Tag Archives: Василь Гренджа-Донський

Зі спогадів Василя Гренджі-Донського: Смерть Гузаря і Тарнавського

Полковник Гузар, один із найбільших героїв української визвольної боротьби, приїхав на Карпатську Україну і став невидимим керівником ОНОКС.

Михайло Бажанський: Значна роля Українського Пласту у відродженні Карпатської України

Стріча Схід карпатських пластунів, Хуст, 1933 або 1934 рік

Вступ. Приєднання до ЧСР. Назва Винесену в заголовок думку потвердила своїм авторитетним словом історія й задокументувала в 1939-му році офіційною назвою, схваленою свобідним соймом Карпато-Української Держави. До того часу окупанти називали цей край по-різному. У своїй глибокій щирості чеський письменник

Гренджа-Донський Василь, громадський діяч, письменник, пластун

Василь Гренджа-Донський

Василь Ґренджа-Донський (нар. 24 квітня 1897, с. Волове на Закарпатті (нині смт Міжгір’я) — 25 листопада 1974, Братислава, Словацька Соціалістична Республіка) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, громадсько-культурний і політичний діяч, приятель Пласту, редактор пластових часописів і видань, один

Поезія Василя Гренджі-Донського у Пластовому Альманасі, 1976

Василь Гренджа-Донський

Завдяки пластовому рухові на Закарпатті витворилася своя пластова поезія, що друкувалася по більшій часті у «Пластуні» та пластовому кутику «Пчілки». До розвитку пластової поезії спричинилися спочатку українські поети, емігранти і свої, а згодом уже й молоді пластуни.

Карпатська Україна: ніч з 13-го на 14-го березня 1939

Члени Карпатської Січі в строю. Другий зліва Олександр Блестів («Гайдамака»). Лютий-перша половина березня 1939 р. Хуст

Звечора прийшла тривожна вістка, що мадяри напали на наші границі біля Мукачева і вже зайняли одно село.

Василь Ґренджа-Донський про 9 березня 1939

Колона карпатських січовиків марширує поблизу будівлі Головної Команди Карпатської Січі в Хусті перед відправкою на фронт. 14-15 березня 1939 р.

9-го березня 1939. Напруження триває далі. Протести сиплються як із провінції, так і з самої столиці. Голова празького уряду Беран либонь мав заявити, що він з прем’єром Волошином говорив і цей мав погодитись на реконструкцію уряду Карпатської України. Але це брехня.

До дня смерті Василя Гренджі-Донського

Василь Гренджа-Донський

Сьогодні згадуємо Василя Ґренджу-Донського – відомого поета, громадського і політичного діяча часів Карпатської України, автора споминів “Щастя і горе Карпатської України”, а також відомої нині, після подій Євромайдану, пісні “Пливе кача по Тисині“. Спливло сорок років з дня його відходу

Василь Сокіл: про пісню “Пливе кача по Тисині”

Сьогодні кожен українець знає пісню «Пливе кача по Тисині», оскільки вона стала широко відомою в Україні в 2014 році під час подій Революції Гідності, що відбувалася в Києві. Її вважають неофіційним гімном-реквіємом за невинно убієнними активістами Євромайдану, які увійшли в історію

Пласт-прият на Закарпатті у 1920-1930-их роках

Від самих початків заснування українського Пласту на Закарпатті знайшлися люди доброї волі, які всіма своїми силами старалися підпирати пластовий рух і раділи з найменшого його успіху. Вони підтримували Пласт не лиш морально, але теж і матеріяльно.

Пластовий журнал «Пластун», Закарпаття, 1920-1930 роки

Заклик до молоді. Видання Пластун-Юнак-Черкес

Пласт поширював свою ідеологію і старався ознайомити своїм рухом ширші круги закарпатської суспільности при допомозі своєї преси та різних своїх видань. Історія пластової преси це, властиво, історія ідеологічного розвитку українського Пласту на Закарпатті. Тому важне ознайомитись і з цією ділянкою

Моя Карпатська Україно: поезія Зореслава

Моя Карпатська Україно

До 74-ої річниці подій Карпатської України, 1939 Незгасній і незгасимій пам’яті щасливих і трагічних днів Вознесіння національного духу на Карпатській Україні в роках 1938-1939, світлій пам’яті національного подвижника і народного провідника Президента Карпатської України о. Августина Волошина, довічній славі творців

Посвячення пластового прапору в Хусті

Матеріал надіслав ст.пл. Юрій Юзич, ОЗО Пластун-сеніор Кир Іван Маргітич у своїх спогадах про Пласт в Хусті писав: “…Пласт утверджував у нас духовну культуру, живу христи­ян­ську мораль. У пластових таборах день починався і кінчався спіль­ною молитвою. І завжди були бажаними