Довоєнний Пласт у Рогатинській гімназії

Пластовий рух серед української молоді почав ширитися щойно в 1913 р. Не йшло воно легко, бо серед учительського збору гімназії не було ні одного вчителя, що бувби блище обзнакомлений з пластовою організацією.

І їх необзнакомленість зі справою не дала розвинутися цьому пожиточному рухові так, як на це він заслугував. Опікунами Пластового Кружка «Запороже» в Рогатині (така була офіціяльна назва рогатинського полку) стали гімн. професори Микола Бабин та д-р Никифор Гірняк. Перші кроки прийшлося ставити дуже важко. Крім малої брошурки д-ра Тисовського п.з. «Пласт» не було тоді ще ні одного українського підручника, що давав би якісь подрібніщі вказівки про життя в пластових організаціях.

Охочих до пласту було богато. У квітні число пласту­нів досягло 64 — 8 гуртків. При кінці зменшилося воно трохи що не до половини. Відпали усі зі соломяним огнем, ті, яким тяжко прийшло виповняти всі закони пластового уставу та ті, що виказували слабі поступи в науці.

Поволі почали справляти собі пластуни однострої та всіляке пластове приладдя. Ішло воно якось пиняво, хоч все було дуже дешеве. На Сокільський Здвиг в червні 1914 р. зміг Рогатин виставити всего 15 пластунів в одностроях! Пласто­вий Кружок набув до кінця року шатра, й це уможливило ро­бити нічні пластові вправи. Була посуда до варення в чистім полі, була полева аптечка. Весь час приготовлювалися пласту­ни до іспитів і більшість мала вже за собою 2-ий пластовий іспит. Проф. М. Бабин викладав про найважніщі речі з військової тактики, а д-р Н. Гірняк підучив на 6-тижневім кур­сі читання військових карт.

Пластовими полковниками були від початку шк. року 1913—1914 Іван Озаркевич, а від травня 1914 р. — Іван Верб’яний.

Серед дівчат якось пластовий рух не поширився. Мабуть, через те, що й у Львові, звідкіля пішов весь пластовий рух, не принявся ще тоді пласт поміж дівчатами.

На пластовім з’їзді, що відбувся в березні 1914 р., Ро­гатин заступали проф. М. Бабин і пластуни Іван Верб’яний та Роман Король. Проф. Бабин виголосив довший реферат про значіння Пласту, а пластун І. Верб’яний — реферат-проєкт «Пластові маневри під час літніх ферій 1914 р.» Проєкт не принято через технічні труднощі, зате з нагоди Сокільського Здвигу, що заразом мав бути і першим пластовим здвигом, мали відбутися цілонічні пластові вправи.

Та вправи ці не відбулися так, як їх представляли собі проєктівці. На здвиг не приїхало навіть 200 пластунів (прочі не мали одностроїв), а у вправах взяло участь так мало пластунів, що не було навіть досить на виставлення полевих сторожей, що мали боронити пластового табору пе­ред «армією», що нападала на нього. А все ж таки це був перший перегляд пластових сил Галичини. Богато з тих пластунів, що брали участь в червневих нічних вправах, спить сьогодня тихим сном в могилах, що розкинені скрізь по широкій Україні. Спить між иншими і бл. п. В. Яримович, що наступав тоді з «білими» на табор.

Пластовий Кружок почав поволі ставати на ноги. Прид­бано чималу фахову бібліотеку. В осені 1914 р. малося по­вести далеко інтензивнішу працю, поширити цілий рух. Та надійшла страшна світова війна. Велика частина пластунів вступила до У.С.С., війна затягалася чимраз даль­ше, так що в 1919 р. служили при війську новики з 1913 р. 10- та 11-літні хлопці. Одні здавали серед куль пластові іспити, а другі вкривали кістками поля й писали кров’ю історію. Війна стерла майже слід з рогатинського перед­воєнного пластового руху. Пропали протоколи й не можна навіть подати блищих даних широкому загалові.

Та сама ідея віджила! І ми, старі пластуни, від щирої пла­стової душі бажаємо нашим наслідникам — пластунам полку ім. Пилипа Орлика, щоби вони не покрили неславою імени Рогатинських пластунів та імени Пилипа Орлика, вели­кого сина України, а кожним своїм пластовим ділом при­чинялися до збудування Великої Будівлі — Своєї Держави. Неодин з їх попередників приніс в жертву найдороще, що мав, — власне своє життя.

Біографічна довідка:

Професор Іван Верб’яний народився у Львові 1896 р. Навчався в Рогатинській гімназії, під час Першої світової війни служив в УСС. Після війни закінчив Віденський університет і вчителював в українських середніх школах Галичини, в основному в гімназії Українського Педагогічного Товариства «Рідна школа» в Рогатині. Належав до протиалкогольного товариства «Відродження», був співробітником журналу «Ми молоді».

Опинившись на еміґрації в Німеччині, присвятився вивченню української лексикології, опрацював спільно з проф.. В. Левом тритомний англо-український словник.

Переїхав до США, де працював у Головній канцелярії УНСоюзу. Помер 5 жовтня 1964 р.

Джерело: Іван Верб’яний. Рогатинець. – март 1923. – Ч. 3 – С. 10-12. Матеріал надіслала: Ольга Свідзинська

[stextbox id=”grey”] Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



[/stextbox] *

0 коментарів

Трекбеки/Пінгбеки

  1. Вічна Ватра: пл.сен. Євгенія Головацька | 100 кроків — історичний пластовий блог - […] перших пластунок Рогатинської гімназії було вельми урочистим, в присутності Верховного […]

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Олександр Тисовський

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This