Позначки:, , , , ,

9 листопада 1930 народився пластовий новацький та юнацький виховник (Станиця Жизномир), активний пластун, член куреня “Целібат Мурлики” – друг Степан Павлишин-“Директор”.

Щойно 9 липня 2011 року на ювілейному до 20-річчя Зборі куреня “ЦМ” на Соколі друга Директора було іменовано Мурмурандо ІІ – єдиним пожиттєвим почесним членом куреня ЦМ.

Раніше “100 кроків” публікував розгорнутий допис про др. Директора, тож сьогодні ми нагадуємо собі ще раз про цю чудову людину, доброго виховника і вірного друга.

Єпископ УГКЦ Любомир Гузар вітає друга Степана, ЮМПЗ 2002, Свірж

Єпископ УГКЦ Любомир Гузар вітає друга Степана, ЮМПЗ 2002, Свірж

Ремарка від др. Тата (пл.сен. Богдан Олексій): Своєю появою в Пласті він довів, що на схилі літ можна робити і творити не менше за молодих. Вперше Степана я зустрів 24.04.1993 р. Мурлики проводили так звані ВВВП і займалися популяризацією Пласту. Незважаючи на свій похилий вік і те, що Степан проживає в глибинці (с. Жизномир), він включився з небаченою активністю у вирій Пластового життя. Пройшовши усі необхідні пластові вишколи отримав усі виховницькі ступені і став активно працювати із дітьми. На відміну від усіх інших він одночасно займався як юнацтвом так і новацтвом. Фактично це подвійне навантаження, яке він виконував із властивою йому сумлінністю.

Мабуть в Краї немає особи, яка за свій період пластування відбула таку кількість таборів, як др. Директор. Всі знають почуття особи, яка відбула сумлінно табір. А він був вимушений неодноразово їхати на інший табір. Тобто кожного сезону йому приходилось приймати участь як в новацьких таборах, так і юнацьких. Не зважаючи на свій вік і втому. Друг Степан багатогранна особистість: математик, астроном, філософ, спортсмен, фокусник… Ці його дарування надзвичайно захоплювали дітей які повсюдно ходили за ним «табунами». Мені доводилось таборувати із ним багатократно. Не пам’ятаю жодного непорозуміння між ним і дітьми та виховниками. Завжди, коли давав йому таборові доручення, я знав що все буде виконано сумлінно і не тільки. Він в кожний задум завжди вносив щось цікаве і унікальне. І для всього того, що ми робили і в наступні роки, він завжди розробляв якісь доповнення і приємні несподіванки. Історії, які він розповідав, ніколи не повторювались. Ця велика подвижницька праця була належно оцінена і в 2002 році під час ЮМПЗ його нагородили орденом Святого Юрія в сріблі.

Братчик Степан має дар від Бога це любов до дітей та природнє вміння їх заворожувати. Дивно, що після багатьох років праці в школі, при тому на посаді директора школи, він залюбки виконував саму буденну виховницьку працю. Одна із ознак його діяльності було те, що він завжди вчасно подавав усі необхідні зві-ти, які вимагала наша бюрократична пластова система. Він чи не єдиний в Краї, хто не пропустив жодного КПЗ та МРОК. В системі Орлиного Кругу він завжди невтомно працю, про що свідчать його незчисленні дописи у ВОРах. Він має багато цікавих методичних розробок.

*  *  *

Дата допису: 28 березня 2011 р.

Особа, про яку я пишу зараз цю публікацію, особисто для мене є зразком. Таким зразком, якою насамперед повинна бути людина. І, здається, мені, зразком у всьому – в Пласті, поза ним, у ставленні до дітей, до дорослих, до себе самого, до держави і людей, котрі працюють на цю державу. Рівно десять років тому, на Соколі, у березні 2001-го я познайомився з другом Степаном. І від того часу щоразу при зустрічі з ним (особливо, коли він починає “звітуватися” про пророблену працю – організував мандрівку туди і туди, енну кількість організував таборів УПН, новацький братчик і юнацький виховник одночасно і ще до всього голова пластового осердку в Жизномирі) бачу свої хиби і недопрацювання. Але ці мої хиби і недопрацювання я сприймаю з тим, аби відразу виправитися. І, хоч-не-хоч, виправляюся:) Його енергія і подекуди дитяча наївність завжди приносить посмішку і впевненість.

