Матеріал надіслала: ст.пл. Ірина Миронова, Бурх

А справа була так. Влітку 2007 збиралась я їхати до Норвегії на літню школу з питань зміни клімату, яку організовував Бергенський університет. І поділилась планами з київськими пластунами. Тут-таки Володимир Мороз напівжартома попросив пошукати там згадок про Тисовського, який у 1912 році дістав наукову стипендію міністерства освіти та відбув подорож до зоологічної станції в Трієсті, потім закінчив океанографічний курс в Берґені, в Норвегії.

Так почались пошуки.

29.06.2007, п’ятниця. Першим історію про засновника українського скавтингу О. Тисовського почув працівник інформаційного бюро м. Берген. Від нього я дізналась, що в 1912 р. головною науковою установою м. Берген був Бергенський музей, заснований ще у 1884 р. Щороку музей проводив багато різноманітних курсів, публічних лекцій та обговорень. Сьогодні в приміщенні бергенського музею знаходиться музей історії природи. Я отримала карту і координати музею.

Музей історії природи

1.07.2007, неділя – знайшла музей. Вдруге розповіла історію про українського науковця працівниці музею. У приміщенні музею також розташовані наукові лабораторії та офіси відданих науковців (хто ж ще буде в неділю пополудні сидіти й працювати?). Саме до такого науковця мене провів охоронець. Отже, третім історію почув професор Торе Андерс. Трошки поміркувавши, повів мене пан Торе звивистими сходами до маленької бібліотеки музею.

Друге відкриття – щороку Бергенський музей видавав книгу з науковими роботами та описом діяльності музею за рік – які курси читались, хто і звідки приїздив… Те що треба, потішилась я, та трохи завчасно. На довжелезній полиці з Bergen Museume Arbook, а так називалось це видання, не вистарчало однієї книги – саме тої, що була видана у 1913 р. зі звітом за 1912. Знизавши плечима, професор Торе написав назву книжки на аркуші паперу, показав на карті, де знаходиться університетська бібліотека та побажав успіху.

Цілий тиждень я жила та навчалась на університетській базі з морської біології на березі Північного моря за містом.

Хтозна, може там і відбував курс з океанографії й д-р. Тисовський.

Нарешті вихідні й ми їдемо до міста. Та, на жаль, бібліотеки влітку в вихідні дні не працюють. Вдалось дізнатись лише розклад роботи в будні.

Природничий музей

10.07.2007, вівторок – сьогодні в розкладі школи заплановано відвідини наукового центру, що неподалік університетської бібліотеки. Це останній шанс. Захоплива історія про скавтинг і науку не залишила байдужим четвертого слухача – учасника школи з Бергена, Бена Марціона, який і підвіз мене до бібліотеки.

Моя експедиція

П’ятою слухачкою стала працівник бібліотеки. Трошки поблукавши електронними каталогами, п. Крістіна відправила мене на 5 поверх бібліотеки… Тут почалось. Двері ліфта відчинились і я вийшла до зали. Стрункі ряди книжкових полиць, ні стільців, ні столів, ні студентів, ні викладачів. А книжки то норвезькою мовою написані. Хм… Гра Кіма не помагає. Точно пам’ятаю, що книжки були у інших обгортках, а потрібна мені інформація – в кінці книги. Книги, з цією назвою знайшла, але вигляд вони мають геть інший. Намагаюсь гортати пожовклі сторінки, вдивлятись у наукові тексти – а раптом око таки вихопить “Dr. Alexander Tysowski”. Та марно.

Аж раптом в кінці бібліотеки почулася знайома прощальна мелодія Майкрософту. Виявилось, десь далеко таки працював мій наступний слухач – студент філософського факультету. Ми знову підійшли до полиці, я переказала, що шукаю і що бачила в книзі в бібліотеці музею… Знання норвезької допомогло. У змісті кожної книги останнім розділом зазначався річний звіт про курси та заходи. Та от біда – самого звіту в книзі за 1912 рік не було. Знаходили ми такий звіт в книгах інших років, але й там у багатьох він був відсутнім.

Бібліотека

Відчинились двері ліфта. До зали зайшла п. Крістін і повідомила, що бібліотека зачиняється. Щоб зекономити час, студент-філософ переказав норвезькою, що ми шукали та яку прикрість виявили. На що ми отримали логічне пояснення.

Відносно нещодавно при реставрації у книжках змінили палітурки… Мабуть. Саме тоді і зникли в хаотичному порядку додатки з річними звітами про діяльність музею. Ми спустились до приймальні бібліотеки, де вже не було відвідувачів, а персонал виключав останні комп’ютери. Знову пробіглась каталогами п. Крістін і повідомила, що в книгосховищах бібліотеки є інші примірники цієї книги, але на превеликий жаль час роботи бібліотеки давно закінчився.

Останнє моє прохання було глянути в Інтернеті розклад роботи міської бібліотеки. Місце її знаходження я знала сама – помітила ще в 2 день під час прогулянки.

Надія знайти хоча б згадку про курс з океанографії 1912 р. померла під дверима міської бібліотеки, яка теж була вже зачинена у зв’язку з літнім часом.

Саме ті, потрібні, книги

Тож звідки взялась фотокопія статті зі згадкою імені Тисовського? На щастя, згадуваний Бен Марціан вже після закінчення літньої школи пішов до бібліотеки та таки знайшов згадку про Тисовського і переслав мені. Залишилось зовсім трошки – перекласти статтю з норвезької.

