Третя проба. Гутірка для юнацтва “Пластове назовництво”

UA TOP Bloggers

ст.пл. Андрій Ребрик, ЦМ

До теми цієї публікації маю дві цікаві історії, які яскраво характеризують порушену проблематику. Перша з них трапилася у листопаді 2000 року на ужгородському залізничному вокзалі, де з 3-ої ранку ужгородські пластуни зустрічали учасників “Орликіади-2000“. Вирішили, що варто зробити оголошення-привітання для приїжджаючих через станційне радіо. І вже за хвилю дикторка хриплим і затяжним голосом “віщала”: “Вас зустрічає станція Ужгород”, – хоча її довго переконували вимовити – “Станиця Ужгород” 😉

І друга історія від відомого критика та літературознавця Миколи Рябчука. В одному зі своїх есеїв він розповідає: “Моя київська сусідка — звичайна ”хохлушка”, як вона себе називає – років двадцять тому, зачувши, як ми розмовляємо із трирічною донькою українською, вона розпачливо вигукнула: ”Зачем же вы ребенку жизнь калечите?!”. У її словах було співчуття і щире бажання захистити нашу дитину від зайвих проблем, спричинених нашою … українськістю”.

Пласт ще й сьогодні має проблему, коли дуже часто в тому числі й поважні ЗМІ, перекручують “пластові” слова, вживають їх у “власному” значенні, змінюють наголоси, іменують пластунів “піонєрами” і таке інше. Сподіваємося, що ця публікація багатьом стане в нагоді 🙂 як також закликаємо “критиків” долучитися до оголошеного в ній (публікації) проекту.

пл.розв. Марта Дуда, Станиця Рудно

Розхід! - один з наказів пластового впоряду

Пригадую свої перші пластові сходини. Вже тоді мене найбільше вразив не однострій, не проби та пластові книги, а саме те, про що і як говорили мої друзі. Вони вживали слова, які мені здавалися дуже дивними, їх важко було зрозуміти. Це міцно закарбувалося у моїй пам’яті. І сьогодні я бачу, що молодше юнацтво не одразу сприймає всі ті «пластові» словечка, які я сама вживаю цілком вільно і без жодного здивування.

Гутірка для юнацтва “Пластове назовництво” або дещо про вживання «пластової» лексики

Серед пластунів можемо виділити два типи спілкування: формальний (у відповідності до «пластової драбини», на Пластовому Порталі, у пластових документах тощо) та неформальний (на пластових акціях, в соціальних мережах спеціального зацікавлення, вечірках). У цьому вбачається певний феномен – сучасна пластова молодь активно вживає слова, які не так часто почуєш у повсякденному житті, застосовує її у різноманітних побутових ситуаціях. Не даремно ж у Пласті існує вимога – знати і спілкуватися українською мовою. Зараз, коли в Україні досить складна мовна ситуація, знання і правильне вживання української мови є справді важливим. Як зазначає Лариса Масенко у праці «Мова і суспільство. Постколоніальний вимір»: «Деформованість мовної ситуації України полягає в тому, що співвідношення українськомовної і російськомовної частин населення не відповідає співвідношенню українців і росіян на її території».

Сучасне мовне становище кардинально відмінне від того, що було на початку минулого століття. Сьогодні, на відміну від наприклад середини ХІХ ст. ми можемо вільно використовувати українському мову у всіх сферах життя. Яскравим прикладом, що обмежував вживання української мови у культурних сферах, а також витісняв її навіть із побутових є Емський указ 1876 р. Так історично склалося, що українська мова довгий час перебувала у скрутному становищі саме через втручання сусідніх держав. Зараз національна мова повноцінно виконує свою державотворчу функцію, проте значна кількість населення чомусь мало використовує її під час спілкування. І проблема не в тому, що людина не знає мови, а в тому, що свідомо відмовляється її вживати, можливо, через різноманітні «стандарти» у суспільстві або ж нею «не модно» спілкуватись. Дуже важливо подолати соціальну неповноту функціонування української мови, і великі надії покладають саме на підростаюче покоління.

А метою нашої гутірки є короткий огляд та пояснення найбільш уживаної пластової лексики.