Нещодавно йому виповнилося 80. А в душі він молодший за багатьох з нас. Він постійно бомбардує співрозмовників загадками, ребусами, анекдотами, історіями з життя. Недарма друг Тато (пл.сен. Богдан Олексій, ЦМ, Тернопіль) якось сказав, що “своєю появою в Пласті Степан показав, що на схилі літ можна робити і творити не менше за молодих!”. І це так є.

Короткий життєпис Директора:

Народився 9 листопада 1930 року в сім’ї селянина-хлібороба в селі Ріпиці Бучацького району Тернопільської області.

В 1937 році вступив до Пласту, член куреня УПЮ ім. Маркіяна Шашкевича, який діяв підпільно при Бучацькій гімназії до 1939 року.

Закінчив Чернівецький учительський інститут та Кременецький педагогічний інститут (фізико-математичний факультет). Викладає фізику та математичку в школах Бучача, Жизномира, Бариша, Перевольки та Сороки.
Пластову Присягу склав 1994 року на горі Лисоня, над могилами УСС. Член куреня “Целібат Мурлики”.

Розбудовував пластовий рух в Жизномирі. У жовтні 1993 року створив гурток хлопців “Беркути” та гурток дівчат “Орхідеї”, а також 2 рої — “Калина” та “Зайчики”, об’єднані в гніздо “Лісові друзі”.

Табори УПЮ і УПН:

  • 24.04.1993 р. – Скоморохи (Тернопільська обл.), “Нічні мамонти” (ознайомчий пластовий табір), виховник.
  • 8-21.08.1994 р. – Струсів (Тернопільська обл.), “Предківська слава”, виховник.
  • 2-11.07.1994 р. – табір для УПН на Соколі (Івано-Франківська обл.), “Гайда до Пласту”, виховник.
  • 15-25.06.1995 р. – Скоморохи (Тернопільська обл.), “Клич предків”, виховник.
  • 18-21.05.1995 р.- Зарваниця (Тернопільська обл.), “Духовність”, табір УПЮ, виховник.
  • 1-10.07.1995 р. – Рогатин (Івано-Франківська обл.), табір УПЮ, виховник.
  • 1-11.08.1996 р. – Скоморохи (Тернопільська обл.), “Земля світлячків”, виховник.
  • 11-21.08.1997 р. – Сокіл (Івано-Франківська обл.), “Непоборні характерники”, табір УПН, виховник.
  • 12 –21.08.1998 р. – Скоморохи (Тернопільська обл.), “Захисники рідного вогнища”, табір УПН, виховник.
  • 1-10.07.1998 р. – Болехів (Івано-Франківська обл.), табір УПЮ, виховник.
  • 20-29.07.1999 р. – “Стежками героїв”, табір УПН.
  • 2-15.08.1999 р. – Сокіл (Івано-Франківська обл.), “Країна сонячних зайчиків”, табір УПН, комендант.
  • 1-12.07.2000 р. – Скоморохи (Тернопільська обл.), “Самоходи”, табір УПЮ, комендант.
  • 3-13.08.2000 р. – Сокіл (Івано-Франківська обл.), “Живиця”, виховник.
  • 10-24.08.2002 р. – ЮМПЗ (Львівська обл.), виховник.
  • 22.07 – 02.08.2003 р. – с.Дзвенигород (Тернопільська обл.), Окружний табір УПЮ, виховник.
  • 10-22.08.2004 р. – с. Кутянка (Тернопільська обл.), “Робінзони нескореної землі”, табір УПЮ, виховник.
  • 10-20.07.2006 р. – Борщів (Тернопільська обл.), табір УПЮ, виховник.
  • 2-12.06.2007 р. – Скоморохи (Тернопільська обл.), “Лісові дзвони”, табір УПЮ, виховник.
  • Комендант Вишколів попередньої пластової підготовки:
  • 21-23.06.1995 – Скоморохи (Бучацький р-н, Тернопільська обл.)
  • 03-04.07.1995 – Рогатин (Івано-Франківська обл.),
  • 8-10.12.1995 – с. Городище, Козівський р-н (Тернопільська обл.)
  • 14-16.05.1996 – Болехів (Івано-Франківська обл.),
  • 12-15.08.1996 – г.Сокіл, с.Гриньків (Івано-Франківська обл.),
  • 17-18.10.2006 – м.Бучач (Тернопільська обл.)

