Блог про історію Пласту “100 кроків” продовжує серію публікацій про курені УПЮ. Сьогодні детальніше знайомимося з куренем УПЮ ч. 49 ім. Івана Миколачука, Станиця Івано-Франківськ.
Нагадуємо також і про оголошений конкурс – “Мій гурток. Мій курінь”
Матеріал: пл.уч. Юрій Гоголь
Історія куреня ч. 49 ім. Івана Миколайчука своїм корінням сягає далекого 1992-го року Божого. Коли у місті Івано-Франківську 13.10.92 р. Б. виник пластовий гурток «Вовчі Ягоди» виховником (радником) якого спершу був Богдан Мисюга, а пізніше член цього ж гуртка – Остап Стасів. Саме він наприкінці 1994 р. Б. заснував три перші гуртки: «Мантиспи», «Москіти» та «Шершні».
5.02.1995 р. Б. відбулись установчі сходини підготовчого куреня. Кожен гурток зачитав заяви вступу в курінь. «Вовчі ягоди» ввійшли в курінь як гурток ч.1. Після цього було обрано перший курінний провід, барви куреня (зелений, чорний і червоний) та патрона – Івана Миколайчука. Першим зв’язковим куреня став його засновник – ст. пл. скоб Остап Стасів.
У 1995 р. підготовчий курінь вперше взяв участь у «Міжкурінних спортивних змаганнях», де зайняв 2 місце. Наприкінці 1995 року відбулося перше об’єднання гуртків – «Мантиспи» та «Шершні». Об’єдналися в гурток «Звіробої», а на початку 1996 р. на базі гуртка «Москіти» утворився новий гурток «Москіти & Слоненята» виховником обох гуртків був ст. пл. скоб Остап Стасів.
У липні1996 року був проведений перший курінний стаціонарний табір «Мандрівка в Австралію» (комендант ст. пл. скоб – Остап Стасів) на оселі поблизу с. Луквиця, а в жовтні та грудні цього ж року створено 2 нових гуртки – «Бурундучки» (виховник ст. пл. скоб Остап Стасів) та «Койоти» (виховник ст. пл. Павло Теличко).
Після 2-х років активного пластування – 10 лютого 1997 р. Б. курінь отримав число: 49, яке для кожного члена куреня є чимось значно більшим, ніж просто число. Після цього курінь ще активніше брав участь у різноманітних акціях та працював для власного розвитку.
Від часу отриамння числа юнацтво куреня відбуває різні крайові табори, в тому числі й стає першунами на таборах. Бере участь та перемагає у спортивних та інтелектуальних змагах:
- 1 місце на «Пластових Олімпійських іграх 1998 р.»,
- 1 місце на «Станичному інтелектуальному змазі» – 1998 р.,
- «Кубок Окружних Чемпіонів» – 1999 р.
49Літом 1999 року було проведено другий курінний табір «Сила Струму» (мандрівний, за маршрутом: с. Ясіня – Писаний Камінь, комендант ст. пл. скоб Остап Стасів). Цього ж року відбулося об’єднання гуртків «Бурундучки» та «Койоти» в новий гурток з назвою «Буркоти» (виховник ст. пл. Павло Теличко) та створення двох нових – «Дятли» (виховник ст. пл. Микола Боднарук, ЛЧ, з листопада 2003 р. – ст. пл. скоб Юрко Лучин, ЛЧ) та «Бобри» (виховник ст. пл. скоб Остап Стасів, з вересня 2001 р. – ст.пл. скоб Юрко Лучин). Весною 2004 року перейменований на «Zлюки Бобри».
Пік свого розвитку курінь досяг у 2000 році. В цей рік курінь святкував своє 5 річчя. До такої знаменної події було проведено кілька акцій – ретроспектива фільмів Івана Миколайчука в кіно театрі «Космос», пластова Спартакіада та ін. Але найважливішою подією стала посвята курінного прапора – 5 лютого 2000 року Б. Цього ж року було створено новий гурток «Цвітна капуста» виховник ст. пл. Микола Боднарук, ЛЧ). Кінець 2000 року завершився здобуттям куренем звання «Курінь року».
У 2001 році курінь був організатором станичного «Свята Весни». Кадра Виховників куреня в 2002 році в рамках проведення «ЮМПЗ» була організатором мандрівного табору “Смотрич”. Комендант – ст. пл. Микола Боднарук ЛЧ, а бунчужним – ст.пл. скоб Юрко Лучин, ЛЧ. Також провели у липні 3-й курінний табір «Елементал-і». Це був сплав рікою Дністер за маршрутом м. Заліщики (Тернопільська обл.) – м. Хотин (Чернівецька обл.) комендантом сплаву був ст. пл. скоб Юрко Лучин, ЛЧ.
