Пл.сен. Богдан Олексій, ЦМ написав мені кілька дописів про перші табори “Гайда до Пласту!”, що їх на Соколі в середині 90-их організовували “Целібат Мурлики“. Отже, пропоную й вам ознайомитися з цим матеріалом. Власне, це табори, з яких і відродився Пласт. “Гайдашники” мали величезний успіх, і на той час повністю себе виправдали як надійний та результативний інтсрумент.

* * *

Пл.сен. Богдан Олексій, ЦМ

ПОЧАТОК (1993)

Провід табору “Гайда до Пласту!”, Сокіл, 1994

Таборовий проект «Гайда да Пласту!» розпочався у 1994 році.

Для кращого розуміння ситуації, подаю таблицю з підготовчими процесами станом на 1993 рік.

Таблиця демонструє інтенсивність праці виховників куреня ЦМ. Станом на 3-й КПЗ чисельний стан Пласту становив 2800 осіб. Тобто за 1993 рік долучилося лише 200 осіб. Нас не влаштовували такі темпи росту членства. Необхідні були якісь нові підходи, щоб покращити стан справ. Мурлика Кульбас очолив КПС і до проводу долучили ще др. Тата, Філя, Юзика. Резолюції З`їзду нас зобов`язували: відбудову табору на Соколі; пріоритет виховницької діяльності; діяльність УПН; співпраця із іншими скавтськими організаціями.

МУРЛИКИ В ДІЇ (1994)
Курінь вирішив здійснити комплексний підхід. Для реалізації потреб сьогодення була обрана система заходів: Вишколи Попередньої Пластової Підготовки та «Гайда до Пласту». В часі 1994 року було переведено 10 ВППП, в яких було вишколено 283 особи. Географія була така: Заліщики, Рівне, Лопатин, Коломия, Олесько, Сокіл, Струсів, Чернігів, Житомир, Підгайці. Комендантами вишколів були: Фільо, Юзик, Лев, Кульбас, Тато.
Теж багато сил і часу забирала діяльність в КПС. Ми змушені були відійти від практики мурликіад. І зосередитись на глобальних заходах. Тут теж додалася опіка справами з відбудови Сокола.

«Гайда До Пласту» можна було вважати як міні джемборі. У нас вже деякий досвід був: Крути, ЮМПЗ. Саме ці заходи 1993 року нам додали багато досвіду.

«ГАЙДА ДО ПЛАСТУ-1994» (СОКІЛ)

ПРОВІД ТАБОРУ:
Комендант – пл. сен. Василь Щекун
Духівник – о. Іван (Тернопіль);
Лікар – пл. сен. – Любомир Данилів;
Заст. Ком. – Пл. сен. Богдан Олексій;
Бунчужний – Ростислав Добош;
Писар – ст. пл. Володимир Стецько;
Інтендант – пл. сен. Віталій Окуневський;
Хорунжий – пл.уч. Віктор Мандзяк;
Комендант ВППП – пл. сен. Василь Лукаш;
Коменданти підтаборів -24 особи.

МЕТА ТАБОРУ:
Надати можливість зацікавлення Пластом, особливо з місць, де нема пластових осередків, запізнатися із «живим» Пластом, а також допомогти окремим куреням УПЮ та МПГрупам, що мають проблеми з інструкторською ланкою, об’єднати свої зусилля в організації таборів та більш повноцінно використати виховницькі та інструкторські кадри, завдяки спільному терену таборування.

УЧАСНИКИ ТАБОРУВАННЯ:
МПГ Болехів, МПГ Радехів, 29-тий Курінь УПЮ, 13-тий Курінь УПЮ, гурток «Чорні Пантери»(Заліщики), м. Миколаїв, 25-тий Курінь УПЮ (Стрий), Київ (В. Скоробський), МПГ Рогатин (В. Лукаш), МПГ Новий Розділ(Орест Дейнека), МПГ Богородчани (І. Кіф’як), м. Бахмач (Чернігівська обл..), 15-тий Курінь УПЮ (Юрій Микитка), МПГ Жидачів (Ірина Ковалик), юначки Тернопільщини (Оксана Атаманчук), 10-й Курінь УПЮ (Стрий, Іванка Білич), «Пілігрім»(Чернігів, В. Кириченко), МПГ Косів (Л. Тригуб’як), «Едельвейс» (Чернігів, О. Прима), тургрупа с. Озеряни, «Манелі» (Стрий, Ліда Пилипчук), «Леви» (Кам’янець Подільський, Руслан Козубей), підгот. Курінь (Львів, Марко Чуквінський). Загальна кількість учасників 488 осіб.

