Мирон Федусевич. Початки Пластового Руху у перспективі сорокліття. Частина 2

Частина 1

3. Проф. Іван Боберський як безпосередній спричинник Українського Пластового Руху
Згадана українська академічна гімназія у Львові мала між своїми професорами багато визначних громадських діячів, таких, як перший її директор о. Василь Ільницький, основник “Просвіти” проф. А. Вахнянин, о. проф. д-р О. Огоновський, проф. Ол. Борковський і багато інших. На окрему згадку заслуговує один з “молодших”, а саме проф. Іван Боберський, що від 1901 р., ставши професором у цій гімназії, був дійсним пострахом учнів, бо був невмолимим германістом, який у мурах школи не промовив інакше, як по-німецьки, і того ж вимагав і від своїх учнів.

Але ще більшим “диваком” видався він тодішньому галицькому суспільству через своє завзяття у пропаґанді руханки й спорту між шкільною молоддю, хоч у тодішніх школах наука руханки була тільки над обов’язкова. А що в академічній гімназії, яка містилась у “Народному Домі”, не було окремої залі на руханкові вправи, – то молодь, яка записалась на руханку, ходила на вправи до українського “Сокола”.

Іван Боберський

Ці вправи відбувались там у пополудневих та вечірніх годинах. Через це гімназисти мимоволі входили в лави учнів – доросту самого “Сокола”, а що проф. Боберський був у цьому товаристві начальником вправ, то й зближення гімназійної молоді до завдань нашого руханкового товариства стало безпосереднім переходом до діяльности на терені українського сокільства, що гуртувало членів у дисципліні при руханці, пожарництві, а згодом при стрілецьких відділах.

Проф. Боберський і в руханці був дуже вибагливий. Підходив до неї, як і на лекціях німецької мови, неначе без дози сердечного, – а через це й скоропроминаючого – патріотизму. Типова була для нього холодна, розумова послідовність, докладність у сповнюванні своїх шкільних та позашкільних добровільних обов’язків, вперта “дивачність” переконати суспільство про потребу руханки і спорту як рівноваги для виснаженого духа. А вже власний “нечуваний” приклад: “бігати” з учнями по підльвівських левадах, улаштовувати з ними “безцільні” мандрівки по околицях Львова, а взимку “не знати чого” “наражуватись на простуду” й “зломання ніг” в дивачному лещетарському строї по снігових заспах львівських горбків – з’єднував йому між старших – ворогів, а між учнями – багато запалених прихильників.

До цих останніх належать пізніші провідники руханкових вправ у “Соколі-Батьку” як Теодор Поліха, Володимир і Омелян Гузарі, Олена С[тепанів]на, Оксана Федів, Дарка Білинська, Біна Сид[оров]ич, Олекса Довбенко, Тарас і Петро Франки, Павло Зимак, Степан Г[айдуч?]ок і багато інших, що за порадою проф. Боберського склали іспити з руханки, стали в середніх школах Галичини вчителями руханки та дуже часто опісля допомагали Пластові переводити в життя неодин прилюдний виступ з різними вправами, хороводами, танками і т. ін.

Між цими безпосередніми учнями були й засновники Пласту, які, може, рівною мірою ділять щодо цього свої заслуги, хоч кожний з них на інший лад підходив до цієї самої речі. Після закінчення університетських студій д-р Олександер Тисовський став учителем академічної гімназії, а тим самим безпосереднім товаришем свого недавнього професора І. Боберського. Цей останній готував підручники та книжечки з обсягу руханки та спорту, намагаючись витворити при цьому чисто українську термінологію для цих ділянок. До цієї праці притягав теж і своїх учнів. А що сам в одному з чергових звідомлень академічної гімназії видав вперше багато ілюстрований “Впоряд”, – то, натрапивши у світовій літературі підручник Бейден Пауела про скавтінґ, напевно намовив д-ра Олександра Тисовського зацікавитись тим “новим родом спорту”, чи там рухових вправ.

