Перший раз зустрів я ДРОТа, пам’ятаю добре, в 1921 році, в хаті сеніора проф. М. Федусевича, до якого я зайшов був у справах нашої школи (українського учительського семінаря). Вони оба там переглядали “щіткову відбитку” підручника “Життя в Пласті”.

Мабуть, ще в лютому або березні 1922 року ДРОТ, як Голова Верховної Пластової Ради, надав мені грамоту “Відпоручника ВПРади” (нині – зв’язкового). Та перед покликанням мене до ВПРади, почав ДРОТ зі мною гей-би правильний семінар. Бував я тоді частіше в нього при вул. Хмєльовського ч. 15, в домі пізнішого його тестя, професора університету д-ра Кирила Студинського, що в його домі містилася тоді також і пластова домівка, на піддашші. Поволі, але чим краще я пізнавав тоді індивідуальність ДРОТа.

Він високий, стрункий, пропорційно збудований, держиться завжди дуже просто, так що виглядає вищий, як є. Лице подовгасте, з виразними чертами, очі сталевого кольору, але об’єктивно лагідні, ніс видовжений, уста вузькі, затиснені нормально. Бльонд волосся дбайливо зачесане догори, трохи кручене. Звичайно був убраний у темний одяг, що виказував скромність, але й рівночасно велику чистоту, дбайливість.

В цілій зовнішній поставі мав скорше вигляд англійця, недармо він уже тоді, як один із нечисленних українців, володів англійською мовою в слові і письмі. Та ще приємніше вражала його спокійна, зрівноважена духова постава, яку я згодом поволі, крок за кроком пізнавав і належно навчився оцінювати. Він ніколи не уносився, ні одного зайвого слова, як часом нерішений був, волів мовчати. Вповні толерантний до думок інших, зручно шукав у них співзвучности зі своїми поглядами, а коли натрапляв на діяметрально протилежну своїй думку, підпорядковував себе льояльно думці компетентного загалу, переконаний, що якщо його думка правильна, то сама своєю доцільністю таки колись переборе інші погляди.

Загально здавалося, що він штучно-холодний, але я згодом пізнав, що ця поверховна холодність є випливом наскрізь опанованого характеру, хоч поза цією холодністю криється також глибока віра фанатика-науковця в правильність досліджуваного шляху. Також щойно згодом згодом я пізнав, що ДРОТ вміє бути у вужчому, ним ствердженому та вибраному товаристві, навіть дуже дотепний, як то загалом називається “товариський”…

Джерело: Сірий Лев. Пластовий шлях. – 1989. – Ч.4 (90). – С.34–35. (Із “Листки Дружнього Зв’язку”, липень 1956)

Наші рекомендації:

*

Друзі, якщо вам подобається ідея блогу та його контент, то побажати йому (блогові) успіхів і процвітання ви може на сторінці благодійності 😉

*

Марковий блок "Підпільної пошти України" зі спецгашенням, присвячений джемборі в Муасон, 1947

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.