Category Archives: виховництво

Юрій Юзич: Легенди і факти про Пластову Присягу

Пластова присяга

1. Перша Пластова Присяга цілком можливо могла бути ще в пластових гуртках Івана Чмоли. Це були таємні гуртки у Львові та в провінції. Навіть в Станиславові і Перемишлі, за деякими свідченнями, осередки діяли вже в 1911 році. А специфіка таємних мілітарних

Пластова стріча в 1926 р., Вражіння з прогульки

Оселя “Сокіл” з висоти “пташиного” лету (20 - 40 роки ХХ ст.).

Маленька приватна залізнична, що возить дрова на лінії Осмолода – брошнівський тартак, мчить по вузеньких шинах зі спорістю 12 кілометрів на годину. Врізуємося нахабно в ліси все глибше й глибше. Краєвид прегарний. На сінокосах грає золотом проміння заходячого сонця. Пахне

Старий Орел: Основи виховання новацтва

У родинному колі, Теодосій Самотлка

Пластові новаки — це здорові, загартовані, бистрі, сміливі хлопці, що вміють все й всюди гарно поводитись, що дають собі раду все й всюди, де б вони хоча б і вперше не були, байдуже, чи це ліс, чи поле, місто чи

Степан Гайдучок: Читаю і згадую

Пластуни у Станиславові перед 1914. Таборування

У звіті Сокола-Батька за 1912 р.¹ читаю: Введено також Пласт, до якого вписалося 44 учеників. До липня вів їх товариш Гайдучок, по вакаціях від 15 вересня обійняв провід Петро Франко.

Бучацький о. Олександр, командант таборів новиків

о. Олександер Бучацький

Скавтмастер о. Олександер Бучацький На шляху розвитку Новацького Уладу зустрічаємо декілька постатей, про які ми мусимо пам’ятати та ставити їх всім пластунам, а зокрема новацьким виховникам, перед очі. До них належить постать о. Олександра Бучацького. Сильветка цього священика, пластуна-сеньйора й громадянина-патріота,

Ольга Кузьмович: Досягнення і завдання Пласту у діаспорі

Організатори Пластових Конгресів: пл.сен. Іван Винницький, пл.сен. Лариса Залеська Онишкевич, пл.сен. Атанас Фіголь

Доповідь виголошена на другому семінарі Другого Пластового Конгресу Не знаю, чи події з-перед 20-ти років (стаття написана 1969 р. – прим. 100 кроків) можна вже називати історією. Але все ж це настільки далеке від нашої сучасности, що можна розглядати ці події

Конспект історії Українського Пласту

Фото з посвячення гімназії в Дрогобичі, 1928 р. На фото: Сірий Лев, проф. В. Кузьмович, сктм. проф. М. Іваненко, адвокат Ільницький, д-р М. Терлецький, о. Венгринович, дрогобицький кошовий П. Веприк, ст.пл. Марушка Охримович та ст.пл. Тарас Дурбак

Підготував пл. сен. Осип Бойчук, “Яйко”, ЛЧ I. Роки 1911-1921 1. Українські землі і стан національної свідомості їх населення на початку XX століття: а) в Росії, б) в Австрії, в) в Мадярщині.

Пригадаймо звичаї під Андріївський вечір

Не один раз ми писали на сторінках “Юнака” про Андріївські звичаї та вірування, щоб допомогти нашим юначкам продовжувати плекати їх, бо вони від давніх давен панували у нашому народі, а передусім серед нашої сільської молоді.

20 років Станиці Рахів

20 років Станиці Рахів

2016 рік – рік 20-літнього ювілею Станиці Рахів Пласту – НСОУ. У 1996 році відродився, як Фенікс після 1930-их років, Пласт у Рахові. Серед його засновників – учасник «Гуцульського табору» в Тьовшагу, мій батько Андрій Ткачук (псевдо Ґудзик).

Володимир Янів: Значіння таборів в українському національному вихованню

Ранкова молитва у пластовому таборі

Виховання це чинність незвичайно складна. В життю звикли ми легковажити т. зв. дрібниці. Зважити треба, що виховання складається саме з ряду дрібниць, які можуть мати на ціле життя вплив благородний або вбійчий.

Маніфест пластової молоді на ЮМПЗ 1972

Герої не вмирають

Оцим закінчуємо нашу історичну теренову гру, присвячену боротьбі Української Нації і українських пластунів за незалежність, як у часі 1-ої світової війни, так і під час 2-гої світової війни і після неї, коли то осамітнена й відрізана від зовнішнього світу Українська

Богдан Гаврилишин: Залишився Українцем

Виступ на міжнародній конференції до 100-ліття Пласту, УКУ, Львів, 23 серпня 2012

Уривки зі спогадів пл.сен. Богдана Гаврилишина з книги “Залишаюсь українцем”. До найважливіших подій польського періоду я відношу два пластових (скаутських) таборування у Карпатах в Остодорі неподалік від невеличкої річки Лімниця — це близько двох кілометрів ходу від села Підлюте, літньої резиденції