Tag Archives: Степан Пап-Пугач

Результати премії ім. Степана Папа-Пугача 2017

У березні 2017 року Закарпатська Округа Пласту НСОУ спільно з Музеєм-архівом пластового руху та Закарпатською академією мистецтв оголосили конкурс на премію ім. Степана Пап-Пугача.

Пап-Пугач Степан, 100 років від дня народження

Степан Пап-Пугач

Степан Пап-Пугач, останній Краєвий Звітодавець і Командант УПУКУ, народився дня 11 березня 1917 р. в Березові, Хустського району. До Пласту вступив у четвертій класі народньої школи в Хусті, як вовченя і був членом гуртка «Рисі», що відтак перетворився на курінь

Великий духом пластун Степан Пап-Пугач

Степан Пап

Народився 11 березня 1917 р. в селі Березові Хустського району. Ще під час навчання в Хустській гімназії (1928-1936 рр.) брав активну участь у Маріанській конґреґації і пластовому русі. Юридичні студії в Братиславі не закінчив з матеріяльних причин. Повернувся в Ужгород,

Бажанський Михайло – “Кудеяр”, до дня народження

Михайло Бажанський (6.02.1910 — 18.01.1994) народився 6 лютого 1910 року в Снятині (Покуття, Галичина) в заможній міській родині. Закінчив там початкову школу і почав гімназійне навчання. Після закриття гімназії польською владою перейшов до польської гімназії. 1921 р. вступив до Пласту, заохочений

З’їзди Закарпатського Пласту у міжвоєнний період

Пласт на Закарпатті, невідомий відділ, 1930рр.

Історія Пласту на Закарпатті тісно пов’язана з історією національного відродження і боротьби віками гнітеного українського народу по тім боці Карпат.

Виступи пластунів на національних торжествах

Похід пластунів на святі Матері, Хуст, 17 травня 1936

Можемо сміло сказати, що ані один прояв народнього життя закарпатських українців не відбувся без пластунів. Пластуни завжди творили першу частину святкових походів при народніх маніфестаціях, при просвітянських з’їздах та інших всенародніх імпрезах.

Пластуни в політичних подіях 1938-1939 роках

Іван Кость

У половині серпня 1938 р. пластуни з Лісової Школи повернули до дому. Ще відбувся просвітянський з’їзд у Копані коло Хусту та гуцульський з’їзд у Рахові, на яких пластова молодь взяла численну участь і настала осінь. Була це неспокійна і важка

Федір Савчур: до питання заснування Пласту у Берегові

Степан Пап-Пугач, останній крайовий звітодавець і комендант Українського Пласту на Закарпатті, у своїй унікальній книзі “Пластовий альманах”, що написана з нагоди п’ятдесятиріччя українського Пласту на Закарпатті, 1921-1971 роки, і виданій у Римі в 1976 році, на перших сторінках описує загибель

о. Степан Пап і його Велика Боротьба

Степан Пап

Ім’я автора цієї книги я вперше почув у 1957 році у празькому Карловому університеті від свого професора Івана Панькевича, який на лекції з давньої української літератури познайомив нас з «Нижнєрибницьким рукописним співаником» 1817 р., запозиченим йому священиком Нижньої Рибниці Степаном

98 років від дня народження Степана Папа-Пугача

Степан Пап

Степан Васильович Пап народився 11 березня 1917 р. в с. Березове Хустського району. Народну школу закінчив у рідному селі, а потім навчався в Хустській гімназії, де в 1937 р. здав іспит на атестат зрілості. В Хустській гімназії став пластуном, був

Красне Поле – бої за Карпатську Україну

Красне Поле, 65-ліття відзначення Карпатської України, Красне Поле, 15 березня 2004 р.

Красне Поле — це рівнина, що простягається перед Хустом, столицею Карпатської України. Воно тягнеться від хустських воріт аж по Велику Копаню, спираючись на півночі до чарівних гір, а на полуднє ніби перескакує срібну Тису але до Веряці й дальше, роспростираючи

Організаційна схема Пласту на Закарпатті у 1920-1930-их роках

Вчитель Дмитро Остапчук з пластунами, Старбичово, Закарпаття, 1933-1935

Український Пласт на Закарпатті входив у склад т. зв. Жупного Союзу Скавтів Підкарпатської Руси (урядова назва Закарпаття) разом з національними групами чеських, мадярських та жидівських пластунів. Від 1930 р. долучилися ще й москвофільські відділи.