Організація старших пластунів на Закарпатті у 1930-их роках

Як читаємо у пластовій пресі – «почин для організації стар­ших пластунів дали пластуни-студенти в Празі, які, залишивши середні школи, відчули брак організації старших пластунів і тому дня 20 жовтня 1926 р. заложили перший курінь старших пласту­нів ім. Остапа Вахнянина. Першим курінним був Юрій Шерегій-Грім, а від 1929 р. – Богдан Алиськевич-Канюк (див. Пластун, 1929, чч. 4—5).

У більшості члени цього куреня були учнями покійного проф. Остапа Вахнянина. Вони взяли собі за головне завдання органі­зацію і ведення пластових інструкторських таборів. Цю працю наші «Вахнянинці» виконували з великим успіхом, доки перші його члени не покінчили високі студії і не розійшлися. При цім курені діяв і театральний кружок, який давав свої вистави по цілім Закарпатті.

Курінь “Вахняниців”

Праця цього першого куреня старших пластунів у Празі тво­рить значну частину історії українського Пласту на Закарпатті. З нього вийшли такі великі провідники, як: Юрій Шерегій-Грім, др. Богдан Алиськевич-Канюк, Данило Козіцький, Августин Чи­чура, Ростислава Бірчак-Алиськевичева та Наталка Балицька. Своєю діяльністю вони вкрили славою закарпатський Пласт і по­вели його до великого розквіту. Молодшим пластунам було честю зустрінутися і поговорити собі з одним із «Вахнянинців».

Остап Вахнянин

Шкода, що цей курінь не записався в історію Пласту, як ку­рінь «славних Вахнянинців», а тільки діяльністю його поодиноких членів. Не лишив він по собі ані своїх наслідників, що продовжали б діяльність старших пластунів між студіюючою мо­лоддю у Празі. З роз’їздом його засновників курінь так і заник.

Дня 2 лютого 1929 р. в Ужгороді був заложений курінь стар­ших пластунів ім. Івана Франка, до якого вписалося 16 членів. Перша його команда була в такім складі: Курінний — К. Кулаченко, секретар — Ю. Соколович, суддя — І. Розничук, скарб­ник — І. Хомин.

Се був другий курінь старших пластунів, на терені Закарпат­тя перший. Старший пластун Грім з приводу заложення куре­ня Франка писав:

«Любі браття! Моя душа зраділа, як мало коли, почувши, що в Ужгороді — взагалі на Закарпатті, є старші пла­стуни зорга­нізовані у курінь, що хотять працювати для нашого Пласту» (див. Пластун, 1929, ч. 7).

Коли члени-основники цього куреня розійшлися по різних місцях зайняття, він теж перестав діяти.

Третій курінь старших пластунів був заложений дня 4 лю­того 1934 р. у Хусті, під назвою «Нова Сцена». Був це курінь краєвого пластового хору з драматичною секцією. Драматична його секція відтак у 1935 р. перетворилася у самостійну групу теат­ральних аматорів «Нова Сцена», яка діяла при філії Т-ва Про­світа в Хусті. Так «Нова Сцена» заповнила ту прогалину куль­турного життя на Закарпатті, яка повстала 1930 р., після лікві­дації Народнього Театру «Просвіта» в Ужгороді. Від 1936 р. «Но­ва Сцена» стала закарпатським Народнім Театром.

Хоч «Нова Сцена» увійшла в історію, як просвітянський те­атр, все ж таки її початки були при Пласті, а її члени-основники були старші пластуни, під проводом визначного пластуна Юрія Шерегія-Грома. Це показує на велике значення організації стар­шого пластунства на Закарпатті. Кожний заснований курінь старших пластунів означав великий крок вперед для пластового руху на Закарпатті.