Делегат КПЗ з правом ухвального голосу: IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI.

Нагороди:

  • Орден св. Юрія в сріблі за визначну керівну діяльність у Пласті та за значний внесок у розбудову Пластового руху в Жизномирі (24.08.2002).
  • III відзначення УПС за довголітню працю в УПН.
  • Грамота Комітету у справах молоді Тернопільської обласної ради за національне виховання молоді.
  • Грамота Відділу у справах молодіжної політики Бучацької районної адміністрації за виховання молодого покоління пластунів.
  • Грамота Відділу освіти Бучацької районної державної адміністрації за сумлінну, змістовну роботу з питань національного та патріотичного виховання молоді.
  • Почесна грамота Міністерства України у правах молоді за вагомий внесок у справу реалізації державної молодіжної політики.
  • Почесна грамота Бучацької районної державної адміністрації за розбудову Української держави.
  • Грамота Бучацької районної ради за виховання молоді у дусі національних традицій українського народу.
  • Диплом за друге місце за мистецький виступ на ІІ Всеукраїнській зустрічі пластунів в Чернігові в днях Пам’яті Героїв Крут.

Був Станичним станиці Жизномир, членом Окружної пластової Ради Тернопільської округи, зв’язковим гнізда ч. 19 “Лісові друзі”, виховником гуртка УПЮ та членом редколегії журналу “ВОР”.

Відійшов на Вічну Ватру 4 березня 2018 року.

* * *

Пл.сен. Степан Павлишин написав коротку історію Пласту в Бучачі.

* * *
Про Степана Павлишина

пл.сен. Богдан Олексій, ЦМ

Це особистість з багаторічним стажем вчителя і в статусі директора школи. Я боявся, що радянська система його закомплексувала назавжди. А виявилося, що це не так. Мав ще один сумнів, чи зможе Степан пропрацювавши тривалий час директором  і в той же час співпрацювати, як виховник в таборі. Перший же табір розвіяв усі мої сумніви. З ним було легко працювати. Навіть складалося враження, що він вгадував усі мої думки і плани. Йому не доводилось довго роз’яснювати що і як робити – адже часто в мене були виховними з педагогічною освітою, котрі вперше були в новацькому таборі і їх доводилося «відучувати» від шкільних стеоретипів. Таборуючи зі Степаном, я переконався в його істинній набожності.

Я знав, що на кожному наступному таборі Степан принесе щось нове у виховну методу, в чому був брак в минулому. Фактично, він самотужки опанував нову технологію фокусника, яка мала незмінну популярність в усіх таборових заходах. Діти за ним ходили табуном. Дуже вдало він вибирає вмілості, при тому одні із найтяжчих. Він вміє подати «Астронома» так, що фактично перетворює дітей у мрійників.

Інколи діти підходили до мене і перепитували чи дісйно мали місце ті чи інші явища. Рої, які провадив Степан – завжди були на високому рівні у всіх відношеннях. Степанову методу відрізняє ретельна підготовча праця.

Завжди вражало мене  Степанове молодече завзяття. Згодом я вияснив, що Степан з молодих літ систематично займався бігом на довгі дистанції. Це і є секретом його довголітньої працездатності.