ПРАЦЯ ТАБОРУ
Загально таборова програма передбачала спільні: відкриття та закриття дня, заняття до обіду по гуртках, а також деякі спільні ватри та інші імпрези (вимарш до Митрополичих Палат). У межах табору для зацікавлених Пластом проводився ВППП. Після обіду підтабори працювали за окремою програмою.
Щоденна Служба Божа о 7-00, о 23 00 Ісусова Молитва. Учасники представляли 10 областей а саме: Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернігівська, Житомирська, Хмельницька, Київська, Донецька, Запоріжська, Миколаївська, Полтавська.

* * *

«ГАЙДА ДО ПЛАСТУ» (ПОЛТАВСЬКА БИТВА-ТЕРЕНОВА ГРА)
В рамках гайдашника відбувся і табір 13-го куреня ім. Олекси Довбуша (Тернопіль). Курінний табір носив назву «Козацькі Клейноди». Згідно із приписом коменданта Соколу (др. Філя) ми розташувалися на півночі Сокола (кращі місця було віддано гостям із Великої України). Прибуло понад 500 осіб. Мої юнаки зробили вже таборову браму та облаштувались. Раптом повідомили про прибуття юнаків із Полтавщини, тому нам прийшлося уступити їм обжите місце. Ми перемістилися далі на північ. Як заступникові коменданта, мені доручили перевести загальнотаборову теренову гру. У виборі теми ми зупинилися на темі Полтавської битви.

Я запропонував полтавчанам вибрати собі ролі в тереновій грі. Вони обрали собі роль Карла ХІІ та шведів.

Ясна річ нам прийшлося ділити ролі козаків та москалів. Підготовку вели усі окремо, тому я не знав, що з того вийде. Було сутужно, бо глядацька аудиторія становила понад 500 осіб.

Почалося напів імпровізоване дійство. Текст виголошували експромтом. Все набуло такого розмаху, що більшість глядачів згодом приєдналися до цього дійства. Захід вдався і курінь здружився з полтавчанами.

Гайдашники оправдали себе, і як наслідок – Пласт значно зріст кількісно.

ВІДЗНАЧЕНА ДОБРА ПРАЦЯ:
В. Лукаш, В. Кузик, І. Берізко, А. Колос, О. Дейнека, Б. Олексій, Л. Данилів, Л. Тригуб’як, О. Атаманчук, Л. Конопельник, О. Білінська, Л. Шподарунок, Р. Добош, м. Чуквінський, В. Окуневський, Л. Михайлюк, С. Сорока, І. Ковалик.

ВИСНОВКИ:
Майбутнє підтвердило, що більшість учасників табору стали пластовими лідерами. Почався різкий ріст осередків та членства організації. Привернули суттєву увагу до табору-музею «Сокіл». Дійшли до висновку, що 500 осіб – це гранична межа для таборувань на Соколі.

* * *

Відкриття дня (Гайдашник на Соколі-1993 року). Комендант Василь Щекун

Закриття Гайдашника на Соколі-1993 року. Прощальна Іскра. 13-й Курінь УПЮ (Тернопіль)

Карл ХІІ із ледорубом. Пластуни із Полтавщини на Соколі під час Гайдашника-1993 року

* * *

КОВТ «ГАЙДА ДО ПЛАСТУ-1-95» (БОЛЕХІВ, Комендант – Л. Данилів)
В Болехівському таборуванні взяло участь – 280 осіб.

КОВТ «ГАЙДА ДО ПЛАСТУ!-2» (ЗОЛОТА ПОЛЯНА, РОГАТИНЩИНА, комендант – В. ЛУКАШ)
У 1995 році на Рогатинщині було організовано табір „Гайда до Пласту” за участю пластунів з Київщини, Чернігівщини, Кіровоградщини, Криму, Волині, Львівщини, Тернопільщини, Полтавщини та Івано-Франківщини. Загальна чисельність пластунів, що таборували на Осовій поляні була 210 осіб. Це дало початок щорічним традиційним таборуванням на Осовій поляні. Місце переведення табору «Гайда до Пласту-2_95» було урочище «Осова»(Рогатинщина).