"Посібник" Івана Боберського для гри у копаний м`яч (футбол)

"Посібник" Івана Боберського для гри у копаний м`яч (футбол)

І так воно, мабуть, було. Д-р Тисовський, як мені здається, мав нагоду незабаром у Західній Галичині приглядатись первопочинам польського скавтизму і, так підготований теоретично й практично, міг написати свій перший підручник “Пласт”. Цю працю надруковано спершу в черговому звідомленні академічної гімназії, мабуть за 1912 рік, а опісля, як окрему відбитку коштом “Сокола-Батька”. Одночасно засновував тоді проф. д-р Тисовський перші пластові гуртки при академічній гімназії.

Подібно сталось з притягненням до пластового руху Петра Франка. Він був зразковий наслідувач свого професора, бо не тільки в рухах при виконуванні вправ, але в ході, способі усміху, арґументації й у “дивачному” розумуванні в дискусіях, опертих на “холодному розумі”, подібний був до свого вчителя. Франко належав теж не тільки до загорілих руховиків спортовців типу проф. Боберського, але й до завзятих мандрівників. Як один з найздібніших руховиків, він швидко підчас своїх технічних студій склав іспит з руханки і ще як студент політехніки дістав посаду вчителя руханки у філії академічної гімназії, що далі містилася в мурах “Народного Дому”. До обов’язків учителя надобов’язкової руханки належало теж цікавитись різними спортами, – а тим самим і “найновішим” скавтінґом.

В ньому найбільше припало йому до вподоби мандрівництво, – тож плекав він його залюбки із своїми пластунами, вивчаючи з ними потрібну картографію. Знання англійської мови, яке виніс з добровільної науки ще в гімназії, дало йому змогу безпосередньо перекладати чи перетворювати потрібне – от хочби “Пластові гри і забави” – на українське. Вибух першої світової війни в 1914 р., а опісля визвольні змагання, в яких він брав участь як летун Української Галицької Армії, відірвали його від Пласту, до якого, мабуть, опісля вже не повернувся, хоч дістав був в 1920-их роках у Коломиї становище вчителя руханки. Від нього то походить пропозиція назвати скавта нашим словом “пластун” на зразок кубанських козаків.

Отже з цього бачимо, що ті два основоположники перших пластових гуртків у Львові діяли під безпосереднім або посереднім впливом свого великого вчителя. Слід опіки проф. Боберського над Пластом у його первопочинах можна пізнати теж і з змісту “Сокільських Вістей”, перемінених опісля на “Вісті з Запоріжжя”, коли то цей голова “Сокола-Батька” намагався довести до союзу “Соколів”, “Січей”, спортового товариства “Україна” та всіх інших майбутніх спортових товариств в одному союзі “Запоріжжя”.

Проф. І. Боберський

Проф. І. Боберський

У вищезгаданому сокільському місячнику під редакцією проф. Боберського і Сеня Ґорука притулювалась одна або й дві сторінки першого пластового друкованого слова – вісника, під окремою назвою “Пластовий Табор”, або може “Пластова Ватра”. Зміст цього часопису, як і взагалі цілого сокільського місячника, був дуже скромненький і на сьогодні мало цікавий, бо подавав тільки найконечніші поучення, рішення, хроніку деяких прогулянок, виступів, вправ тощо. Безумовно, що першими редакторами цієї пластової сторінки були знову найближчі співробітники проф. Боберського, – а саме д-р Олександер Тисовський та Петро Франко, що щоденно бував у “Соколі-Батьку”, як один з провідників руханкових вправ, то й мав безпосередній контакт з видавцями сокільського журналу.

Про діяльність і ролю третього з-поміж основників Пласту, а саме про Чмолу, важко мені щонебудь конкретного сказати, бо я не мав нагоди з ним пізнатися, ані особисто з ним зустрічатися.

Зате чомусь мало згадується про інших перших пластових провідників по інших містах Галичини як Станиславів, Стрий, Коломия, хоч знаємо, що в цих і інших місцевинах перед 1914 р. зав’язались були пластові гуртки – чи то при гімназіях, чи то під опікою українських сокільських товариств. Бувші пластуни з цих міст і з цих часів повинні про це подати свої спогади.

Фото з сайту Іван Боберський

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This