Нова Сцена, 1937. Фото з архіву МПП "Ґражда"

Нова Сцена, 1937. Фото з архіву МПП “Ґражда”

Четвертим куренем старших пластунів був курінь «Самітніх Рисів», що повстав у Хусті літом 1936 р. з ініціятиви Степана Папа-Пугача. Основою куреня стали колишні пластуни гуртка «Рись», з куреня ім. Т. Корятовича при хустській гімназії, які того року закінчили гімназію і зложили іспит зрілости. Гурток прибрав до себе ще деяких старших пластунів і створив курінь старших пластунів «Самітніх Рисів». Першим їхнім курінним став Степан Пап-Пугач.

Курінь старших пластунів «Самітні Рисі» постановив зоргані­зувати старше пластунство на Закарпатті і створити т. зв. Улад Українських Старших Пластунів. За їхньою ініціятивою пл. часо­пис «Молоде Життя» у першім числі, за вересень 1938 р., помі­стив відозву у справі організації старшого пластунства такого змісту:

До пластунів (-ок) абітурієнтів (-ок) середніх шкіл!

Організаційний комітет Уладу Українських Старших Пласту­нів (УУСП) закликає усіх пластунів (-ок), абітурієнтів (-ок) серед­ніх шкіл негайно зголоситися до дальшої праці у Пласті, а саме в Уладі Українських Старших Пластунів (-ок). Курені Старших Пластунів будуть краєві, окружні та місцеві. Про цю відозву пла­стуни повідомлять усіх своїх знайомих, що були або хотять бути пластунами.

Правильник УУСП випрацює ініціятивний комітет. Вибір Го­ловної Управи УУСП і затвердження правильника відбудеться на першому з’їзді УУСП, що відбудеться дня 24 вересня 1938 р. о 3-ій год. по полудні, напередодні Краєвого Пластового З’їзду, у читальні Т-ва Просвіта в Мукачеві, з такою програмою:

1. Відкриття установчих зборів.
2. Реферат бр. Гайдамаки на тему: «Значення, завдання і про­грама Старших Пластунів».
3. Організаційні і програмові вказівки — бр. Пугач.
4. Розподіл по куренях і курінні наради.
5. Вибір Головної Управи УССП і заступника при УКПС.
6. Дебата над програмою і схвалення резолюцій.
7. Вільні внески і закриття зборів.

На зборах звернемо увагу на організацію старшого пластун­ства між учителями, яке мало б зайнятися організацією і поши­ренням Пласту між учительством і на селі. Старші Сестри і Браття!

Нехай не буде між Вами таких, що одушевлено не відгукну­лися б на заклик Ініціятивного Комітету!

За Ініціятивний Комітет:

Степан Пап-Пугач, ст. пл. скоб,
Олександер Блистів-Гайдамака, скавтмайстер.

Політичні події в осени 1938 р. перешкодили старшим пласту­нам зійтися на установчі збори, бо треба було приложити усіх сил для забезпечення політичних прав, свободи і самоуправи українців на Закарпатті. Зате члени куреня «Самітніх Рисів» продовжали свою організаційну працю. Так при кінці 1938 р. на Закарпатті існували вже чотири курені старших пластунів, а саме:

1. Курінь старших пластунів «Самітні Рисі» у Хусті.
2. Курінь Старших Пластунів у Королеві над Тисою.
3. Курінь Старших Пластунів, бувших членів Село-Пласту у Буштині.
4. Курінь Старших Пластунів Село-Пласту у Хусті.

Всі курені старших пластунів виконали велику працю для по­ширення пластового руху на Закарпатті. Багато старших пла­стунів завершило свою посвяту для народу своєю геройською смертю на Краснім Полі. З самого куреня «Самітні Рисі» п’ятьох старших пластунів наложило головами за свободу Карпатської України.

Честь їм і слава!

Джерело: Степан Пап-Пугач, Пластовий Альманах

*

0 коментарів

Трекбеки/Пінгбеки

  1. 100 кроків » Імпрези і вистави Закарпатського Пласту 1930-их років - [...] діяльним і активним відділом у цій ділянці був 1-ий курінь кн. Теодора Корятовича в Ужгороді, який хоч би протя­гом…

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This