодної технічної складності. Але факт є фактом, що на цій вершині ми були вперше і вона розташована практично напроти нашої станції 🙂 А відтепер ще й носить назву – пік “100-ліття Пласту”!”.

Фото з Google Earth за координатами, що їх подав Ігор

Від імені Пласту щиро дякуємо всій команді першопрохідців за цей подарунок до столітнього ювілею.

Маємо надію, що це не остання здобута вершина! Головне – сміливо крокувати вперед!

За допомогу в роботі над текстом “100 кроків” дякує Олі Свідзинській.

Джерела:

• Аудіоінтерв’ю: Ігор Карабін в радіопередачі “Про Пласт вголос”