Як зазначає закарпатський мовознавець Павло Чучка у статті «Пласт і українська мова на Закарпатті»: «Еталоном української літературної мови і мовлення, на який рівнялася тодішня (1920-30 роки. – прим. авт.) пластова молодь Закарпаття, були українські письменники, що писали про Пласт чи для Пласту, а також професійні артисти, сконцентровані в Ужгороді навколо С. Черкасенка, М. Садовського та ін. Ось де черпають натхнення пластуни, і згодом ведуть активну роботу щодо розвитку української мови… У місцевих пластових виданнях, наприклад, у такому часописі, як “Пластун” (1923-1935), досить рано було запроваджено загальноукраїнський правопис на фонетичному принципі».

Типові «пластові слова» ми умовно згрупуємо на кілька груп для полегшення їхнього аналізу. Першою групою вважатимемо ті лексеми, які прийшли до вжитку із доби Козаччини, що переважно вживаються для позначення певної «посади» чи структурної одиниці. У допомозі щодо їх тлумачення нам стане «Словник української мови» Бориса Грінченка у 4 томах.

Розглянемо такі слова з доби Козаччини, що стосуються сучасної пластової організаційної структури: кіш, курінь, гурток, станиця.

Слово «кіш» має 6 значень. Одне з яких – «Запорізька Січ». Відповідно є слово «кошовий», що позначає людину, яка керує Січчю. Наступною меншою організаційною структурною одиницею в сучасному Пласті є «курінь». Як це й історично було на Січі. Цікаво, що це слово у словнику Грінченка має аж 6 значень. Зокрема, п’яте значення – «частина запорозького війська», а «курінний» – начальник частини запорозького війська.

Слово «гурток» є зменшувальним від слова «гурт», що означає «скупчення людей». А слово «улад» мало б означати те саме, але Б. Грінченко дає йому зовсім інше пояснення. У його словнику немає такого іменника, а «улад» виступає прислівником і означає певну дію, що виконується «разом», «у такт».
Досить давніми є також і слова «бунчужний» та «хорунжий».

Так, слово «бунчужний» означає – «носителя гетьманського бунчука». Тому не дивно, що на різноманітних акціях сучасного Пласту «бунчужний» є символом влади, має право віддавати накази. «Хорунжого» Грінченко подає як «знаменоносця», а пластуни використали це слово із первісним значенням, тобто це «людина, яка несе знамено». Щодо слова «писар» – то це «писець», а «скарбник» – казначей, касир. «Провід» – це «керівництво». Цікаво, що слово «стійка» Грінченко пояснює як «караул».

Окремо можна виділити слова, які пов’язані із пластовою виховної програмою. Ця програма складається з певної кількості проб – своєрідних іспитів для кожного пластуна, які він складає у відповідності до свого віку. Сучасне значення «проб» – система пластових та загальних знань, умінь і навичок, осягнення яких веде до розвитку духовних, моральних, розумових, патріотичних, соціальних, фізичних, трудових якостей вихованців, збагачує їхню естетичну та екологічну культуру, допомагає формувати характер згідно з Пластовим Законом.

Саме слово «проба» має дуже цікаве тлумачення – «випробування». І вже із юних літ пластунам відомо, що після здачі проби відбувається процес, що носить назву – «іменування», тобто певне «призначення», «надання певного статусу». Іменувати в сучасному Пласту можуть «прихильником», «учасником», «розвідувачем» та «скобом» чи «вірлицею». Слово «прихильник» – має значення «сторонник», «поборник». Слова «учасник» і «розвідувач» мають те ж тлумачення, що і зараз. Мабуть, кожен «виховник» – той, хто виховує, пояснює дітям значення слова «скоб» – пластове гасло та привітання. Походить воно від назви орла. Також використовується для позначення пластового ступеня. А от що стосується слова «вірлиця», то мені особисто завжди було цікаве це невідоме і таємниче слово. А все виявилось зовсім просто – у словнику подається тлумачення слова «вірли», яке є формою множини від лексеми «орел». Це слово є типовим для жителів Наддністрянщини, у говірці яких вживається приставний [в] – ворел, і відповідно множина – вірли. «Вірлиця» – орлиця.

