Леонід БАЧИНСЬКИЙ, cкавтмайстер

ГРОМАДЯНСТВО І ПЛАСТ

«Народный илюстрованый калєндар товариства «Просвіта» на звычайний рік 1929». –
Річник VII. – Ужгород: З друкарні Акційного товариства «Унія». – 1928. – б. н. с.*

На дев`ятий рік повстання Пласту на Подк. Руси (мається на увазі – Закарпаття. – 100 кроків) трохи частійше чути в нашій громаді розмову про Пласт и пластунів, особливо, коли треба ужити їх для якоїсь ціли. Се відрадне явище, коли громадянство починає интересуватися пластовою орґанизацією, треба нам щиро витати и побажати, аби не завмерло се зближення, а розрослося в тісний контакт и співпрацю.

З історії Пласту в Карпатській Україні

Про нашу ціль и исторію не раз писав я на сторінках майже всіх журналів, що виходять на Подк. Руси. Не раз говорилося на теми Пласту з родичами, велися дискусії в таборі и ті, що нас пізнали, нам симпатизують и є нашими щирими прихильниками. Але діло не в одиницях, а в загалу.

Минулого року був я з пластунами з Подк. Руси у великому таборі пластунів в Берні, з нагоди 10-літнього постання Пласту на Моравії (швидше за все мається на увазі скаутське джемборі – 100 кроків). Було нас в таборі понад 2000 пластунів, майже зо всієі републики. Не меньше число було и старшого громадянства, що приходило до табору на всякі змагання и забави. Се нас дуже здивувало. Де ж таке бачити серед нашого старшого суспільства? Бернянці казали нам таке:

молодь – то наша будучність, ми єї любимо и з нею живемо, нею интересуємося и наш обовязок подпирати їх чим можемо.

На святах пластових, змаганнях, в таборі, при поході, на забавах, які улаштовують пластуни, все повно народу, не лише родичі, знайомі, а зовсім чужі люди йдуть на заклик побути разом з дітьми, серед цвіту народу и показати, що їх працю розуміє старше громадянство, симпатизує їхним идеалам. З ближчих розмов з пластунами довідалися ми, що старші особи допомагають грошево и є ходатаями в пекучих справах в урядах, тощо.

Був я також в галицьких таборах на Соколі и в Підлютому и за один день познайомився з кількома громадянами, що приїхали відвідати пластову молодь.

Перед мною вирізки з газет “Діло” і “Новий час” з сего місяця. В них описують громадяне свій побут в таборах. От, напр., др. С. Дмоховський, радник городської думи, заслужений громадянин в статі “Два дні в пластових таборах” пише таке:

Скажім правду, скілько з нас, родичів, виховало властиво свої діти… так лише в свята, де колись принагідно займаємося дітьми. А чи маємо ми на то потрібні квалификаціі. Тому віддаємо дітей до шкіл и виховання припадає в більшости школі, а коли вплив учителів дуже обмежений, а часом учителі є чужої національности, тому запорукою найкращого виховання, під кожним оглядом дає Пласт. Від усіх управ шкіл повинні родичі жадати закладання пластових гуртків хлопячих и дівочих

Другий громадянин п. Дурбак пише так:

Коли б я мав змогу, то всіх би дітей обовязав перейти пластову школу. Ті дні, що я пробув в таборі, є для мене найкращим спомином з мого вакаційного відпочинку.

А колько в Галичині є осіб, що жертвують великі суми для розвою Пласту. Високопреосвященний митрополит Шептицький подарував велику площу землі в своєму маєткови, двоє селян гуцулів також дарують землю для молоді, більші грошеві вкладки впливають до каси пласту и вже побудовано 4 хати в таборі.

Можно було б богато писати про відношення старших до молодших. Та годі! Як же у нас? Лихої слави ред. Свойше здається заразив нашу громаду, инертна вона и байдужна, панує у неї страх, щоби не впасти в неласку, а може й пресу, навіть свідомі громадяне не лише уникають дати дітину до Пласту, а ще й вороже ставляться, Бог знає з якої причини.

Ранкова руханка на пластовому таборі

Є “тихі” прихильники: “…я ваш прихильник, лише не друкуйте нігде мого имени”. А хто зо старших громадян написав статю про Пласт з закликом до инших, хто допоміг грошево. Є дві особи: містоначальник Пласту Розсипал, що дає 1000 Кч. місячно для пластунів всіх народностей и емиґрант-українець п. Богун, що прислав 100 Кч. на табор — от и всі. Та діло не в сему. Не просимо ми у громадянства грошей, жертв, навіть друкованого слова, просимо лише: знайдіть час и відвідайте нас, подивіться на нашу працю, завитайте до таборів, заинтересуйтеся дітьми. Ми віримо, що тоді Ви покинете байдужність до Пласту, яка тяжким каменем лежить на його розвою.

*

Примітки:

  • текст подаю в сканованому варіанті, правопис збережено
  • стаття Л. Бачинського написана у відповідь на різні закиди щодо Пласту

Наші рекомендації: Про історію закарпатського Пласту в обличчях

Підтримати проект

*

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.