Пластун-сеніор Кир Іван Маргітич у своїх спогадах про Пласт в Хусті писав: “…Пласт утверджував у нас духовну культуру, живу христи­ян­ську мораль. У пластових таборах день починався і кінчався спіль­ною молитвою. І завжди були бажаними гостями священики і мо­на­хи, які проводили богослужіння, уділяли святі Тайни і про­по­ві­ду­вали Боже слово. Пластова молодь загартовувалася духовно і фі­зич­но. Пластовий синьо-жовтий прапор завжди освячувався уро­чис­то і з великим духовним піднесенням. Цей обряд під час мого на­вчання в гімназії виконував священик-патріот, викладач закону Бо­жого в Хустській гімназії, уродженець села Онок Виногра­дів­ського району о. Дмитро Попович, що за греко-католицьку віру дов­гі роки томився в більшовицьких ГУЛАГах”.

І сьогодні посвята будь-якого пластового прапору залишається урочистою, важливою подією. Пропонуємо вам до перегляду історичний фоторепортаж про посвяту пластового прапора в Хусті. Дві з цих світлин публікувались у фотоальбомі до 50-ліття Пласту, який підготував Мих. Пежанський.

Читання Святого Євангелія під час Служби Божою на посвяченні пластового прапору в Хусті

Зворот фотокартки

Фотоматеріал відскановано з архіву Станиці Торонто.

Про пластове свято у Великому Бичкові зв’язковий Юрій Грім записав такі спомини: «Тоді (на загальних зборах „Союзу”) рішено, що пластове свя­то того року влаштуємо у Вел. Бичкові, у днях 11—13 мая 1934 р. і то як Краєве Святоюрське Свято, на яке ми запросили пла­стові відділи цілого Закарпаття … Уже в п’ятницю вечір, дня 11 мая, до Вел. Бичкова зійшлося 238 пластунів з різних міст За­карпаття. Правда, ще не всі пластуни мали однострої (головно ж члени Село-Пласту з Гуцульщини прийшли тільки у своїх чудо­вих народних строях), але це робило таборування ще пестрійшим. У неділю пластуни вислухали св. Службу Божу у місцевій церкві, під час якої співав пл. хор. По св. Службі посвячення ку­рінних прапорів. Опісля від церкви сформовано похід головною вулицею до табору (з Великого до Малого Бичкова, над ріку Ти­су), в якому взяло участь до 250 пластунів і пластунок, співаючи пластові пісні. До походу долучилося багато гостей, щоб бути свідками спортових змагань”.

Краєве Святоюрське Свято у Виноградові, 4—6 мая, 1935 р. Краєвий звітодавець Юрій Шерегій-Грім подав про це свято таке оголошення (див. Пластун, 1935, ч. 2): «Організаційний комітет ухвалив програму, яку отцим пода­ємо до загального відома.Організацію свята повірено Окружній Пластовій Старшині у Севлюші (Виноградові), з такою програмою:1. Субота, дня 4 мая 1935 р. — зрання приїзд пластунів до Ви­ноградова і розбудова табору. По обіді приготування до спільних виступів. Вечером публічна таборова ватра.2. Неділя, дня 5 лая 1935 р. — вранці участь на Богослуженні. О год. 10-ій спортові змагання. По обіді спільні виступи усіх від­ділів на таборовій площі: хори, танці, вільні вправи хлопців і дів­чат тощо. Вечером: театральне представлення із забавою.3. Понеділок, св. Юрія, дня 6 мая 1935 р.— рано таборова св. Служба Божа, під час якої співає пл. хор. Безпосередньо по св. Службі Божій пластова присяга і посвячення прапорів. Відтак похід містом. По обіді вільний час до 4-ої год., збірка і розв’язан­ня табору.(…) На третій день з’їзду припало свято патрона Пласту, св. Юрія. День почався св. Службою Божою, що її відправив о. Віктор Желтвай, директор дівочої учит. семінарії в Ужгороді, проповідав о. А. Станканинець, ЧСВВ., який відтак приняв від 50-ьох пластунів пл. присягу та посвятив цілу низку пл. прапорів.

В. Ґренджа-Донський
НАШІ ПЛАСТУНИ

Раді, веселі машерують,
Трубач в трембіту загрубів —
Це наші хлопці з під Карпатів,
Молода гарда пластунів.
Вітрик тепленько повіває,
Цілує лиця молоді,
І колише їхнім прапором,
Прапором Срібної Землі.
Земля цвіте під їх ногами,
Усміхнувся їм зелений гай,
Куди ж герої спочивають
Убиті за наш Рідний Край!
(Пластун, 1923 р., ч. 1).

ЗАКАРПАТСЬКІЙ МОЛОДІ
Піднявся рідний стяг ізнов,
Карпатський вітер ним колише,
А сяйво сонця із-за хмар,
На йому літерами пише:
Вперед, вперед!
Свій соняшио-блакитний стяг,
Ви сильно в двох руках держіте,
А прийде вихор звідкіля —
Прапор ви кріпко бережіте,
Щоб не зваливсь.
Щоб буйний вітер не зірвав,
З болотом бурі не змішали,
Щоби незванні без нас
Про нашу долю не рішали,
А ми самі!
Срібну Землю — Рідний Край,
Не зрадьте, не продайте,
Не забувайте за народ,
На Рідне Слово пам’ятайте,
Вперед, вперед!
А працю вмійте шанувать,
Громадську, величаву,
Все лиш з народом і за народ,
За волю, честь і славу,
Вперед, вперед!
(Із збірки «Тобі Рідний краю», Ужгород 1936)

• 

  Читання Святого Євангелія під час Служби Божою на посвяченні пластового прапору в Хусті

• 
• 

  Промова

• 
• 

  Посвята прапору

• 
• 

  Хор

• 
• 

  Пластун Юрій Шерегій

• 
• 

  Служба Божа

• 
• 

  (нерозбірливо) Передія прапору

• 
• 

  Освячення прапору

• 
• 

  Проповідь

• 

Матеріал надіслав ст.пл. Юрій Юзич, ОЗО