Осінь 2002 р. Зміна в курені зв’язкового. Ним став ст. пл. Роман Онуфріїв, ОЗО. У 2003 році курінь поповнився двома новими гуртками: в квітні – «Карасями» (виховник ст. пл. Микола Боднарук, ЛЧ, з листопада 2003 р. – ст. пл. скоб Богдан Боднарук, ЛЧ) та у вересні «Кукарачами» (виховник ст. пл. скоб-обсерватор Андрій Кутинський, ВБ);
У 2004-му році в житті куреня відбулися зміни – новий зв’язковий ст. пл. скоб Юрко Лучин, ЛЧ. Цього ж року зусиллями куреня було проведено два курінних табори: стаціонарний «Тінь Сонця» та мандрівний «Шлях Аріїв». Комендантом обох був ст. пл. Микола Боднарук, ЛЧ.
Восени 2004-го гуртки «Дятли» та «Zлюки Бобри» об’єднались у гурток «Бабак і семеро гномів», а «Карасі» змінили свою назву на гурток «Ховрашки»
В лютому 2005 р. Б. курінь зустрів свій перший ювілей. До свого десятиріччя курінь ретельно підготувався та провів ряд заходів: внутрішнє («сімейне») святкування та грандіозну вечірку. Навесні курінь вдало провів триденний Вишкіл Практичного Пластування, а влітку юнаки куреня успішно перейшли станичний табір «Рододендрон» та позитивно представили 49-й на крайових таборах. У вересні вступити у курінь виявив бажання гурток «Кажани» (виховник ст. пл. Шовкопляс Максим). Уже в лютому на 11-ту річницю куреня їх офіційно було прийнято в курінь. Крім того до цієї дати було проведено грандіозну за участі багатьох відомих у Франківську гуртів.
На дні пластуна у м. Львові глядачам був представлений фільм «Братки». Також ми отримали почесну грамоту «Для тих, хто панкує». Літом курінь провів 6-й курінний табір «Вавилон ХХ» першуном якого став пл. прих. Осипчук Тарас. На початку нового пластового року відбулася Велика Курінна Рада. З новим проводом курінь посилив свою діяльність та активну працю. Взимку 2007-го гурток «Бабак і семеро гномів» перейшов у старшопластунство усім складом. 17-18 березня відбулась курінна мандрівка «Чорна Рада», яка з 2005-го року стала традиційною. На цій мандрівці відбулись передчасні вибори курінного.
Одразу після мандрівки гуртком «Кукарачі» був проведений станичний змаг «Квест». 12 квітня український ПЛАСТ зустрів свою 95-ту річницю. З цього приводу у місті Івано-Франківську було проведено ряд заходів, зокрема слід виділити наметове містечко («Стань на один день пластуном») на якому 49-й був представлений широкому загалу, також на показі кращих пластових фільмів були показані відео 49-го. Не менш активно курінь провів таборове літо. Пл. прих. Григораш Петро став першуном станичного табору «Фама». У вересні курінь почав новий пластовий рік з активної участі у різноманітних вишколах та змагах: «Каменяр», «Осінній Рейд», «Вишкіл Ідей» та ін. Серед найважливіших подій нового пластового року була і Велика Курінна Рада на якій було обрано новий провід. Також курінь провів традиційні «Заговини на Пилипа» та інтелектуальний змаг «Геній 49-го Року»
У 2010р в курені відбулися зміни: прийшов новий гурток “Перевертні”, а також гуртки “Кажани” та “Лісова братія” об’єдналися в гурток “Кабанчики”. На крайовій спартакіаді було іменовано пластуном-скобом юнака 49-го куреня Ростислава Ходоровського, який став шостим скобом в історії куреня, і також йому надали відзначення «Білий птах з чорною ознакою» в найвищому третьому ступені.
Зв’язковими куреня були:
- ст. пл. скоб Остап Стасів
- ст. пл. скоб Роман Онуфріїв, ОЗО
- ст. пл. скоб Юрко Лучин, ЛЧ
- ст. пл. Ілля Гончаров
- ст. пл. Олег Бабецький

