Громадянство і Пласт

Леонід БАЧИНСЬКИЙ, cкавтмайстер

ГРОМАДЯНСТВО І ПЛАСТ

«Народный илюстрованый калєндар товариства «Просвіта» на звычайний рік 1929». –
Річник VII. – Ужгород: З друкарні Акційного товариства «Унія». – 1928. – б. н. с.*

На дев`ятий рік повстання Пласту на Подк. Руси (мається на увазі – Закарпаття. – 100 кроків) трохи частійше чути в нашій громаді розмову про Пласт и пластунів, особливо, коли треба ужити їх для якоїсь ціли. Се відрадне явище, коли громадянство починає интересуватися пластовою орґанизацією, треба нам щиро витати и побажати, аби не завмерло се зближення, а розрослося в тісний контакт и співпрацю.

З історії Пласту в Карпатській Україні

Про нашу ціль и исторію не раз писав я на сторінках майже всіх журналів, що виходять на Подк. Руси. Не раз говорилося на теми Пласту з родичами, велися дискусії в таборі и ті, що нас пізнали, нам симпатизують и є нашими щирими прихильниками. Але діло не в одиницях, а в загалу.

Минулого року був я з пластунами з Подк. Руси у великому таборі пластунів в Берні, з нагоди 10-літнього постання Пласту на Моравії (швидше за все мається на увазі скаутське джемборі – 100 кроків). Було нас в таборі понад 2000 пластунів, майже зо всієі републики. Не меньше число було и старшого громадянства, що приходило до табору на всякі змагання и забави. Се нас дуже здивувало. Де ж таке бачити серед нашого старшого суспільства? Бернянці казали нам таке:

молодь – то наша будучність, ми єї любимо и з нею живемо, нею интересуємося и наш обовязок подпирати їх чим можемо.

На святах пластових, змаганнях, в таборі, при поході, на забавах, які улаштовують пластуни, все повно народу, не лише родичі, знайомі, а зовсім чужі люди йдуть на заклик побути разом з дітьми, серед цвіту народу и показати, що їх працю розуміє старше громадянство, симпатизує їхним идеалам. З ближчих розмов з пластунами довідалися ми, що старші особи допомагають грошево и є ходатаями в пекучих справах в урядах, тощо.

Був я також в галицьких таборах на Соколі и в Підлютому и за один день познайомився з кількома громадянами, що приїхали відвідати пластову молодь.

Перед мною вирізки з газет “Діло” і “Новий час” з сего місяця. В них описують громадяне свій побут в таборах. От, напр., др. С. Дмоховський, радник городської думи, заслужений громадянин в статі “Два дні в пластових таборах” пише таке:

Скажім правду, скілько з нас, родичів, виховало властиво свої діти… так лише в свята, де колись принагідно займаємося дітьми. А чи маємо ми на то потрібні квалификаціі. Тому віддаємо дітей до шкіл и виховання припадає в більшости школі, а коли вплив учителів дуже обмежений, а часом учителі є чужої національности, тому запорукою найкращого виховання, під кожним оглядом дає Пласт. Від усіх управ шкіл повинні родичі жадати закладання пластових гуртків хлопячих и дівочих

Другий громадянин п. Дурбак пише так:

Коли б я мав змогу, то всіх би дітей обовязав перейти пластову школу. Ті дні, що я пробув в таборі, є для мене найкращим спомином з мого вакаційного відпочинку.

А колько в Галичині є осіб, що жертвують великі суми для розвою Пласту. Високопреосвященний митрополит Шептицький подарував велику площу землі в своєму маєткови, двоє селян гуцулів також дарують землю для молоді, більші грошеві вкладки впливають до каси пласту и вже побудовано 4 хати в таборі.

Можно було б богато писати про відношення старших до молодших. Та годі! Як же у нас? Лихої слави ред. Свойше здається заразив нашу громаду, инертна вона и байдужна, панує у неї страх, щоби не впасти в неласку, а може й пресу, навіть свідомі громадяне не лише уникають дати дітину до Пласту, а ще й вороже ставляться, Бог знає з якої причини.

Ранкова руханка на пластовому таборі

Є “тихі” прихильники: “…я ваш прихильник, лише не друкуйте нігде мого имени”. А хто зо старших громадян написав статю про Пласт з закликом до инших, хто допоміг грошево. Є дві особи: містоначальник Пласту Розсипал, що дає 1000 Кч. місячно для пластунів всіх народностей и емиґрант-українець п. Богун, що прислав 100 Кч. на табор — от и всі. Та діло не в сему. Не просимо ми у громадянства грошей, жертв, навіть друкованого слова, просимо лише: знайдіть час и відвідайте нас, подивіться на нашу працю, завитайте до таборів, заинтересуйтеся дітьми. Ми віримо, що тоді Ви покинете байдужність до Пласту, яка тяжким каменем лежить на його розвою.

*

Примітки:

  • текст подаю в сканованому варіанті, правопис збережено
  • стаття Л. Бачинського написана у відповідь на різні закиди щодо Пласту

Наші рекомендації: Про історію закарпатського Пласту в обличчях

Підтримати проект

*

2 коментарі

  1. Богдан

    Ти щось нічого не пишеш про О. Вахнянина. Маю короткий нарис про Нього.
    Можу підкинути.
    др. Тато

    Відповісти

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Підтримати 100 Кроків

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
Filter by Categories
1910ті
1920ті
1930ті
1940ві
1950ті
1960ті
1970ті
1980ті
1990ті
2000ні
30 років Пласту в Україні
70США
анонс
балачка
бібліотека
біографії
блог
важливе
виховництво
Відеоматеріали
Вічна Ватра
Джемборі 2019
Звук
ЗМІ
історія
курені
медіа
Начальний Пластун
новини
осередки
Персоналії
Подертий черевик
символіка
Сірий Лев
табори
Улади
УПН
УПС
УПЮ
УСП
цього дня
Часівник

Реклама

Pin It on Pinterest

Share This