Посвячення пластового прапору в Хусті

Пластун-сеніор Кир Іван Маргітич у своїх спогадах про Пласт в Хусті писав: “…Пласт утверджував у нас духовну культуру, живу христи­ян­ську мораль. У пластових таборах день починався і кінчався спіль­ною молитвою. І завжди були бажаними гостями священики і мо­на­хи, які проводили богослужіння, уділяли святі Тайни і про­по­ві­ду­вали Боже слово. Пластова молодь загартовувалася духовно і фі­зич­но. Пластовий синьо-жовтий прапор завжди освячувався уро­чис­то і з великим духовним піднесенням. Цей обряд під час мого на­вчання в гімназії виконував священик-патріот, викладач закону Бо­жого в Хустській гімназії, уродженець села Онок Виногра­дів­ського району о. Дмитро Попович, що за греко-католицьку віру дов­гі роки томився в більшовицьких ГУЛАГах”.

І сьогодні посвята будь-якого пластового прапору залишається урочистою, важливою подією. Пропонуємо вам до перегляду історичний фоторепортаж про посвяту пластового прапора в Хусті. Дві з цих світлин публікувались у фотоальбомі до 50-ліття Пласту, який підготував Мих. Пежанський.

Читання Святого Євангелія під час Служби Божою на посвяченні пластового прапору в Хусті

Зворот фотокартки

Фотоматеріал відскановано з архіву Станиці Торонто.

Про пластове свято у Великому Бичкові зв’язковий Юрій Грім записав такі спомини: «Тоді (на загальних зборах „Союзу”) рішено, що пластове свя­то того року влаштуємо у Вел. Бичкові, у днях 11—13 мая 1934 р. і то як Краєве Святоюрське Свято, на яке ми запросили пла­стові відділи цілого Закарпаття … Уже в п’ятницю вечір, дня 11 мая, до Вел. Бичкова зійшлося 238 пластунів з різних міст За­карпаття. Правда, ще не всі пластуни мали однострої (головно ж члени Село-Пласту з Гуцульщини прийшли тільки у своїх чудо­вих народних строях), але це робило таборування ще пестрійшим. У неділю пластуни вислухали св. Службу Божу у місцевій церкві, під час якої співав пл. хор. По св. Службі посвячення ку­рінних прапорів. Опісля від церкви сформовано похід головною вулицею до табору (з Великого до Малого Бичкова, над ріку Ти­су), в якому взяло участь до 250 пластунів і пластунок, співаючи пластові пісні. До походу долучилося багато гостей, щоб бути свідками спортових змагань”.

Краєве Святоюрське Свято у Виноградові, 4—6 мая, 1935 р. Краєвий звітодавець Юрій Шерегій-Грім подав про це свято таке оголошення (див. Пластун, 1935, ч. 2): «Організаційний комітет ухвалив програму, яку отцим пода­ємо до загального відома.Організацію свята повірено Окружній Пластовій Старшині у Севлюші (Виноградові), з такою програмою:1. Субота, дня 4 мая 1935 р. — зрання приїзд пластунів до Ви­ноградова і розбудова табору. По обіді приготування до спільних виступів. Вечером публічна таборова ватра.2. Неділя, дня 5 лая 1935 р. — вранці участь на Богослуженні. О год. 10-ій спортові змагання. По обіді спільні виступи усіх від­ділів на таборовій площі: хори, танці, вільні вправи хлопців і дів­чат тощо. Вечером: театральне представлення із забавою.3. Понеділок, св. Юрія, дня 6 мая 1935 р.— рано таборова св. Служба Божа, під час якої співає пл. хор. Безпосередньо по св. Службі Божій пластова присяга і посвячення прапорів. Відтак похід містом. По обіді вільний час до 4-ої год., збірка і розв’язан­ня табору.(…) На третій день з’їзду припало свято патрона Пласту, св. Юрія. День почався св. Службою Божою, що її відправив о. Віктор Желтвай, директор дівочої учит. семінарії в Ужгороді, проповідав о. А. Станканинець, ЧСВВ., який відтак приняв від 50-ьох пластунів пл. присягу та посвятив цілу низку пл. прапорів.

В. Ґренджа-Донський
НАШІ ПЛАСТУНИ

Раді, веселі машерують,
Трубач в трембіту загрубів —
Це наші хлопці з під Карпатів,
Молода гарда пластунів.
Вітрик тепленько повіває,
Цілує лиця молоді,
І колише їхнім прапором,
Прапором Срібної Землі.
Земля цвіте під їх ногами,
Усміхнувся їм зелений гай,
Куди ж герої спочивають
Убиті за наш Рідний Край!
(Пластун, 1923 р., ч. 1).

ЗАКАРПАТСЬКІЙ МОЛОДІ
Піднявся рідний стяг ізнов,
Карпатський вітер ним колише,
А сяйво сонця із-за хмар,
На йому літерами пише:
Вперед, вперед!
Свій соняшио-блакитний стяг,
Ви сильно в двох руках держіте,
А прийде вихор звідкіля —
Прапор ви кріпко бережіте,
Щоб не зваливсь.
Щоб буйний вітер не зірвав,
З болотом бурі не змішали,
Щоби незванні без нас
Про нашу долю не рішали,
А ми самі!
Срібну Землю — Рідний Край,
Не зрадьте, не продайте,
Не забувайте за народ,
На Рідне Слово пам’ятайте,
Вперед, вперед!
А працю вмійте шанувать,
Громадську, величаву,
Все лиш з народом і за народ,
За волю, честь і славу,
Вперед, вперед!
(Із збірки «Тобі Рідний краю», Ужгород 1936)

Матеріал надіслав ст.пл. Юрій Юзич, ОЗО

[stextbox id=”info”] Друзі, якщо вам подобається ідея блогу та його контент, то побажати йому (блогові) успіхів і процвітання ви може на сторінці благодійності 😉 [/stextbox]

 

1 Коментар

Трекбеки/Пінгбеки

  1. 110 років Юрію Августину Шерегію | КОБЮ - […] Дізнатися більше 1 […]

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
30Польща
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Запрошую тебе підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.

Pin It on Pinterest

Share This