Блог про історію Пласту “100 кроків” продовжує публікацію проектів пластунів-розвідувачів в рамках здачі 3 проби УПЮ на здобуття ступеня скоба/вірлиці. Цього разу це – проект “Великодні забави“. Попередні публікації на цю тему шукайте за тегом: третя проба.

Матеріал: пл.розв. Юля Воротняк

Вперше в Ужгороді ми наважилисяя провести писанкарство та гаївки для ужгородців та гостей міста, а не суто в пластовому колі. Ця акція стала дуже важливим стратегічним кроком в розвитку станиці, іміджу Пласту в місті і вплинула тільки позитивно, як на нас., так і на мешканців нашого міста.Великодні забави проводилися в два етапи: перший – писанкарство ( 17.04.11, кафе-музей «Під замком»), другий – гаївки (25.04.11, Ужгородський замок).

Писанкарство

Інформація про проект:
Дата проведення: 17.04.11; 25.04.11
Рівень організації: станичний
Обов’язки: заступник коменданта з питань програми, відповідальна за приміщення та переведення програми
Комендант акції: ст. пл.вірл. Софія Будник
Станиця: Ужгород
Курінь: ч.38 ім. Миколаї Божук
Гурток: ч.1 «Дикі Кішки»

* * *

Моїм завданням було…

…знайти приміщення в якому буде переводитися писанкарство. Я вирішила, що найкращим місцем було б кафе-музей «Під Замком» за своєю атмосферою, затишком і дуже підходящим інтер’єром. Я домовилася з власником, який дуже привітно і приязно поставився до нашої ідеї та надав приміщення цілком безкоштовно. Провівши цю акцію, ми налагодили тісну співпрацю з цим закладом.

Також на мої плечі впав обов’язок скласти загальну програму заходу. Ось, що ми отримали в результаті.

Гості могли навчитися писати воском, техніку Лемківської писанки, Петриківський розпис, а найцікавіше – виготовлювати свічки з бджолиного воску. Також батьки могли залишити своїх малесеньких діток на точці для дітей, де малеча розмальовувала розмальовки писанок, гралася народними іграшками. Якщо в когось не виходило зробити писанку самому, той міг придбати, як сувенір писанку, зроблену руками пластунів. Ще можна було придбати ляльки мотанки, сережки, свічки та ще багато приємних дрібниць, які робила я з коліжанкою. Тільки на сувенірній продукції ми заробили 310 гривень, що мене дуже тішило.

Приємно відзначити той факт, що за весь час проведення акції з 12 до 18 години, участь у ній взяло понад 100 учасників, а це – і діти (а також їхні батьки), і дорослі (туристи, перехожі та ін.).

Офіційно для малювання писанок використано 180 яєць (не враховуючи тих, які в процесі розписування постраждали;)

Статті про писанкарство були висвітлені на кількох Закарпатських інтернет виданнях. Також попередньо були розміщені прес-анонси, завдяки яким ми і отримали значну кількість гостей. Не оминуло нас і місцеве телебачення, а саме телеканал Тиса -1.

А вже в наступний понеділок ми мали гаївки. Моїм завданням було скласти програму всіх пісень та забав, які проводилися.

Всі прийшли з чудовим настроєм, водили кривого танцю, галися з писанками та крашанками, отримували насолоду від поливання;). Приємно було, коли до наших забав приєдналася група туристів з Японії, одразу стало гордо за свої традиції та звичаї.

Нашому місту дуже потрібні такі заходи, бо нажаль, в нас втрачаються традиції, а дуже багато людей навіть не знають як це писати писанки воском, чи що таке Гаївки. Радію, що маю можливість доносити людям те, що робить нашу націю міцнішою.