Пластовий курінь, як і пластовий новацький чи юнацький гуртки – є однією з ключових структурних одиниць пластової Орагнізації. Курінь є важливою складовою єднання пластунів навколо певних ідей, подій, імен, традицій, символіки.
Розпочинаємо знайомство з юнацькими пластовими куренями.
Перша публікація – про ужгородський пластовий курінь ч. 45 ім. князя Федора Корятовича. Історично курінь (існував навіть і кіш) з іменем Ф. Корятовича існував у Закарпатському Пласті в міжвоєнний період. Відновлений на початку 1990-их років.
Курінь ч. 45 ім. Ф. Корятовича
Інформація про курінь
Назва та число куреня: курінь УПЮ-ів ч. 45 ім. князя Федора Корятовича
Рік і місце заснування: 1994, м. Ужгород
Патрон куреня – князь Федір Корятович
Барви куреня: лілова, золота
Хустка:
Хустка куреня
Знамено:
Знамено куреня
Звя’зковий куреня (станом на 2011): ст.пл. Володимир Токач, ЦМ
Кадра виховників (станом на 2011): ст.пл. Андрій Ребрик, ЦМ, ст.пл. Василь Карабин, ЦМ, ст.пл.прих. Андрій Будник, ст.пл.прих. Артем Кузнєцов.
* * *
З історії пластових куренів на Закарпатті (Пластовий Альманах, С. Пап-Пугач)
Дня 30 вересня 1923 р. ужгородські курені створили Полк (пізніше названий — Кошем) ім. Теодора Корятовича, а першим їхнім полковником був Володимир Комаринський. Між членами команди ужгородського Полку (Коша) згадуються уперше імена: Юрія Шерегія, Ростислави Бірчаківни та Евгена Шерегія. Всі вони, разом з Богданом Алиськевичем, визначні пластуни й пластові провідники, що вийшли з ужгородських куренів. Останнім Кошовим ужгородських куренів був пластун скоб Михайло Козичар, що поляг на Краснім Полі в обороні Карпатської України.
* * *
Організування Село-Пласту. У своїх початках пластовий рух обхопив собою тільки середньо-шкільну молодь. Щойно пізніше він перекинувся на село. Перший курінь селянських хлопців зорганізував учитель Дмитро Остапчук у Великих Лучках щойно 1929 р. Тоді повстав на Закарпатті перший курінь Село-Пласту ім. князя Теодора Корятовича, який начисляв 120 членів.
* * *
Від самих початків свого існування на Закарпатті пластуни святкували пам’ятні дні історичних подій чи письменників, влаштовували різні виступи і програми, на які запрошували ширшу публіку і так ширили добре ім’я Пласту між населенням. До програм звичайно входили принагідні промови, деклямації, музика, співи, народні танці та театральні вистави. Так н. пр. протягом шк. року 1924/25 закарпатські пластуни влаштували 38 різних імпрез і вистав.
19 курінь ім. Ф. Корятовича, Хуст, 1932
Найбільш діяльним і активним відділом у цій ділянці був 1-ий курінь кн. Теодора Корятовича в Ужгороді, який хоч би протягом одного 1928/29 шк. року виступав на сцені 16 разів, а саме: оркестра 6 разів, танцюристи 4 рази, з концертами 4 рази, з представленням один раз і один раз на пластовім святі. Крім того пластуни того ж куреня дали для молоді 5 відчитів, влаштували для ширшої публіки 11 пластових вечірок та вечорів сміху, як теж і для дітвори приготовили Свято-Миколаївський Вечір. І те все протягом одного року.
* * *
Віднова куреня, 1990-ті, сьогодні
Протокол установчих сходин про заснування підготовчого куреня Пласту УСО ім. Ф. Корятовича датується 15 вересням 1994 роком. Присутні – гуртки “Тур”, “Сіроманці”, члени станичної старшини.
Протокол установчих сходин
Список пластунів підготовчого куреня та виховників
До створення юнацького куреня долучилися (на той час) ст.пл. Олеся Глуханич, ст.пл. Василь Куртяк та ст.пл. Олеся Дворак.
Створення куреня відразу дає новий поштовх у розвитку Станиці. Члени куреня активно беруть участь та організовують перші станичні мандрівки, табори, свята весни тощо (“Чиста криниця”, “Повертаючись до витоків”, “Карпатська Січ”, “Сполох”, “Спалах” тощо).
Курінь бере участь також і в крайових акціях, наприклад – “Орликіада”. Так, 1998 року, в Тернополі, на той час юнак куреня, а тепер ст.пл.скоб Іван Гоменюк, ЦМ стає Гетьманичем Орликіади.
Орликіада 1998 р., Тернопіль, гетьманич – ст.пл.скоб Іван Гоменюк
1995 року Василь Карабин був учасником 18-го Світового скаутського джемборі в Нідерландах.
У серпні 1996 року члени куреня активно допомагають в орагнізації та проведенні 1-го Всеукраїнського джемборі в Невицькому.
Одним з важливих етапів розвитку Пласту в Ужгороді стало проведення всеукраїнського мистецько-інтелектуального змагу “Орликіада” – “Всесвіт – шлях без кінця” у 2000 році. До організації Орликіади долучилися не тільки члени куреня ч. 45, а й на той час підготовчого куреня ім. О. Блистіва.
Сьогодні курінь нараховує три гуртки – “Ті, що виють на місяць” (старший гурток”), “Фенікси” та “Карпатські грізлі”.
* * *
Інші публікації на блозі, у яких є згадка про курінь:
* * *
Вся фотогалерея до публікації:
За надані архівні матеріали окремо дякую пластовому музею-архіву.
Матеріали:
- пл.сен. Оля Свідзинська,
- ст.пл. Андрій Ребрик, ЦМ,
- пл.сен. Михайло Дворак, ЦМ
Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂
Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.
*
Молодці Закарпатці.Таку вичерпну історію по куреням побажано мати по інших куренях. Нажаль Крайові чинники належним чином не опрацьовують усіх отриманих звітів і не подають в розрізі тривалого часу. Важливим є коли окремі члени Куреня мають певні(віхові) осяги.Тому те що робить 100 кроків є безцінне і в майбутньому займе належне місце в загальнопластовій історії. др. Тато
Підтримую друга Тата у висловленні захоплення куренем. Молодці, якби всі курені тактй життєпис мали б, курені розвивалися швидше. А от що до другої тези, як “чиновник (слово яке означає людину, яка працює на владу і отримує з це кошти)” хотів би дещо заперечити. По-перше – ми опрацьовуємо всі статистичні данні, які приходять до нас – приклад http://upu.plast.org.ua/register_vyshkoliv/. Сподіваюся, колись наші волонтерсько-чиновницькі руки (більшість членів Булави є практикуючими виховниками/зв’язковими та ще й членами станичних окружних чи інших проводів) дійдуть і до систематизації звітів куренів. По-друге – плекання традицій куренів – це первинна функція проводів куренів під опікую КВ. Ніщо таке не мотивує як відчуття власної тяглості. Тому, не зважаючт на традиційне кивання в бік проводу який ніц не робить, тут є місце і для власної творчості. Он коріятовичі цим скористали. Та й не лише вони.
Друже Тату, дякую за коментар. Але це далеко не вичерпна історія куреня. Це так би мовити “льогкій наборосок”. Історія набагато цікавіша, і я думаю – в кожного куреня чи гуртка, не тільки в 45-го)
Плюс є ще велика кількість фотографій та приватних спогадів. Дуже сподіваюся, що члени куренів підтримають цю ідею. @Богдан
Згоден з твоїми думками. А ще сподіваюся, що інші курені чи гуртки підтримають цю ідею.
Врешті, це наша власна історія. І ми її можемо а) забути або б) пам*ятати і творити. Другий варіант мені більше до вподоби)
Тому був би радий, якби ця публікація стала першою, і одночасно – прикладом для інших. Бо ж головна структурна одиниця в Пласті – це не провода чи капееси, а гурток і курінь. @Чуприк
@Богдан
Вповні підтримую Чуприка і ще додам (яко співавтор цієї публікації): якби Булава УПЮ не працювала справно і не впорядкувала так прекрасно (так!!!) наявні документи, мені було б набагато складніше передати Андрієві скани, які ви тут бачите. Так що якщо який курінь захоче піти цим слідом і для того потребуватиме архівних даних – звертайтесь, Музей-архів Пластового руху всім ласкаво піде назустріч!
@Ольга я щиро сподіваюся, що якийсь-то курінь таки захоче піти цим же шляхом;)
Відзначення 1 роковини відродження Пласту відбулося в Ужгороді 24.08.1992р, в приміщенні Обл. Б-ки для дітей та Юнацтва, за Участю “Орла”- Папариги Миколи (1933-1939)
дякую за уточнення! а є ще якісь фото або спогади про це?