*  *  *

ст.пл. Андрій Ребрик, ЦМ

Історія з перекладом має своє продовження. Як тільки Ірина мені надіслала цей матеріал з проханням перекласти, я відразу опублікував пост у своєму жж та на сторінці фейсбук. Минуло близько години, як відгукнувся один жж-френд з координатами перекладача. Я відразу ж відписав листа, у якому коротко роз`яснив що і як. Перекладачка – Антоніна – радо відгукнулася, і вже за тиждень надіслала першу версію перекладу. За що їй – величезне ДЯКУЄМО!

Що цікаво – виявилося, що це не зовсім норвезька, а данська мова 🙂

* – позначені зірочкою – очевидно, професійні морські терміни, для яких поки що не знайшовся відповідний переклад на українську. Проте Антоніна запевнила, що невдовзі спобує знайти для них переклад 😉

Отож, перекладена публікація:

Курс з вивчення океану (моря). Курси проводились під керівництвом адміністрації, що складалася з учителів (лекторів) та директора музею. Головою адміністрації виступав доктор (др.) Хелланд-Хансен, секретар (асистент) – куратор музею (?) Ґріґ.

Курс 1912 року, десятий за рахунком, проводився з 5 серпня по 5 жовтня, і його відвідало 9 учасників. Вчителями були: куратор музею Бьеркан др. Брінкманн, куратор музею Ґріґ, др. Хелланд-Хансен, старший вчитель  Йоргенсен та др. Колдеруп. В якості лабораторії цього року виступав великий музейний зал (зал для проведення заходів, лекцій тощо).

Лекції проводилися у маленькому залі. Вартість курсу для іноземних відвідувачів, як і трьох попередніх курсів, була 150 крон з людини. Внесок музею становив 476.96 крон з фонду премій (?) та 400 крон з фонду С. Сюндта.

Куратор музею Паул Бьеркан проводив лекцію на тему “Важливі види риби у Північному морі та іхня біологія”, а також 8 лекцій з загальної планктобіології (?) з акцентом на методику. Були проведені 3 екскурсії (? для вивчення планктону?), до того ж збирався планктон на загальних фауністичних (?) екскурсіях. На лабораторних заняттях практикувалося вивчення розповсюджених (загальних) форм зоопланткону. Особливо з використанням “свіжих” (нових) матеріалів. Протягом декількох візитів до музейної колекції риб та рибного ринку (базару, ярмарку), учасники вивчили розповсюджені (відомі) види риб, а з ********** вони мали можливість ознайомитися із систематизацією рибних видів.

Др. Ауґ. Брінкманн керував проведенням щотижневих зоологічних екскурсій у фьордах та на архіпелазі (загалом було проведено 7 екскурсій; додатково до них були проведені лекцї з вивченням зібраного матеріалу.

**************************. До того ж, як і раніше, було проведено ряд лекцій зоогеоргафії Північного моря. Загалом др. Брінкманном було проведено 24 лекції, а також в лабораторії було продемонстровано технології консервації та зберігання, та було надано рекомендації з «dissection» (не уявляю, що це, тому цитую. – прим. перекладача) зібраного матеріалу.

Куратор музею Джеймс А. Ґріґ надав рекомендації учасникам щодо **********************. До того ж він асистував при проведенні зоологічних лекцій та екскурсій.

Др. Бьорн Хелланд-Хансен запросив на курс з вивчення фьордів у серпні – вересні океанографів, *** один із учасників, др. Сімотомай, протягом усього курсу та декількох тижнів після, працював у лабораторії з вивчення океану. Він провів близько 20 лекцій на тему фізичної та хімічної океанографії фьордів та північноєвропейських морських областей; на додаток асистент Ґордер провів кілька демонстраційних лекцій. Протягом загальних екскурсій кожному учаснику (відвідувачеві) були продемонстровані найважливіші апарати у використанні.

Старший учитель Е. Йорґенсен у серпні та вересні провів 12 лекціій на тему фітопланктону, приділяючи особливу увагу *****************************. 2 рази на тиждень він надавав рекомендації щодо роботи з живим планктоном, зокрема *******************.

Др. С.Ф.Колдерюп провів 6 лекцій на тему Норвезьких льодовикових та післяльодовикових відкладень, особливо звертаючи увагу на розвиток фауни молюсків в післяльодовиковий період. До того ж провів 4 лекції на тему відкладень на дні океану. До уваги було представлено характерні скамянілості періоду ******************************. Також була проведена дводенна екскурсія до Nordhordland (?) з метою вивчення відкладень пізнього льодовикового та післяльодовикового періоду.

Нижченаведені студенти (відвідувачі) взяли участь у цьогорічному курсі:

• Др. Ґеорґ Райнберґ, Рига
• Студент (природних наук?) А. Нолтеніус, Хайдельберг
• Студент (природних наук?) С.Плассманн, ***
• Др. Александер Тисовський, Лемберг
• Др. Баунаке, асистент зоол. інституту, Ґрайсвалд
• Студент (природних наук?) Петрісівіс, Відень
• Др. Х.Сімотомай, Японія (гідрографія)
• Студент Б’ярне Тівольд, Берген
• Студент С. Йонсен, Берген

Один з зареєстрованих учасників не з’явився.

Фотокопія звіту, сторінка 1

Фотокопія звіту, сторінка 2. Саме тут згадано про Олександра Тисовського