Tag Archives: Пластовий Альманах

Поезія Василя Гренджі-Донського у Пластовому Альманасі, 1976

Василь Гренджа-Донський

Завдяки пластовому рухові на Закарпатті витворилася своя пластова поезія, що друкувалася по більшій часті у «Пластуні» та пластовому кутику «Пчілки». До розвитку пластової поезії спричинилися спочатку українські поети, емігранти і свої, а згодом уже й молоді пластуни.

З’їзди Закарпатського Пласту у міжвоєнний період

Пласт на Закарпатті, невідомий відділ, 1930рр.

Історія Пласту на Закарпатті тісно пов’язана з історією національного відродження і боротьби віками гнітеного українського народу по тім боці Карпат.

Виступи пластунів на національних торжествах

Похід пластунів на святі Матері, Хуст, 17 травня 1936

Можемо сміло сказати, що ані один прояв народнього життя закарпатських українців не відбувся без пластунів. Пластуни завжди творили першу частину святкових походів при народніх маніфестаціях, при просвітянських з’їздах та інших всенародніх імпрезах.

Пластуни в політичних подіях 1938-1939 роках

Іван Кость

У половині серпня 1938 р. пластуни з Лісової Школи повернули до дому. Ще відбувся просвітянський з’їзд у Копані коло Хусту та гуцульський з’їзд у Рахові, на яких пластова молодь взяла численну участь і настала осінь. Була це неспокійна і важка

Третій Пластовий Конґрес (1984-1991)

У 70-х роках минулого століття виховна праця поступово переходила в руки покоління пластунів, народжених в діяспорі. Виховники вміло виконували свої завдання, однак очевидним стало зростання позаукраїнських впливів, наприклад, звуження української тематики на таборах, відведення більшої уваги культурам країн поселення або

о. Степан Пап і його Велика Боротьба

Степан Пап

Ім’я автора цієї книги я вперше почув у 1957 році у празькому Карловому університеті від свого професора Івана Панькевича, який на лекції з давньої української літератури познайомив нас з «Нижнєрибницьким рукописним співаником» 1817 р., запозиченим йому священиком Нижньої Рибниці Степаном

Красне Поле – бої за Карпатську Україну

Красне Поле, 65-ліття відзначення Карпатської України, Красне Поле, 15 березня 2004 р.

Красне Поле — це рівнина, що простягається перед Хустом, столицею Карпатської України. Воно тягнеться від хустських воріт аж по Велику Копаню, спираючись на півночі до чарівних гір, а на полуднє ніби перескакує срібну Тису але до Веряці й дальше, роспростираючи

Пластуни в УГВР

Другий віце-президент УГВР о. Іван Гриньох (посередині з бородою) у Саліборі з ветеранами УПА та представниками громадських організацій. 1992 р.

За ініціятивою Головної Команди Української Повстанської Армії і референтури зовнішніх зв’язків Організації Українських Націоналістів при Проводі ОУН 11—15 липня 1944 року недалеко Самбора, в мальовничому присілку Сприня біля села Недільна, в будинку лісничівки, розташованому на південному схилі гори Виділок, було

Організаційна схема Пласту на Закарпатті у 1920-1930-их роках

Вчитель Дмитро Остапчук з пластунами, Старбичово, Закарпаття, 1933-1935

Український Пласт на Закарпатті входив у склад т. зв. Жупного Союзу Скавтів Підкарпатської Руси (урядова назва Закарпаття) разом з національними групами чеських, мадярських та жидівських пластунів. Від 1930 р. долучилися ще й москвофільські відділи.

Відео Свята Весни у Хусті, 1936 рік

Похід пластунів на святі Матері, Хуст, 17 травня 1936

З “Пластового Альманаху” Степана Папа-Пугача – останнього Крайового звітодавця та Крайового Команданта УПУКУ (Український Пластовий Улад Карпатської України), дізнаємось, що у 1936 році в Хусті відбулося велике Святоюрське свято пластунів.

Присяга пластунів Підкарпатської Русі

Присяга закарпатських пластунів

Др. Василь Пачовський, що по війні професорував якийсь час на Закарпатті, уложив для пластунів присягу, яка появилася друком у «Пластуні», 1923 р., число 2.

Пласт-прият на Закарпатті у 1920-1930-их роках

Від самих початків заснування українського Пласту на Закарпатті знайшлися люди доброї волі, які всіма своїми силами старалися підпирати пластовий рух і раділи з найменшого його успіху. Вони підтримували Пласт не лиш морально, але теж і матеріяльно.