Ще один цікавий феномен: братчика Степана не потрібно було контролювати. Я неодноразово пересвідчився, що якщо точку виконує Степан, то це буде від дзвінка до дзвінка, на відміну від молодого покоління. Для коменданта і писара завжди важливо, щоб братчики вчасно і вичерпно подавали відповідні звіти. Цю ділянку братчик Степан завжди виконував сумлінно і вчасно. До тепер в мене зберігаються звіти Степана, які відзначаються вичерпністю та ясністю. І саме довготривала праця виховницького колективу завжди була запорукою наших таборових успіхів. Друг

Степан багатогранна особистість. Буваючи в нього в дома, я оглядав матеріали, які він зібрав як фан Бучацької футбольної команди. Це був штрих, який доповнив картину мого бачення щодо Степана як виховника.

У процесі створення, розробки та реалізації таборових програм, Степан завжди твердо дотримувався визначених планів.

* * *

Лист др. Степана щодо виборів Начального Пластуна, 2009 р.

ПІДТРИМУЮ ПРОПОЗИЦІЮ ПРО ОБРАННЯ НАЧАЛЬНОГО ПЛАСТУНА
ПЛ. СЕН. ОРЕСТА ГАВРИЛЮКА

У зв?язку з наступними виборами Начального Пластуна, підтримую пропозицію про обрання на цей високий пост пл. сен. Ореста Гаврилюка, якого я добре знаю ще з 1994 року. Моя перша зустріч з ним відбулася 4 липня 1994 року в таборі на Соколі. Про цю першу зустріч в мене збереглась фотографія з його автографом. На цій фотографії я, друг Кульбас (Віталій Оку невський) та друг Орест Гаврилюк, з яким я мав неодноразові зустрічі і спілкування при різних обставинах протягом 15-ти років і за цей час мав можливість сформувати свою думку про нього.

Він своїм життям і діяльністю проявив себе справжнім пластуном вірним Богові й Україні, він глибоко розуміє пластові ідеї, має добру пластову поставу, словний, сумлінний, точний, справедливий, увічливий, скромний, інтелігентний, братерський, доброзичливий, який повністю віддає себе пластовій справі, зокрема дав велику матеріальну допомогу розбудові пластового Сокола, допоміг своїми фінансами. Він веде примірне особисте життя, має велику пошану серед загалу пластунів, а тому я впевнений, що на цей високий пост Начального Пластуна заслуговує пл. сен. Орест Гаврилюк.

Я, пластовий сеньйор праці Степан Павлишин, член куреня «Целібат Мурлики» став дійсним членом Пласту – Української Скаутської Організації (на той час – 1994 р. – Пласт був зареєстрований як “УСО”, а вже від 2000 року – як Національна скаутська організація України.прим. А.Р.) і склав Пластову Присягу 15 жовтня 1994 року. Заприсяження моє здійснював пл. сен. Василь Щекун, а Головою Крайової Пластової Старшини в той час був Кульбас (пл.сен. Віталій Окуневський).

Моє життя склалося так, що весь час працюю з дітьми і юнацтвом. Оскільки я за фахом педагог, вчитель математики і фізики з вищою освітою, закінчив педагогічний інститут і на сьогодні маю 56-річний стаж праці в Пласті з новацтвом і юнацтвом. Моя праця з новацтвом та юнацтвом здійснювалася не тільки на сходинах ройових, гурткових, а і на вогниках, ватрах, мандрівках, екскурсіях, іграх, а також і в таборах, де мені доводилося бути виховником, комендантом.

Головна Пластова Булава відзначила мене за мою працю у Пласті Орденом Святого Юрія в сріблі 17.08. 2002 р.

Пл.сен. праці Степан Павлишин-«Директор» ЦМ,
25.06.2009 Р.Б.

Фотоархів:

У цій публікації використані матеріали, отримані від пл.сен. Богдана Олексія, ЦМ (Тернопіль), з Пластового Порталу, з архіву “Пластового Шляху“.

*

Лого 100-ліття

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.