Професійна діяльність Олександра Тисовського

Матеріал надіслала: ст.пл. Ірина Миронова, Бурх

А справа була так. Влітку 2007 збиралась я їхати до Норвегії на літню школу з питань зміни клімату, яку організовував Бергенський університет. І поділилась планами з київськими пластунами. Тут-таки Володимир Мороз напівжартома попросив пошукати там згадок про Тисовського, який у 1912 році дістав наукову стипендію міністерства освіти та відбув подорож до зоологічної станції в Трієсті, потім закінчив океанографічний курс в Берґені, в Норвегії.

Так почались пошуки.

29.06.2007, п’ятниця. Першим історію про засновника українського скавтингу О. Тисовського почув працівник інформаційного бюро м. Берген. Від нього я дізналась, що в 1912 р. головною науковою установою м. Берген був Бергенський музей, заснований ще у 1884 р. Щороку музей проводив багато різноманітних курсів, публічних лекцій та обговорень. Сьогодні в приміщенні бергенського музею знаходиться музей історії природи. Я отримала карту і координати музею.

1.07.2007, неділя – знайшла музей. Вдруге розповіла історію про українського науковця працівниці музею. У приміщенні музею також розташовані наукові лабораторії та офіси відданих науковців (хто ж ще буде в неділю пополудні сидіти й працювати?). Саме до такого науковця мене провів охоронець. Отже, третім історію почув професор Торе Андерс. Трошки поміркувавши, повів мене пан Торе звивистими сходами до маленької бібліотеки музею.

Друге відкриття – щороку Бергенський музей видавав книгу з науковими роботами та описом діяльності музею за рік – які курси читались, хто і звідки приїздив… Те що треба, потішилась я, та трохи завчасно. На довжелезній полиці з Bergen Museume Arbook, а так називалось це видання, не вистарчало однієї книги – саме тої, що була видана у 1913 р. зі звітом за 1912. Знизавши плечима, професор Торе написав назву книжки на аркуші паперу, показав на карті, де знаходиться університетська бібліотека та побажав успіху.

Цілий тиждень я жила та навчалась на університетській базі з морської біології на березі Північного моря за містом.

Хтозна, може там і відбував курс з океанографії й д-р. Тисовський.

Нарешті вихідні й ми їдемо до міста. Та, на жаль, бібліотеки влітку в вихідні дні не працюють. Вдалось дізнатись лише розклад роботи в будні.

10.07.2007, вівторок – сьогодні в розкладі школи заплановано відвідини наукового центру, що неподалік університетської бібліотеки. Це останній шанс. Захоплива історія про скавтинг і науку не залишила байдужим четвертого слухача – учасника школи з Бергена, Бена Марціона, який і підвіз мене до бібліотеки.

П’ятою слухачкою стала працівник бібліотеки. Трошки поблукавши електронними каталогами, п. Крістіна відправила мене на 5 поверх бібліотеки… Тут почалось. Двері ліфта відчинились і я вийшла до зали. Стрункі ряди книжкових полиць, ні стільців, ні столів, ні студентів, ні викладачів. А книжки то норвезькою мовою написані. Хм… Гра Кіма не помагає. Точно пам’ятаю, що книжки були у інших обгортках, а потрібна мені інформація – в кінці книги. Книги, з цією назвою знайшла, але вигляд вони мають геть інший. Намагаюсь гортати пожовклі сторінки, вдивлятись у наукові тексти – а раптом око таки вихопить “Dr. Alexander Tysowski”. Та марно.

Аж раптом в кінці бібліотеки почулася знайома прощальна мелодія Майкрософту. Виявилось, десь далеко таки працював мій наступний слухач – студент філософського факультету. Ми знову підійшли до полиці, я переказала, що шукаю і що бачила в книзі в бібліотеці музею… Знання норвезької допомогло. У змісті кожної книги останнім розділом зазначався річний звіт про курси та заходи. Та от біда – самого звіту в книзі за 1912 рік не було. Знаходили ми такий звіт в книгах інших років, але й там у багатьох він був відсутнім.

Відчинились двері ліфта. До зали зайшла п. Крістін і повідомила, що бібліотека зачиняється. Щоб зекономити час, студент-філософ переказав норвезькою, що ми шукали та яку прикрість виявили. На що ми отримали логічне пояснення.

Відносно нещодавно при реставрації у книжках змінили палітурки… Мабуть. Саме тоді і зникли в хаотичному порядку додатки з річними звітами про діяльність музею. Ми спустились до приймальні бібліотеки, де вже не було відвідувачів, а персонал виключав останні комп’ютери. Знову пробіглась каталогами п. Крістін і повідомила, що в книгосховищах бібліотеки є інші примірники цієї книги, але на превеликий жаль час роботи бібліотеки давно закінчився.

Останнє моє прохання було глянути в Інтернеті розклад роботи міської бібліотеки. Місце її знаходження я знала сама – помітила ще в 2 день під час прогулянки.

Надія знайти хоча б згадку про курс з океанографії 1912 р. померла під дверима міської бібліотеки, яка теж була вже зачинена у зв’язку з літнім часом.

Тож звідки взялась фотокопія статті зі згадкою імені Тисовського? На щастя, згадуваний Бен Марціан вже після закінчення літньої школи пішов до бібліотеки та таки знайшов згадку про Тисовського і переслав мені. Залишилось зовсім трошки – перекласти статтю з норвезької.