Зі словом «проба» багато в чому пов’язане й слово «сходини» – «зібрання» «зустріч людей, об’єднаних спільними інтересами». Бо ж на сходинах дуже часто юнаки та юначки здають точки проб. Ще одним цікавим словом у цьому контексті є слово «гутірка» – «розмова» (від діалектного «гуторити» – розмовляти).
Є ще кілька цікавих слів, які стосуються «курінної» тематики. Наприклад, слово «патрон». Уже з перших днів свого пластування юнацтво дізнається про «патрона» свого куреня. Патрон звісно не значенні «куля». У пластовому ж контексті значення слова «патрон» є «заступник», «покровитель» (у Стародавньому Римі «патрон» – багата, впливова особа, звичайно патрицій, що брала під своє заступництво вільних незаможних або неповноправних громадян або ж – святий, що вважається заступником людини, яка носить його ім’я, або заступником, захисником якого-небудь міста, общини).

Цікавим і часто вживаним є слово «позір», що має значення «привернути увагу», значення його не змінилося й сьогодні, лише слово зникло із повсякденного вжитку українців.

У цікавому значенні пластуни вживають слово «лава». Борис Грінченко подає його як багатозначне, і третім його значенням є саме «ряд», «шеренга». Звичайно, що перше значення – це дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді — прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; ослін (Словник української мови в 11-ти томах). Але для пластунів лава – це зімкнутий лад, в якому пластуни стоять в прямій лінії, один побіч другого, усі звернені лицем вперед.

Перейдемо до слова «посвідка». Воно тлумачиться як «засвідчення чогось». Тому, після закінчення вишколу чи табору кожен учасник отримує посвідку, яка засвідчує його участь в акції.

Є ще безліч специфічних слів, що їх вживають пластуни у відмінному від традиційного значенні – «старшина» (не військове звання, а в значенні – керівництво); «постава» (зовнішній вигляд, осанка), «відзначення» (не «вшанування», а – нагорода, вирізнити когось з-поміж інших похвалою, нагородою тощо); «пересторога» (у значенні – попередження, зауваження) або ж – «обіт» (часто плутають зі словом «обід») – обіцянка, обітниця тощо.

Список використаної літератури

  1. Грінченко Б. Д. Словарь української мови, т. 1-4. Київ,
  2. О. Тисовський. Життя в Пласті. Посібник для українського пластового юнацтва. – 2006.
  3. Масенко Л. Т. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. – 2004.
  4. Мова і процеси суспільного розвитку. – 1980.
  5. Чучка П. Пласт і українська мова на Закарпатті.
*  *  *

Авторка спільно з командою проекту “100 кроків” пропонує долучитися читачам до наповнення “Пластового словника”. Свої слова ви можете додати на сторінці “Пластовий словник“.

Нижче подаємо список слів, які вже є у словнику:

