ВОНА ВСЕ ЖИТТЯ ГРЕБЛІ РВАЛА

Марія Охримович народилася 15.11.1906 в сім’ї адвоката й етнографа Володимира Охримовича й Олени з Крушельницьких.

Початкову освіту здобула в «Рідній Школі» ім. Т. Шевченка, а середню освіту в гімназії сс. Василіянок. У цій же гімназії у 1921 році стала пластункою 2-го пластового полку ім. Марти Борецької. Належала до 5 гуртка «Рожа» і мала пластове псевдо «Серна». Опікункою пластового полку була Олена Степанів. Пластуючи в гімназії, вона була завжди провідницею у прогульках «В природу» на т. зв. «Сагару» (Брюховицький ліс), на Кайзервальд чи Чортову скелю (Винниківський ліс). Після гімназії закінчує Вищий музичний інститут ім. Лисенка та Познанський Університет фізичної культури, отримавши диплом вчителя фізкультури.

7 з`їзд УСП перед ліквідацією Пласту в Галичині, 1929

ТІ, ЩО ГРЕБЛІ РВУТЬ

У 1925 році стає членом та співзасновницею першого жіночого куреня старших пластунок «Ті, що Греблі рвуть». Ініціаторками заснування куреня були також юначки гуртка «Меви» 2-го Куреня УПЮ ім. Марти Борецької. До них пізніше долучились юначки із інших гуртків куреня – «Рож», «Калини», «Ластівки», а дальше юначки Куреня УПЮ «Ярославни». Приєднались також юначки із Самбора і Тернополя. Назву куреня взято із поеми Лесі Українки «Лісова пісня», а ширша її інтерпретація звучить: «Ті, що греблі рвуть на застоялих водах громадського життя». Перша курінна Дарія Герасимович. Пізніше курінь діяв під проводом Софії Мойсеович (Янів). Курінь виступав здебільшого при організації таборів на Соколі.

ПЛАСТ НА ВОЛИНІ

На весну 1926 р. делегація у складі Богдана Кравцева, Осипа Бойчука і Марії Охримович об’їздила волинський терен та перевірила працю діяльних куренів і дала ініціативу для заснування нових.

ТАБОРУВАННЯ НА СОКОЛІ, 1927

На доручення референтки діяльности організацію табору перейняв на себе курінь «Ті, що греблі рвуть» в січні 1927 р. На своїх сходинах дня 22 січня курінь вирішив зорганізувати обласний табір на Соколі. На коменданта табору запросили п. Дарію Білинську-Навроцьку, на інструкторів п. Стефу Пашкевич та др. Ірину Лежогубську.

До команди табору увійшли:

  • п. Дарія Навроцька – комендантка
  • п. Стефанія Пашкевич – провідниця прогульок та інструктор картографії
  • д-р Василь Щуровський – лікар- Дарія Герасимович – обозна
  • Марія Охримович – секретарка- Ірена Рибачек – скарбниця, інструктор сигналізації
  • Ольга Мельник – інтендантка
  • Марія Чиж – хронікарка, спів
  • Любомира Мриц – магазинерка
  • Анна Вергановська – від спеціяльних припоручень.

Як на кожному таборі, на Соколі не бракувало пригод. Раз роєм напали на Марію Охримович дикі бджоли. Вона не розгубилася і не запанікувала, а підняла над собою велику гіляку. Бджоли роєм осіли на гіляку й з ними вона прибула у табір. Зачудованих дівчат остерігала тільки, щоби не чіпали гіляки. Дівчата після цього назвали її «Лицарем». На таборах про неї склали пісню:

Рано треба все ставати
І на руханку щораз гнати.
Там Марушка на всі боки
Скрутить ноги, скрутить руки

Гей-гей…

Табір на Соколі, 1927

VII-ий З’ЇЗД УУСП 1929

Це був останній З?їзд перед розв`язанням Пласту в Галичині. 18-19 грудня 1929 року.

Деякі підсумкові тези:

«Постановлено на З’їзді: Пласт як такий є вже сам дуже важливою громадською установою, і через те пластун, зайнятий працею в Пласті чи як інструктор, чи як член-провідник його органів, має повне право, поза загальними громадськими обов’язками, відмовитися від іншої громадської праці»

УЧИТЕЛЮВАННЯ

Першим місцем роботи Марії Охримович як вчителя фізкультури була учительська жіноча семінарія «Рідної Школи» в Самборі (від 1929 р.). Там же вона активно працювала в т-ві «Союзі Українок» та «Просвіті». У семінарії прекрасно організовувала спортивні ігри та змагання.

ВОДНІ МАНДРІВКИ НА ВОЛИНЬ І ПОЛІССЯ, 1932

Марія Охримович була учасницею мандрівного водного табору байдарками на Поліссі.

Водна мандрівка Чортів, 1930

ІНСТРУКТОРСЬКІ ТАБОРИ, 1935

«Греблі» й після розв’язання Пласту продовжували працю в інструкторських таборах на Соколі. Ідеологічний вишкіл проходили разом із іншими старшопластунськими куренями, що існували нелегально. Для легалізації виявів праці, зокрема у ділянці фізичного виховання, члени куреня активізувалися, а опісля і перебрали провід в спортивному клубі «Стріла». У цьому напрямку розвиваючи легкоатлетику, руханку, лещетарство. У 1936 році була проведена однотижнева мандрівка із Сокола по Бойківщині.

У 1935 році Марія переїздить до Львова, на посаду вчителя фізкультури в Академічній гімназії, де вчить аж до 1939 року.

І В СИБІРІ ГРЕБЛІ РВУТЬ

До репресій Марія Охримович працює вчителем фізкультури в Львівському медінституті. Заслана в Сибір у 1950 році, де працювала в колгоспі.

Вернувшись із Сибіру, продовжувала працювати в дитячих садочках виховницею. Серйозна, але завжди доброзичливо усміхнена, непохитна у вихованні намірів і завдань.

На Вічну Ватру подруга Марія відійшла 13 березня 1994 року.

Матеріал надіслав: пл.сен. Богдан Олексій, ЦМ
записав дід Яків (Іван Якубовський)

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.