Блог “100 кроків” продовжує публікувати історію та інформації про старшопластунські курені. Крокуємо далі і сьогодні публікуємо допис про 4-ий курінь УСП “Ті, що греблі рвуть“.

У дописі використано матеріали з відкритих джерел. Слідкувати за поновленнями можна в категорії про УСП. Якщо буде велике бажання і натхнення у членів відповідних куренів розширити так би мовити “горизонт” інформації – ласкаво просимо дописувати, надсилати інформації, фото, відео, копії архівних документів, приватні спогади тощо на post@100krokiv.info (публікації будуть обов`язково зі збереженням авторських прав;)

Більшість основних інформацій взято з брошури про старшопластунські курені, що її уклав ст.пл.скоб Іван Гоменюк, ЦМ у 2000 році.

Коротка історія

Заснований на переломі 1926 та 1927 років в Львові колишніми юначками гуртків “Меви”, “Рожі” та “Ластівки” 2-го Куреня УПЮ ім. Марти Борецької. Назва була взята з творчості Лесі Українки. У 1927 році Курінь, що мав число 2,  провів на Соколі перший табір юначок і провадив ці табори аж до 1939 року. Крім того у 1929 році Курінь провів на Соколі інструкторський табір для УСП. На час заборони Пласту у 1930 році Курінь нараховував 33 члени.

Греблі провадили активну працю у нелегальному Пласті: брали участь в ідеологічних конференціях, займалися виховною працею, організацією щорічних таборів УПЮ-ок на Соколі, у 1937-39 рр. – інструкторських таборів на Гуцульщині, у 1932 – лещатарського табору, дві Греблі були членами Пластового Центру. Гребля Уляна Сітницька редагувала часопис для молоді “На сліді”. Курінь також опікувався розвитком санітарної справи, організовував відповідні вишколи. У 1937 році підготували виставку з нагоди 25-ліття Пласту. Греблі були членкинями спортивного товариства “Стріла” та мандрівного “Плай”. У часі нацистської окупації Греблі провели табори ВСУМу в 1941-44 рр., працювали в УЧХ. Кілька членкинь Куреня загинуло у тюрмах й у лавах УПА.

Відзнака куреня "Ті, що греблі рвуть"

У 1945 році діяльність  було відновлено вже як 2-го Куреня УПС. У другій половині 50-х рр. колишні юнацькі гуртки “Ромени” у Канаді та “Вивірки” у Нью-Йоркові відновили Курінь УСП. Від 1968 року Греблі зайняті в організації МВТ “Школа Булавних” у США. Також Греблі є активні у редакціях пластових часописів, у проводах ЮМПЗ, проведенні Другого Пластового Конгресу. У 1976 році було посвячено прапор Куреня.

Греблі є активними у громадському житті української діаспори, особливо у шкільництві, журналістиці, жіночих та культурницьких організаціях.

Члени проводу куреня, праворуч - Цьопа Паліїв, Сокіл, 1929, “На сліді”, ч. 6/1936 р.

Школа Булавних, 1993

Від самих початків існування куреня «Ті, що греблі рвуть» провід куреня мав на увазі вишкіл юнацьких виховників, особливо вишкіл таборових провідників, т. зв. «ШБ» — «Школа Булавних». Протягом 35 літ найкращі юнацькі виховниці здобували звання і заправу на тих вишколах. Ініціяторами цього вишколу були пл. сен. кер. Дора Горбачевська і пл. сен. кер. Ольга Кузьмович.

У 1991 році курінь «Ті, що греблі рвуть» власними коштами спровадив на «ШБ» пластунок з України. Ті, що відбули «ШБ», опісля перевели першу «ШБ» в Україні. Курінь «Ті, що греблі рвуть» допомагає «ШБ» в Україні матеріалами і приладдями. Членки куреня були в проводах ЮМПЗ та вложили багато праці у всіх Міжкрайових Зустрічах Пласту «МПЗ», починаючи від 1962 року на Вовчій Тропі, на Батурині — Канада 1967 р., в 1972 р. на Вовчій Тропі, в 1978 в Скелястих горах Альберта, Канада, в 1982 р. Вовча Тропа, 1987 — Канада і 1992 Вовча Тропа. Курінь переводив мистецькі виставки, ватри і хороводи.

Школа Булавних, 1991

Провід ШБ 2008

Стать: жіноча
Ідея: “Ті, що греблі руть на застоялих водах громадського життя”
Клич: “Гей-Руп!”
Основні напрямки праці: Провід МВТ “Школа Булавних” (у США), виховництво, організація таборів та інструкторство в УПЮ, видавнича справа
Курінні ступені: Габеня (кандидатка), Габа (дійсний член, на гуцульському діалектові – хвиля), Та, що греблі рве.
Курінні барви: бронзова, срібна і синя.
Курінна відзнака: Синій щит (форма – неправильний ромб, видовжений донизу) з коричневим обідком зі стилізованим зображенням річки срібного кольору, що проходить під двома греблями коричневого кольору та “рве“ третю (три греблі символізують три курінні ступені)

Відзнака

Курінна атрибутика та традиції: Курінна рада УСП (“Раптовий вихор”) – щороку. Святочне дерево Куреня – дуб. Курінна традиція базована на творі Лесі Українки “Лісова Пісня” та гуцульському фольклорі.
Курінна термінологія: Курінна – “Люта габа”. Членкині – самітниці – “банувальниці” (з гуцульського банувати – тужити). Писар – “перелесник”. Скарбник – “скальник” або “той, що в скалі сидить”. Курінна хроніка – “Лісова пісня”. Про кандидатські іспити кажуть – “габи нею крутять”.
Курінна структура: Осередок на рівні Станиці – Плавня.
Аналогічний курінь в УПС: 2-й Курінь УПС “Ті, що Греблі Рвуть”
Курінне видання: Неперіодичний Листок Зв’язку “Пльоткар” і “Вістовик”

Греблі, Україна, 2008

Ювілейний Вир 2006 з нагоди 80-річчя куреня

Відзнака

Книга Гребель

Цьопа Паліїв (фото від ст.пл. Олі Свідзинської)

Джерела:

• сайт куреня
• блог куреня на сервісі “МИ”
• стаття в українській Вікіпедії
• сайт табору “Школа Булавних”
• іскри з думок Цьопи Паліїв
• Цьопа Паліїв: Традиція доброго пластового імені
• Історія 2-го Куреня УПС “Ті, що греблі рвуть”

Підпишись на розсилку

Запрошуємо тебе підписатися та час від часу отримувати дайджести найцікавіших матеріалів.

Підписуюсь

Дякуємо, вам надійде лист підптвердження. Будь ласка, відкрийте його, підтвердіть підписку та додайте відправника в список ваших Контактів.

Ми дбаємо про безпеку ваших даних і запевняємо, що ваша електронка не потрапить до сторонніх.