Лісова школа на Закарпатті

Дайте молоді добрих провідників! Є кличем сучасної доби. Добрий провідник є передумовою кожної організації, а зокрема Пласту.

Цей брак провідників особливо відчував український закарпатський Пласт. Там після періоду Л. Бачинського, рухливого і здібного орґанізатора, що на жаль мусів покинути межі Закарпаття, настав період певного занепаду. Щоб цьому зарадити постаралась Краєва Старшина зорґанізувати для вишколу провідників Лісову Школу. Перша Закарпатська Лісова Школа відбулась у липні 1935 року в Солочині. При тім сталася одна, хоч неминуча хиба: команда і інструктори були Чехи і Словаки – слухачі Українці, яких було коло 35, але признали її тільки 9-ом.

1936.р. була орґанізована II Закарпатська Лісова Школа в тому ж Солочині. Школа почалась після закінченя укр.пл.табору 22. липня і трівала до 31. липня.

Лісова Школа на Закарпатті, 1935

Командантом Школи в цьому році був Ю. Горкі, чех, інструкторами були: Ю. Ґруз (чех), Кайзеров (москаль) і троє українців: Козицький, Мешко і Матяшівна. Новиною супроти минулорічної Л.Ш. було те, що крім українських пластунів були й члени москвофільського закарпатського Пласту. Всіх слухачів було 26; з них українців – 11, москвофілів – 13 і 2 словачки. Господарем і кухарем був бр. Кудеяр. Щоб курсанти не тратили часу працею коло кухні був зорганізований спеціяльний працьовний гурток з 6 душ, лише українців. Членів СУПЕ було в Л. Школі 4; 2 з І і ІІ Ржевницького куріня і 2 з ХІV. празького куріня.

Ціла Ліс.Школа пройшла в безупинній праці, недаром символом її є символ праці – сокира забита в пень. Від 1/26 г.рано до 7 г.вечора виклади, вправи, змагання. Тільки на сніданні й обіді можна трохи відітхнути. День починався руханкою і кінчався вечірньою збіркою, а часом ватрою. На викладах інструкто­ри проробили біля 30 ріжних тем з пластової ділянки, як з теоретичної так і з практичної сторони. Найголовнійші виклади, як ідеолоґія, історія, орґанізація були в руках чехів, фізичне виховання в руках москаля, а нашим дістались лише підрядні ролі.

Це було хибою, бо чехи не знаючи наших обставин не могли відпо­відно пристосувати своїх викладів. І воно таки ненормальне явище, щоб на ук­раїнській землі, для українських пластунів була чужа Команда… Велике неза­доволення курсантів викликало теж непошановання нашого прапору, який зразу на початку Л.Ш. зняли, а вивісили тілько державний. Також не співали нашого ґімну, а вивчили чеський, занехали молитву, наказали виконувати команду по чеському. Це все з тої причини, що в Л.Ш. були представники двох ворожих напрямків – українці і москвофіли і щоб не було ні цим ні тим, то хай буде по-чеськи.

Олександр Блистів

Олександр Блистів

Цікаве було співжиття представників двох ворожих таборів, які мусіли за одним столом їсти, під одним шатром спати і помагати один одному в міжгурткових змаганнях. Українці ставились з початку з великим застереженням, але це відношення згладилось, коли почули, що москвофіли до нас та і між собою гово­рять українською закарпатською говіркою. Та як інакше могло бути? Бо й вони, як і ми є синами українського народу і тільки лиха доля і темна несвідомість спричинили траґедію, що вони стали зрадниками свого народу. Але це явище пе­рехідне. Рано чи пізніше українська ідея, що має всі данні до життя, переможе! Треба буде ще тяжко боротися, багато енерґії і пожертви віддати народньому освідомленню, а що до Лісової Школи то треба конче подбати, щоб на другий рік вона була тільки наша.

Автор: Олександр Блистів
Матеріал надіслав: ст.пл. Юрій Юзич, ОЗО

Джерело: Пластові вісти. – 25 жовтня 1936. – Ч. 3 (39). – С. 5-6

*

0 коментарів

Трекбеки/Пінгбеки

  1. Єпископ Іван Марґітич – пластовий братчик Муравель | 100 кроків - [...] академії і я бував з ним у кількох пластових таборах у Лісовій школі в 1938 році як старший пластун-скоб…
  2. Великий духом пластун Степан Пап-Пугач – 100 кроків - […] чехам. Все ж таки Степан Пугач заповів на літо 1938 р. українську Лісову Школу. Рівночасно він займенував трьох молодих…
  3. Пап-Пугач Степан, визначний пластун Закарпаття | 100 кроків - […] Пугача. З ним бував я у кількох таборах і під час першої української Лісової Школи. Я добре пізнав його…
  4. Михайло Бажанський: Значна роля Українського Пласту у відродженні Карпатської України | 100 кроків - […] вищий рівень вишкільних курсів, які названо “Лісовими школами”. Початки організації тих шкіл дав вперше пластовий […]
  5. Організаційна схема Пласту на Закарпатті у 1920-1930-их роках | Історія Пласту - […] «Лісової Школи» на […]

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This