Блог “100 кроків” продовжує публікувати історію та інформації про старшопластунські курені. Крокуємо далі і сьогодні публікуємо допис про 4-ий курінь УСП “Ті, що греблі рвуть“.

У дописі використано матеріали з відкритих джерел. Слідкувати за поновленнями можна в категорії про УСП. Якщо буде велике бажання і натхнення у членів відповідних куренів розширити так би мовити “горизонт” інформації – ласкаво просимо дописувати, надсилати інформації, фото, відео, копії архівних документів, приватні спогади тощо на post@100krokiv.info (публікації будуть обов`язково зі збереженням авторських прав;)

Більшість основних інформацій взято з брошури про старшопластунські курені, що її уклав ст.пл.скоб Іван Гоменюк, ЦМ у 2000 році.

Коротка історія

Заснований на переломі 1926 та 1927 років в Львові колишніми юначками гуртків “Меви”, “Рожі” та “Ластівки” 2-го Куреня УПЮ ім. Марти Борецької. Назва була взята з творчості Лесі Українки. У 1927 році Курінь, що мав число 2,  провів на Соколі перший табір юначок і провадив ці табори аж до 1939 року. Крім того у 1929 році Курінь провів на Соколі інструкторський табір для УСП. На час заборони Пласту у 1930 році Курінь нараховував 33 члени.

Греблі провадили активну працю у нелегальному Пласті: брали участь в ідеологічних конференціях, займалися виховною працею, організацією щорічних таборів УПЮ-ок на Соколі, у 1937-39 рр. – інструкторських таборів на Гуцульщині, у 1932 – лещатарського табору, дві Греблі були членами Пластового Центру. Гребля Уляна Сітницька редагувала часопис для молоді “На сліді”. Курінь також опікувався розвитком санітарної справи, організовував відповідні вишколи. У 1937 році підготували виставку з нагоди 25-ліття Пласту. Греблі були членкинями спортивного товариства “Стріла” та мандрівного “Плай”. У часі нацистської окупації Греблі провели табори ВСУМу в 1941-44 рр., працювали в УЧХ. Кілька членкинь Куреня загинуло у тюрмах й у лавах УПА.

Відзнака куреня “Ті, що греблі рвуть”

У 1945 році діяльність  було відновлено вже як 2-го Куреня УПС. У другій половині 50-х рр. колишні юнацькі гуртки “Ромени” у Канаді та “Вивірки” у Нью-Йоркові відновили Курінь УСП. Від 1968 року Греблі зайняті в організації МВТ “Школа Булавних” у США. Також Греблі є активні у редакціях пластових часописів, у проводах ЮМПЗ, проведенні Другого Пластового Конгресу. У 1976 році було посвячено прапор Куреня.

Греблі є активними у громадському житті української діаспори, особливо у шкільництві, журналістиці, жіночих та культурницьких організаціях.

Члени проводу куреня, праворуч – Цьопа Паліїв, Сокіл, 1929, “На сліді”, ч. 6/1936 р.

Школа Булавних, 1993

Від самих початків існування куреня «Ті, що греблі рвуть» провід куреня мав на увазі вишкіл юнацьких виховників, особливо вишкіл таборових провідників, т. зв. «ШБ» — «Школа Булавних». Протягом 35 літ найкращі юнацькі виховниці здобували звання і заправу на тих вишколах. Ініціяторами цього вишколу були пл. сен. кер. Дора Горбачевська і пл. сен. кер. Ольга Кузьмович.

У 1991 році курінь «Ті, що греблі рвуть» власними коштами спровадив на «ШБ» пластунок з України. Ті, що відбули «ШБ», опісля перевели першу «ШБ» в Україні. Курінь «Ті, що греблі рвуть» допомагає «ШБ» в Україні матеріалами і приладдями. Членки куреня були в проводах ЮМПЗ та вложили багато праці у всіх Міжкрайових Зустрічах Пласту «МПЗ», починаючи від 1962 року на Вовчій Тропі, на Батурині — Канада 1967 р., в 1972 р. на Вовчій Тропі, в 1978 в Скелястих горах Альберта, Канада, в 1982 р. Вовча Тропа, 1987 — Канада і 1992 Вовча Тропа. Курінь переводив мистецькі виставки, ватри і хороводи.

Школа Булавних, 1991

Провід ШБ 2008

Стать: жіноча
Ідея: “Ті, що греблі руть на застоялих водах громадського життя”
Клич: “Гей-Руп!”
Основні напрямки праці: Провід МВТ “Школа Булавних” (у США), виховництво, організація таборів та інструкторство в УПЮ, видавнича справа
Курінні ступені: Габеня (кандидатка), Габа (дійсний член, на гуцульському діалектові – хвиля), Та, що греблі рве.
Курінні барви: бронзова, срібна і синя.
Курінна відзнака: Синій щит (форма – неправильний ромб, видовжений донизу) з коричневим обідком зі стилізованим зображенням річки срібного кольору, що проходить під двома греблями коричневого кольору та “рве“ третю (три греблі символізують три курінні ступені)

Відзнака

Курінна атрибутика та традиції: Курінна рада УСП (“Раптовий вихор”) – щороку. Святочне дерево Куреня – дуб. Курінна традиція базована на творі Лесі Українки “Лісова Пісня” та гуцульському фольклорі.
Курінна термінологія: Курінна – “Люта габа”. Членкині – самітниці – “банувальниці” (з гуцульського банувати – тужити). Писар – “перелесник”. Скарбник – “скальник” або “той, що в скалі сидить”. Курінна хроніка – “Лісова пісня”. Про кандидатські іспити кажуть – “габи нею крутять”.
Курінна структура: Осередок на рівні Станиці – Плавня.
Аналогічний курінь в УПС: 2-й Курінь УПС “Ті, що Греблі Рвуть”
Курінне видання: Неперіодичний Листок Зв’язку “Пльоткар” і “Вістовик”

Греблі, Україна, 2008

Ювілейний Вир 2006 з нагоди 80-річчя куреня

Відзнака

Книга Гребель

Цьопа Паліїв (фото від ст.пл. Олі Свідзинської)

Джерела:

• сайт куреня
• блог куреня на сервісі “МИ”
• стаття в українській Вікіпедії
• сайт табору “Школа Булавних”
• іскри з думок Цьопи Паліїв
• Цьопа Паліїв: Традиція доброго пластового імені
• Історія 2-го Куреня УПС “Ті, що греблі рвуть”

Підтримати проект

*