А
1.Абсолюторій
2.Абсольвент ЛШ
3.Автознавство
4.Автократичний стиль провідництва
5.Адміністративні справи
6.Азбука Морзе
7.Акторство
8.Алиськевич Андрій
9.Алиськевич Богдан
10.Алярм
11.Альбом гуртка, куреня
12.Альпіністика
13.Амазонки
14.Андріївські вечорниці
15.Аптечка особиста
16.Аптечка таборова
17.Астрономія
18.Австралія
19.Аргентина
Б
20.Байден-Пауел оф Ґілвел
21.Барви куреня
22.Бережани
23.Беретка
24.Бібліотека гуртка, куреня
25.Бортова механіка
26.Брама
27.Братчик (новацький виховник)
28.Будівництво літаків
29.Будівництво суден
30.Булава
31.Бунчужний
32.Бурлаки
В
33.Вартуй!
34.Ватра
35.“Ватра”
36.Відзнака
37.Відзнака гуртка
38.Відзнака Пласту
39.Відзнака табору
40.Відзначення
41.Відзначка
42.Військове пластування
43.Військовик
44.Вітрильництво
45.Вишивання
46.Вмілість
47.Вовкулаки
48.Водне лещатарство
49.Водне рятівництво
50.Водолаження
51.Впоряд
Г
52.Головна Пластова Булава
53.Головна Пластова Рада
54.Господарник
55.Гурток
56.Гуртковий
57.Гуртковий прапорець
58.Гурткова мандрівка
Ж
59.Життя в Пласті
З
60.Загальний Збір Станиці
61.Загальний Збір Округи
62.Закарпатська Округа
63.Золота Булава
64.Зоряний Вітер
К
65.Київ Станиця
66.Конференція Українських Пластових Організацій
67.Край
68.Крайова Пластова Старшина
69.Крайова Пластова Рада
70.Крайова Таборова Комісія
71.Крайовий Вишкільний Табір
72.Крайовий Летунський Табір “Чота Крилатих”
73.Крайовий Морський Табір
74.Крайовий Пластовий З’їзд
75.Кухня
Л
76.Легіон
77.Летунське пластування
78.Лілейка
79.Лісова Школа
80.Лісові Чорти
81.Луцьк Станиця
82.Лятрина
83.Львів Станиця
84.Лісові Мавки
М
85.Мандрівка
86.Мандрівництво
87.Метаморфози Крайовий мистецький табір
88.Морське пластування
Н
89.Намет
90.Начальний Пластун
91.Новак
92.Новацька вмілість
93.“Нявтека”
О
94.Однострій
95.Округа
96.Окружний Пластовий З’їзд
97.Окружна Пластова Рада
98.Окружна Пластова Старшина
99.Орликіада
100.Орден Залізної Остроги
101.Офіційний сайт Пласту – НСОУ
102.Осередок пластовий
П
103.Перші Стежі
104.Писар
105.Підручна книжечка пластуна/ки
106.Піонірка
107.Пластові улади
108.Пластовий вузол
109.Пластовий Довідник
110.Пластовий Портал
111.Пласт Прият
112.Пластун-прихильник
113.Пластун-розвідувач
114.Пластун сеніор
115.Пластун-скоб
116.Пластун-учасник
117.Пластунка-вірлиця
118.Площа для збірок
119.“Похилен Шафа”
120.Правильник
121.Прапор
122.Проба
Р
123.Референт
124.Референтура
125.Референт УПН
126.Референт УПС
127.Референт УСП
128.Референт УПЮ
129.Референт Фінансів
130.Рибальство
С
131.Свищик
132.Скарбник
133.Сокіл
134.Спортивно-Вишкільний Табір
135.Станична Пластова Рада
136.Станична Пластова Старшина
137.Станиця
138.Старший пластун
139.“Стежками Героїв”
140.Сходини
Т
141.Ті, що греблі рвуть
142.Тернопіль Станиця
143.Тернопільська Округа
У
144.Улади в Пласті
145.Улад Пластового Новацтва
146.Улад Пластунів-Сеніорів
147.Улад Пластового Старшунства
148.Улад Пластовго Юнацтва
Ф
149.Фрізбі
Х
150.Хустка
151.Хустка пластових уладів
Ц
152.Целібат Мурлики
Ч
153.Червона Калина
154.Черемош
155.Чорноморці
156.Чорноморські Хвильки
157.Чота Крилатих
Ш
158.Школа Інстукторів Лещатарства
159.Шеврон
160.Школа Булавних
161.Шнурівка
Щ
162.Щогла
Ю
163.“Юнак”
164.Юнак
165.Юнацтво
166.“Юнацтво”
167.Юначка
Я
168.Яма для відпадків
169.Яма для зливу

4 Responses to Третя проба. Гутірка для юнацтва “Пластове назовництво”

  1. Зоряна Удич, Орл сказав:

    Це досить хороший проект та іміджевий для організації)Цікаво, що на курінь теж розпочав подібний проект, що свідчить про актуальність цієї ідеї. Наразі нами упорядковано перелік основних пластових понять та термінів (216 одиниць:). Ми готові передати цей перелік, щоб доповнити вже існуючий (як це зробити?). Гадаю, що варто говорити не просто про словник, а про енциклопедію із відповдними ілюстраціями.

    • Токач Володимир сказав:

      Зоряно, ідея словника не нова. У цій справі колись робив початок власне Андрій, в нього є деякі слова оброблені, також знаяю Ярема Дух мав (може й тепер має) наміри зробити щось на зразок пластової Вікіпедії.

    • СКОБ!
      дякую за коментар і за бажання помогти!
      я думаю, найкраще буде, якщо ти зконтактуєшся з Мартою (контакт можу дати в приваті) і з нею вже узгодиш питання

  2. Зоряна Удич, Орл сказав:

    Андрію,скинь,будь ласка, координати Марти:)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *