Автор: пл. сен. Ярослава Зорич

Джерело: З перспективи 15 років. Пам`ятне видання
з нагоди 15-річчя Пластової станиці в Торонті, 1963

Поруч річного пляну праці, який обіймає циклі релігійних та національних свят, та поруч системи пластових проб і вмілостей, у які включена ціла пов’язаність і суть пластування, кожний рік виховної праці тісно зв’язаний з ідейними принципами річного гасла.

Перше річне гасло, з подачею інтерпретації та практичного застосування, появилось у 1955 р. Раніше гасла не мали повного оформлення, їх не проголошувано офіційно у „Вісниках КПС”. Все таки вони існували і часто за гаслами ведено імпрези, як ось свята весни чи поодинокі табори. До 1955 року, замість річних гасел, проголошувано для виховних уладів змагання, участь у яких велася дорогою точкування. Цей виховний засіб зберігається і досі.

У таборі на Пластовій Січі, 1963

У таборі на Пластовій Січі, 1963

Річні пластові гасла, як уже сказано, починають своє творче існування від 1955 р. Від того часу пластову виховну працю пляновано завжди в рямцях кожнорічного гасла.

Яке значення мають річні гасла для виховної праці пластової молоді? Діло не тільки в ідейному спрямуванні кожнорічного гасла, але й у практичному застосуванні його в зайняттях пластової молоді та у вмілості виховників викликати належну чуттєву реакцію молоді у зв’язку з гаслом.

Розглядаючи рік за роком дотеперішні гасла, можна зробити загальний висновок, що всі досі проголошувані гасла знайшли емоційний відзвук молоді та її зацікавлення. Практичні вияви для реалізування поодиноких гасел давали молоді незабутні переживання, ініціятиву, стимул думки й творчої дії.

Київ — столиця України“— гасло проведене в 1955 році, виявило цікаві аспекти праці й багато ініціятиви пластової молоді. Його широку тематику реалізовано різнородними формами та засобами в усіх виховних уладах. Це гасло знайшло безліч пристосувань у таборових зайняттях. Його реалізувало новацтво у грах, піснях, рукодільних працях, як архітекти всіх важливіших київських будівель і пам’яток: церков, музеїв, шкіл, бібліотек, парків, бульварів тощо. Юнацтво брало участь у ряді гутірок на тему столиці України, виготовило прегарні експонати — конструкції київських історичних та культурних будов, що їх показано на виставці під час 1-ої Пластової Крайової Зустрічі.

Згодом зорганізовано цю виставку як мандрівну і пересилано до деяких наших осередків. Виставка викликала загальне зацікавлення ширших кругів громадянства і преси. З нагоди „київського року” видано серію поштових значків. Гасло знайшло повний відгук серед молоді і, без сумніву, причинилося до збільшення знань про Київ та чуттєвого наближення молоді до небаченої столиці.

Ватра на таборі юначок, оселя Пластова Січ, літо 1962

Ватра на таборі юначок, оселя Пластова Січ, літо 1962

У 1956 р. проголошено гасло „Плекатиму силу і тіла і ума, щоб нарід мій вольний, могутній постав“. Гасло цитоване з тексту пластового обіту. Воно з’ясовує цілі пластового виховання. Враз із цим гаслом запляновано ряд зайнять для тіловиховання в мандрівках та спортово-руханкових змагах, які дали молоді гарт, видержливість у труді й змаганні.

У тому ж році почато гру мандрування землями України. Засобами цієї гри реалізовано зміст гасла ювілейного року. Це гасло знайшло всеціле зацікавлення молоді. Мандрівка рідними землями не тільки лягла в основу зайнять молоді, але глибоко ввійшла в її серця й уми. Вислідом гасла були прецікаві руко
дільні праці пластової молоді, які показано на ювілейній міжкрайовій виставці на „Пластовій Січі”. Багата колекція різного роду етнографічних, літературно-фолкльорних: . матеріялів, ілюстрації, пісні, танки, хороводи, інсценізації, леґенди, приказки, прислів’я, газетні дописи про життя та побут земель України — показано на цій виставці.

Безліч випродукованих експонатів та придбання народньої ноші були доказом, що сприйняття гасла було живе, творче, цікаве. Наша пластова молодь із справжнім ентузіязмом і любов’ю відтворювала красу рідної землі, вивчала багату етнографію земель України та її прадавню культуру. Незабутньою картиною, яка ілюструвала захоплення молоді цим гаслом, був показ пластової справности під час ювілейної зустрічі, проведений на багато й цікаво влаштованій карті України, кордони якої визначено на одній із площ просторої „Пластової Січі”.

Вислідом плекання фізичної справности й сили — були спортові міжкрайові змагання. В цьому році відбуто теж міжкрайові змагання, основою яких була належна пластова постава молоді. Цей ювілейний рік надовго збережеться в пам’яті нашої молоді.

У 1958 р. проголошено гасло: „Не ти, не я, а ми“! Базуючись на ідеї цього гасла, цілість праці зосереджено на формуванні повноцінних характерів, на зміцненні дружби, на тіснішому зв’язку із середовищем дому й школи. 1958 рік, на зміну ювілейному, був спокійний, скромний назовні, однак важливий у накреслених завданнях.

На пошану великого гетьмана Івана Мазепи і в пам’ять 250-річчя його повстання проти московської неволі проголошено гасло на 1959 рік: „Пізнаймо добу Мазепи“! Наша молодь вивчала добу Мазепи, ілюструвала її гутірками, моделями Мазепиних будов і пам’яток, редагуванням стінних газеток з ма- зепинською тематикою, влаштовуванням академій у честь великого гетьмана.

В здоровому тілі - здоровий дух!

В здоровому тілі - здоровий дух!

1960 рік ми зустріли гаслом: „Пізнаймо край свого поселення і вклад українців у його культуру“. Це гасло на терені Канади не знайшло особливого захоплення в порівнянні до попередніх. Його реалізовано доволі скромно: гутірками, збиранням матеріялів про діяльність піонерів-українців у Канаді, про здобутки наших поселенців у цій країні.

Молодь мала нагоду познайомитися з велетенським трудом наших піонерів, оцінити їхній вклад праці для освоєння цієї країни.

Основний зміст праці в 1961 р. зв’язано з 100-літтям смерти Тараса Шевченка. Гасло шевченківського року звучало: “Молітесь Богу, згадуйте один одного, свою Україну любіть!”. Шевченківський рік відзначено участю у всеканадському здвизі українців у Вінніпеґу, на якому пластова молодь виступила з підготовленою програмою. Упродовж року молодь вивчала творчість поета, його біографію, беручи участь у ювілейному юнацькому шевченківському змагові, який ще більше наблизив нашу молодь до культу Поета, його безсмертних творів та оспіваних у них ідеалів.

Напрямні праці на 1962 рік оформлено в гасло: „Шануй минуле — працюй для майбутнього!“. Здійснення гасла полягало на вивченні нашого минулого, в тому на вивченні історії Пласту, що в цьому році святкував 50-ліття свого існування.

Ювілейні святкування Пласту пластова молодь почала зустріччю в Українському Парку в Кемп Мортон біля Вінніпегу. На цій зустрічі влаштовано святкову, ювілейну виставку, якої тематика була зв’язана з 50-літтям Пласту і віддзеркалювала поодинокі етапи його історії.

Реалізація гасла вимагала від нас закріплення знань з історії Пласту, його важливих дат, подій та імен. Для цієї мети застосовувано різнородну форму зайнять, у яких молодь мала змогу пізнати пройдений досі шлях своєї організації.

Полум’я ювілейної ватри кинуло сніп ясного світла на наступний етап пластової мандрівки… Як цим шляхом мандрувати, щоб не дати заманити себе блудним вогникам із прямої дороги у безвихідні манівці? Що слід обновити в нашому ви- ряді, щоб мандрівка була успішна?

Основа нашого буття — це рідна мова! Без неї нікуди не замандруємо! Вона — скарбниця народу, вона – поступ народу. І тому справі плекання та вивчання рідної мови, її чистоти та правильности слід присвятити більше уваги, більше безком- промісових вимог, нею слід затривожити всі середовища, де виховується наша молодь!
Мова — це питання національної гідности, вона дзеркало багатства національної культури! Ось чому вибрано на 1963 рік гасло: „Плекайте мову. Чистіша від сльози Вона хай буде!

У площині плекання рідної мови — широке поле дії! Розгляд і шукання практичних зайнять включають такі аспекти: жива мова з багатою лексикою в нашому побуті, використання літератури і фолкльорних засобів, як невичерпного джерела розвитку мови, основне вивчення рідної мови!

Конкретним виявом здійснювання гасла буде організування різних самодіяльних гуртків, як ось: гуртки книголюбів, гуртки зберігання чистоти рідної мови, гуртки розповідачів, співочі гуртки, драматично-інсценізаційні, журналістичні, рецитаторські і т. п.

Запляновано змагову форму праці у здійснюванні гасла. Гасло дає багато можливостей зайнять для всіх виховних уладів. У Пластових Вісниках Крайової Пластової Старшини подано детальний плян реалізування гасла.

Сподіваємось, що вислід буде гарний! Молодь збагатить словник розговірної і писемної мови, наблизиться до творів нашої літературної спадщини, збере колекції-альбоми лексично-фразеологічного багатства мови, творитиме власні збірники пісенно-фолкльорних матеріялів, поцікавиться вивченням української граматики й правопису, влаштовуватиме вечори читань, розповідей, рецитацій, інсценізацій, проводитиме змагання у збиранні приказок, прислів’їв, загадок, синонімів, епітетів, афоризмів, пісень, віршів, казок і т. д.

Показ здійсненого гасла у формі виставки літературно-мовних колекцій стане предметом зацікавлення батьків і гостей. Стіни пластових домів укриють гасла та цитати на тему плекання мови, але ж найважливіший вислід буде те, що пластуни зрозуміють значення рідної мови, говоритимуть одні з одними тільки по-українському і почнеться новий, кращий етап пошани, знання й уживання рідної мови! Одначе для цього потрібна тісна співпраця батьків, без якої неможливо досягнути цього успіху.

Рідна мова — ідейний виряд на шляху мандрування! Плекаймо її з найбільшою любов’ю!

В Бозі надія, а в серцях віра в життьову силу нашого народу і в те, що при впертому змаганні ми, українські пластуни, діждемося вкінці вільного вияву життя на нашій відвічній батьківській землі

Дрот

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.