Провід: комендант пл. сен. Василь Лукаш;
Бунчужний ст. пл. Ростислав Добош;
Писар ст. пл. Світлана Сорока.

Кількістний склад – 210 осіб.
Складені учасниками вмілості:

  • Військовик – 12 осіб;
  • Природознавство – 12 осіб,
  • Перша допомога – 24;
  • Одне перо – 27;
  • Картографія – 12;
  • Мандрівництво – 3;
  • Куховарство – 26.

Географі учасників: Чернігів, Білокриниця, В. Ходачків, Косів, Рогатин, Ічня, Козова, с. Боків, Підгайці, с. Гнильче, Тернопіль, Сімферопіль, Завалів, В.Волинський, Перемишляни, Жизномир, Львів, Керч та інші.

Склали проби:

  • Перша проба – 14,
  • Друга Проба – 2.

Загальні висновки: Оскільки кількість таборовиків почала різко зростати, було прийнято рішення розділити цей табір на два окремих табори. Місця переведення була обрана Рогатинщина та Болехівщина, а відповідно комендантами стали – В. Лукаш та Л. Данилів.

Таборова оселя «Осова»(Золота Поляна) – це була в минулому база УПА. На період таборування усі фортифікаційні споруди було відновлено. Таборовики мали нагоду пожити в справжніх умовах, в яких проживали повстанці. Табір стояв поруч із Символічною Могилою.

Капеляни систематично переводили акафіси та Служби Божі. Недалеко були розташовані чудові озера, де таборовики купались. Єдиним недоліком була висока концентрація комах. Комендант Василь Лукаш досить успішно виконував свої обов’язки, враховуючи прискіпливість його характеру.

Таборування в Болехові характерне тим, що розташовано недалеко від єврейського цвинтара. Любомир Данилів теж здібний керівник, хороший лікар, чудовий виховник, успішний мисливець і непересічний патріот. Має двох синів. Прославився на першому таборуванні його менший син, який отримав псевдо «Мурашка».

Фактично територія таборування належала Болехівській станиці, яка інтенсивно працювала над благоустроєм. Вони намагались копіювати Сокіл і почали із розбудови каплиці. На жаль Професор (Л. Данилів) не подав звіту і лише словесно передав деякі відомості, що участь взяло 210 осіб.

В подальшому із ним тісно співпрацював др. Директор (Степан Павлишин). Таборове забезпечення в Професора було значно краще ніж в др. Лева (В. Лукаш).

Після таборів 1994 та 1995 років було вишколено понад 1000 осіб. Значна кількість стала активними пластунами. У декілька разів зросла кількість осередків. Завдяки цьому проекту, Мурлики значно прискорили процес формування Округ. Також візьмемо до уваги той факт, що мурликами за цей час проведено 20 ВППП.

Турки та татари теж готуються до теренівки. Моршинські Пластуни, на Соколі під час Гайдашника-1993 року

Др. Кульбас займається розселенням таборовиків Гайдашника (1993 рік)

“Козаки” вибрали терен для Теренової Гри. П. Конопельник задоволена

Мурлики на Соколі під час Івана Купала 1991 р. З ліва на право: Сом, Моховик, Кульбас, Тато, Злий, Фільо, Лис

Писар Гайдашника п. Конопельник підготовляє “Козаків” до теренової гри

Ранкове шикування на Соколі. Олесь Криськів готується до виступу

1992, Новацький Вогник с. Завалів (Підгаєччина). Табір УПН “Слідами Предків”, Комендант – др. Тато

1992 р.: др. Тато та Сергій Юзик (бунчужний)

1991 р. с. Пасічна, Мурликіада “Софія Галечко”

* * *

Публікація присвячується 20-ій річниці заснування куреня ЦМ

Марковий блок "Підпільної пошти України" зі спецгашенням, присвячений джемборі в Муасон, 1947

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.