Category Archives: важливе

Іван Коршинський: Біля витоків

Іван Коршинський (справа) з другом дитинства, майбутнім борцем-підпільником за незалежність України Василем Микитою

Я народився 5 червня 1928 р. в с. Буштино Тячівського району Закарпатської області в селянській родині. Крім мене, батьки виростили моїх старшу на шість років сестру Юлину та на три роки старшого брата Юрія. Згідно з давньою традицією села брата

Ukrainer: Справа життя – найвища злітна смуга

Степан та Олександр Красіличі, пластова оселя Луквиця

Проект Ukraїner опублікував прецікавий матеріал про пластову оселю “Луквиця” та родину Красіличів – Степана та Олександра і їх улюблену справу – летунство.

З архівів Пласту: особові справи пластунів, Німеччина, 1947-1951

Сьогодні дедалі популярнішим стає шукати своє коріння, з’ясовувати деталі біографій родичів та близьких. І на щастя дедалі більше різних онлайн-ресурсів та інтерактивних баз даних у цьому допомагають.

Ганка Коренець: До питання ідейних основ пластового виховання

50-ліття Пласту, Вовча Тропа, Іст Четгем, США, 28 серпня - 3 вересня 1962

Понад 50 років діє Пласт у різних життєвих і політичних обставинах серед української спільноти. Пластова концепція виявилася успішною, вона служила потребам української нації в ділянці виховання молодих українських поколінь.

Юрій Шанта: Бої на Красному Полі, частина 2

Кадр з фільму Тараса Химича "Срібна Земля", 2012

Перед полуднем 16 березня сотня пластунів, хустських гімназистів, вирушила поїздом на підмогу семінаристам на Красне Поле. Який військовий матеріял представляла собою ця сотня? Доктор Володимир Бірчак подав цікаву розмову про цю сотню:

Юрій Шанта: Бої на Красному Полі, частина 1

Кадр з фільму Авраменка "Трагедія Карпатської України"

Красне (красиве, а не червоне, як дехто подає) Поле – це поетична назва надтисянської рівнини поблизу Хусту. Так символічно назвав Красним Полем надтисянську рівнину Степан Пап-Пугач, останній Крайовий Звітодавець і Комендант Українського Пластового Уладу Карпатської України. Поет Василь Ґренджа-Донський між

Зі споминів Свата: Нас не злякає лявіна!

Альпи

В зимі 1948 я брав участь у зимовому таборі, шо відбувся на Steinernes Meer в околиці Berchtesgaden. Це є мальовнича гірська височина, яка простягається на південь віл Koenigssee. Їздили ми там на околичні верхи та ночували у схоронищі на Funtensee.

Михайло Бажанський: Пласт в Карпатській Україні

Закарпатські пластуни, йомвірно - ужгородські, 1920-ті роки, фото з Пластового музею у Клівленді

Засновники пластових частин, співзасновники, організатори, довголітні діячі Перелік в абетковому порядку:

Михайло Бажанський: Значна роля Українського Пласту у відродженні Карпатської України

Стріча Схід карпатських пластунів, Хуст, 1933 або 1934 рік

Вступ. Приєднання до ЧСР. Назва Винесену в заголовок думку потвердила своїм авторитетним словом історія й задокументувала в 1939-му році офіційною назвою, схваленою свобідним соймом Карпато-Української Держави. До того часу окупанти називали цей край по-різному. У своїй глибокій щирості чеський письменник

Міжнародна акція Вифлеємського Вогню Миру 2017

Вифлеємський Вогонь Миру 2017 – огляд міжнародної акції Пласту. 16 грудня 2017 року українські пластуни отримали Вифлеємський Вогонь Миру від австрійських скаутів у м. Відень. Офіційна церемонія передачі Вогню відбулась о 14:00 у церкві Pfarrkirche zum heiligen Franz von Assisi.

Вифлеємський Вогонь Миру, Україна

Українська делегація отримала #ВВМ на щорічній церемонії у головному соборі Відня. Разом із пластунами на фото Бертль Ґрюнвальд - ініціатор цієї міжнародної скаутської естафети.

Вифлеємський Вогонь Миру – прекрасна передріздвяна традиція, яку започаткували у 1986 році представники австрійської телерадіокомпанії ORF з міста Лінц. Із самого початку акція плянувалася з метою підтримки неповносправних дітей, а також усіх, хто потребує допомоги та уваги в передріздвяний час.

Олександер Тисовський: З юних літ Українського Пластового Уладу

Пластуни Львівського Коша з д-ром О. Тисовським брали участь у привітанні президента США Гувера, що був гостем митр. Андрея Шептицького у Львові, 1922

Про що йдеться? Писати історію – справа, як відомо, нелегка. Як хто бере. Списувати хронологічно події – це ще не історія. Це хроніка або літопис. Інша справа – і нелегка – дошукуватися причин, чому якісь події власне так, а не інакше