*  *  *

ст.пл. Андрій Ребрик, ЦМ

Історія з перекладом має своє продовження. Як тільки Ірина мені надіслала цей матеріал з проханням перекласти, я відразу опублікував пост у своєму жж та на сторінці фейсбук. Минуло близько години, як відгукнувся один жж-френд з координатами перекладача. Я відразу ж відписав листа, у якому коротко роз`яснив що і як. Перекладачка – Антоніна – радо відгукнулася, і вже за тиждень надіслала першу версію перекладу. За що їй – величезне ДЯКУЄМО!

Що цікаво – виявилося, що це не зовсім норвезька, а данська мова 🙂

* – позначені зірочкою – очевидно, професійні морські терміни, для яких поки що не знайшовся відповідний переклад на українську. Проте Антоніна запевнила, що невдовзі спобує знайти для них переклад 😉

Отож, перекладена публікація:

Курс з вивчення океану (моря). Курси проводились під керівництвом адміністрації, що складалася з учителів (лекторів) та директора музею. Головою адміністрації виступав доктор (др.) Хелланд-Хансен, секретар (асистент) – куратор музею (?) Ґріґ.

Курс 1912 року, десятий за рахунком, проводився з 5 серпня по 5 жовтня, і його відвідало 9 учасників. Вчителями були: куратор музею Бьеркан др. Брінкманн, куратор музею Ґріґ, др. Хелланд-Хансен, старший вчитель  Йоргенсен та др. Колдеруп. В якості лабораторії цього року виступав великий музейний зал (зал для проведення заходів, лекцій тощо).

Лекції проводилися у маленькому залі. Вартість курсу для іноземних відвідувачів, як і трьох попередніх курсів, була 150 крон з людини. Внесок музею становив 476.96 крон з фонду премій (?) та 400 крон з фонду С. Сюндта.

Куратор музею Паул Бьеркан проводив лекцію на тему “Важливі види риби у Північному морі та іхня біологія”, а також 8 лекцій з загальної планктобіології (?) з акцентом на методику. Були проведені 3 екскурсії (? для вивчення планктону?), до того ж збирався планктон на загальних фауністичних (?) екскурсіях. На лабораторних заняттях практикувалося вивчення розповсюджених (загальних) форм зоопланткону. Особливо з використанням “свіжих” (нових) матеріалів. Протягом декількох візитів до музейної колекції риб та рибного ринку (базару, ярмарку), учасники вивчили розповсюджені (відомі) види риб, а з ********** вони мали можливість ознайомитися із систематизацією рибних видів.

Др. Ауґ. Брінкманн керував проведенням щотижневих зоологічних екскурсій у фьордах та на архіпелазі (загалом було проведено 7 екскурсій; додатково до них були проведені лекцї з вивченням зібраного матеріалу.

**************************. До того ж, як і раніше, було проведено ряд лекцій зоогеоргафії Північного моря. Загалом др. Брінкманном було проведено 24 лекції, а також в лабораторії було продемонстровано технології консервації та зберігання, та було надано рекомендації з «dissection» (не уявляю, що це, тому цитую. – прим. перекладача) зібраного матеріалу.

Куратор музею Джеймс А. Ґріґ надав рекомендації учасникам щодо **********************. До того ж він асистував при проведенні зоологічних лекцій та екскурсій.

Др. Бьорн Хелланд-Хансен запросив на курс з вивчення фьордів у серпні – вересні океанографів, *** один із учасників, др. Сімотомай, протягом усього курсу та декількох тижнів після, працював у лабораторії з вивчення океану. Він провів близько 20 лекцій на тему фізичної та хімічної океанографії фьордів та північноєвропейських морських областей; на додаток асистент Ґордер провів кілька демонстраційних лекцій. Протягом загальних екскурсій кожному учаснику (відвідувачеві) були продемонстровані найважливіші апарати у використанні.

Старший учитель Е. Йорґенсен у серпні та вересні провів 12 лекціій на тему фітопланктону, приділяючи особливу увагу *****************************. 2 рази на тиждень він надавав рекомендації щодо роботи з живим планктоном, зокрема *******************.

Др. С.Ф.Колдерюп провів 6 лекцій на тему Норвезьких льодовикових та післяльодовикових відкладень, особливо звертаючи увагу на розвиток фауни молюсків в післяльодовиковий період. До того ж провів 4 лекції на тему відкладень на дні океану. До уваги було представлено характерні скамянілості періоду ******************************. Також була проведена дводенна екскурсія до Nordhordland (?) з метою вивчення відкладень пізнього льодовикового та післяльодовикового періоду.

Нижченаведені студенти (відвідувачі) взяли участь у цьогорічному курсі:

• Др. Ґеорґ Райнберґ, Рига
• Студент (природних наук?) А. Нолтеніус, Хайдельберг
• Студент (природних наук?) С.Плассманн, ***
• Др. Александер Тисовський, Лемберг
• Др. Баунаке, асистент зоол. інституту, Ґрайсвалд
• Студент (природних наук?) Петрісівіс, Відень
• Др. Х.Сімотомай, Японія (гідрографія)
• Студент Б’ярне Тівольд, Берген
• Студент С. Йонсен, Берген

Один з зареєстрованих учасників не з’явився.