Посвячення пластового прапору в Хусті

Пластун-сеніор Кир Іван Маргітич у своїх спогадах про Пласт в Хусті писав: “…Пласт утверджував у нас духовну культуру, живу християнську мораль. У пластових таборах день починався і кінчався спільною молитвою. І завжди були бажаними гостями священики і монахи, які проводили богослужіння, уділяли святі Тайни і проповідували Боже слово. Пластова молодь загартовувалася духовно і фізично. Пластовий синьо-жовтий прапор завжди освячувався урочисто і з великим духовним піднесенням. Цей обряд під час мого навчання в гімназії виконував священик-патріот, викладач закону Божого в Хустській гімназії, уродженець села Онок Виноградівського району о. Дмитро Попович, що за греко-католицьку віру довгі роки томився в більшовицьких ГУЛАГах”.

І сьогодні посвята будь-якого пластового прапору залишається урочистою, важливою подією. Пропонуємо вам до перегляду історичний фоторепортаж про посвяту пластового прапора в Хусті. Дві з цих світлин публікувались у фотоальбомі до 50-ліття Пласту, який підготував Мих. Пежанський.

Читання Святого Євангелія під час Служби Божою на посвяченні пластового прапору в Хусті

Зворот фотокартки

Фотоматеріал відскановано з архіву Станиці Торонто.

Про пластове свято у Великому Бичкові зв’язковий Юрій Грім записав такі спомини: «Тоді (на загальних зборах „Союзу”) рішено, що пластове свято того року влаштуємо у Вел. Бичкові, у днях 11—13 мая 1934 р. і то як Краєве Святоюрське Свято, на яке ми запросили пластові відділи цілого Закарпаття … Уже в п’ятницю вечір, дня 11 мая, до Вел. Бичкова зійшлося 238 пластунів з різних міст Закарпаття. Правда, ще не всі пластуни мали однострої (головно ж члени Село-Пласту з Гуцульщини прийшли тільки у своїх чудових народних строях), але це робило таборування ще пестрійшим. У неділю пластуни вислухали св. Службу Божу у місцевій церкві, під час якої співав пл. хор. По св. Службі посвячення курінних прапорів. Опісля від церкви сформовано похід головною вулицею до табору (з Великого до Малого Бичкова, над ріку Тису), в якому взяло участь до 250 пластунів і пластунок, співаючи пластові пісні. До походу долучилося багато гостей, щоб бути свідками спортових змагань”.

Краєве Святоюрське Свято у Виноградові, 4—6 мая, 1935 р. Краєвий звітодавець Юрій Шерегій-Грім подав про це свято таке оголошення (див. Пластун, 1935, ч. 2): «Організаційний комітет ухвалив програму, яку отцим подаємо до загального відома.Організацію свята повірено Окружній Пластовій Старшині у Севлюші (Виноградові), з такою програмою:1. Субота, дня 4 мая 1935 р. — зрання приїзд пластунів до Виноградова і розбудова табору. По обіді приготування до спільних виступів. Вечером публічна таборова ватра.2. Неділя, дня 5 лая 1935 р. — вранці участь на Богослуженні. О год. 10-ій спортові змагання. По обіді спільні виступи усіх відділів на таборовій площі: хори, танці, вільні вправи хлопців і дівчат тощо. Вечером: театральне представлення із забавою.3. Понеділок, св. Юрія, дня 6 мая 1935 р.— рано таборова св. Служба Божа, під час якої співає пл. хор. Безпосередньо по св. Службі Божій пластова присяга і посвячення прапорів. Відтак похід містом. По обіді вільний час до 4-ої год., збірка і розв’язання табору.(…) На третій день з’їзду припало свято патрона Пласту, св. Юрія. День почався св. Службою Божою, що її відправив о. Віктор Желтвай, директор дівочої учит. семінарії в Ужгороді, проповідав о. А. Станканинець, ЧСВВ., який відтак приняв від 50-ьох пластунів пл. присягу та посвятив цілу низку пл. прапорів.

В. Ґренджа-Донський
НАШІ ПЛАСТУНИ

Раді, веселі машерують,
Трубач в трембіту загрубів —
Це наші хлопці з під Карпатів,
Молода гарда пластунів.
Вітрик тепленько повіває,
Цілує лиця молоді,
І колише їхнім прапором,
Прапором Срібної Землі.
Земля цвіте під їх ногами,
Усміхнувся їм зелений гай,
Куди ж герої спочивають
Убиті за наш Рідний Край!
(Пластун, 1923 р., ч. 1).

ЗАКАРПАТСЬКІЙ МОЛОДІ
Піднявся рідний стяг ізнов,
Карпатський вітер ним колише,
А сяйво сонця із-за хмар,
На йому літерами пише:
Вперед, вперед!
Свій соняшио-блакитний стяг,
Ви сильно в двох руках держіте,
А прийде вихор звідкіля —
Прапор ви кріпко бережіте,
Щоб не зваливсь.
Щоб буйний вітер не зірвав,
З болотом бурі не змішали,
Щоби незванні без нас
Про нашу долю не рішали,
А ми самі!
Срібну Землю — Рідний Край,
Не зрадьте, не продайте,
Не забувайте за народ,
На Рідне Слово пам’ятайте,
Вперед, вперед!
А працю вмійте шанувать,
Громадську, величаву,
Все лиш з народом і за народ,
За волю, честь і славу,
Вперед, вперед!
(Із збірки «Тобі Рідний краю», Ужгород 1936)

Читання Святого Євангелія під час Служби Божою на посвяченні пластового прапору в Хусті
Промова
Посвята прапору
Хор
Пластун Юрій Шерегій
Служба Божа
(нерозбірливо) Передія прапору
Освячення прапору
Проповідь