ст. пл. скоб Остап Стасів

ст. пл. Олег Бабецький

ст.пл.скоб Юрко Лучин, ЛЧ
Курінними були:
- пл. уч. Ігор Дрогобицький
- пл. уч. Микола Боднарук
- пл. Тарас Яцишин
- пл. Назар Стасів
- пл. Іван Пукіш
- пл. Назар Гулик
- пл. уч. Олексій Осипчук
- пл. уч. Олег Бабецький
- пл. уч. Данило Волковецький
- пл. уч. Юрій Бабецький
- пл. скоб. Ростислав Ходоровський
- пл. уч. Роман Жолобко
Курінні традиції:
Курінною піснею 49-го є «Писаний камінь» сл., муз. Садовський. Її курінь співає на всіх важливих заходах та церемоніалах: прийняття нових гуртків, вихід з куреня (перехід в ст. пл.) та ін. Також існує традиція співати курінну пісню на кожній гірській вершині, на яку піднімається курінь, якщо хоч один із присутніх ніколи раніше не бував на цій вершині.
Оригінальним є обряд посвяти гуртків у курінь та вихід з куреня як гуртків так і окремих членів (перехід в ст. пл.), але нажаль деталі цього обряду є відомими лише для членів 49-го.
Курінним символом 49-го є гуцульський топірець – бартка.
Однією із цікавих традицій є курінна різдвяна свічечка, яку курінь запалює через декілька днів після Різдва співаючи колядки та прославляючи прихід Христа.
Кожен гурток в курені має свою гурткову хустку. Курінну хустку так само як і порядкове число куреня має право носити лише заприсяжений пластун. Але у деяких рідкісних випадках за особливі заслуги порядкове число надається прихильникам.
Також 49-й має свою курінну печатку, яку ставить на всіх курінних документах, ця печатка є затверджена Крайовою Пластовою Радою.
«Білий птах з чорною ознакою» – курінне відзначення, воно є трьох ступенів. Отримати його може тільки член 49-го куреня УПЮ, або в надзвичайному випадку член ПЛАСТУ-НСОУ.
Курінна хустка складається з трьох кольорів: зелений (основний) чорний та червоний. Зелений – символізує Українські Карпати. Чорний – український чорнозем, на якому стоять Карпати, а червоний – кров, пролиту за Україну. Хустка була затверджена 5 лютого 1995 року Божого на засновних сходинах куреня. Того ж дня було обрано патрона куреня – Миколайчука Івана Васильовича (15 червня 1941 — 3 серпня 1987) — українського актора, режисера та сценариста (34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи).
Курінний суд – скликається тільки в надзвичайних випадках, коли хтось із членів куреня серйозно провинився. Є сторона обвинувачення та сторона захисту. Підсудний може захищатись сам а може обрати адвоката. Присяжними є всі члени куреня, а вирок виноситься таємним голосуванням.
Сьогодні в курені є три гуртки:
Кабанчики
гуртковий: пл.уч. Юра Гоголь
Пірати
гуртковий: пл.уч. Роман Жолобко

гурток “Пірати”
Перевертні
гуртковий: пл.прих. Апанович Володимир

Гурток “Перевертні”
Джерела:
*
0 коментарів