Борис Микола, загиблий за волю України

Реєстраційна картка Миколи Бориса в книзі гуртка "Вовк"

Борис Микола (? — 1.11.1918, м. Львів), львівський гімназист, учасник Листопадового чину.

Довгий час ім’я пластуна, що загинув 1 листопада, було невідомим. У спогадах Василя Горбая, опублікованих 1973 року у збірнику “Перший листопад 1918 року…”, читаємо:

Вертаючись до Народнього Дому, я зустрінувся з декотрими моїми товаришами: Ю. Студинським, О. Мохом, В. Мурським, М. Кузем, Лициняком. Всі щасливі, повні надій. Таки 1 листопада від ворожої кулі загинув пластун Б., учень 6 кляси акад. гімназії.

Ту саму інформацію за Горбаєм повторює Борис Савчук у своїй книзі “Український Пласт 1911 – 1939” (при тому усіх перерахованих у спогадах гімназистів вважає пластунами і пише, що вони особливо відзначались під час подій 1 листопада), див. с. 86.

Коли у 1990-х роках львівські пластуни відтворювали події Листопадового чину, ніхто й не знав, хто такий “пластун Б.”. Зокрема, висловлювалось припущення, що це десятник УСС Бочан, який загинув від польської кулі на пероні залізничного вокзалу (головного двірця)[1]. Однак ця версія викликала сумніви.

"Головний двірець" (центральний вокзал Львова) після боїв. Фото istpravda.com.ua

“Головний двірець” (центральний вокзал Львова) після боїв. Фото istpravda.com.ua

По-перше, Січові Стрільці, на яких так розраховував Дмитро Вітовський, прибули до Львова лише 3 листопада, зайняли станцію Персенківка і взялися виконувати застарілий наказ команди – підсилити залогу двірця. Вони не знали, що на той час вокзал уже контролювали поляки, і не були готові до бою. У літературі згадується десятник Бочан, який загинув на пероні 3 листопада 1918 року, але не подається його ім’я (в реєстрах УСС є не один Бочан).

По-друге, у спогадах Горбая йдеться саме про учня гімназії, а не на січового стрільця, до того ж вказано навіть клас, у якому хлопець навчався.

У гімназійному звіті за 1918/19 рік воєнні події відображені непрямим способом. Зазвичай у гімназійних звітах подавали списки учнів кожного класу станом на завершення шкільного року. При тому особливим шрифтом позначалися визначні учні, а окремим абзацем ті, хто мав восени переекзаменування з якихось предметів. Якщо когось не переводили на наступний рік, його ім’я не публікувалося.

Чим же відрізняється звіт за 1918/19 навчальний рік? У ньому окремо для кожного (sic!) класу перераховані особи, які “з причини воєнних подій не явили ся в клясі по 1.XI.1918”. Адміністрація школи, якщо і знала, не могла вказати, що з кожним із цих хлопців сталося: Львів був зайнятий поляками, а більшість “зниклих” гімназистів воювала проти Польщі у лавах УГА. Крім того, хтось міг просто опинитися по другу лінію фронту, перебуваючи вдома (напередодні листопадових подій школи не працювали через “іспанку” – найбільшу досі зафіксовану епідемію грипу), чиїсь батьки переховувалися з родинами (велика кількість міґрантів перебувала, зокрема, у Відні).

Склад 6 класу Головної Академічної гімназії станом на літо 1919 року

Склад 6 класу Головної Академічної гімназії станом на літо 1919 року

Але учнів, які не повернулися до гімназії, занадто багато.

Загадку “пластуна Б.” розв’язують протокольні книги 1 полку ім. П. Сагайдачного і зошити з реєстрами членів. В одному з них знаходимо сторінку, заведену на пластуна Бориса Николая. Його пластова історія поки нас не цікавить, важливі два записи: великими літерами, правдоподібно, рукою Дрота, виведено: “виключений 19.IV.1918 за несповнюванє пл. обов’язків”. А на вільній частині аркуша, по діягоналі, інший запис: “Поляг за волю України!” Хто залишив цей запис – на разі невідомо, можливо, хтось із читачів допоможе встановити цю особу за почерком.

Реєстраційна картка Миколи Бориса в книзі гуртка "Вовк"

Реєстраційна картка Миколи Бориса в книзі гуртка “Вовк”

І справді, Борис згадується як один з тих, що не повернулися до школи; він навчався саме у 6 класі, був однокласником Василя Горбая, Юрка Студинського, Володимира Лициняка. Можливо, це хтось із них зробив потім цей важливий запис. І, як видно, попри виключення він лишався для друзів пластуном.

Біографії цього юнака ми й досі не знаємо. Протоколи сходин гуртків і зародка 1 полку відкривають перед нами дещо з його пластового життя.

Отже, в листопаді 1916 року Микола Борис належав до групи відновників Пласту в УАГ. Хлопці підійшли до Тисовського і висловили бажання відродити діяльність, перервану на початку війни. Інформаційні сходини відбулися 12 листопада 1916 р. і тривали 15 хвилин. Дрот “пояснив, що то є Пласт”, хлопці поділилися на гуртки: Бартків, Зелений, Купчинський, Ліниця, Милевич, Окпиш, Сахно і Рицар склали 1 гурток, Білик, Борис, Горбай, Козинський, Пеленський, Сапрука і Яцків – 2 гурток. Всі вони вчилися у двох 4 класах. Їхніми однокласниками були також Юрко Студинський, Володимир Лициняк, Григорій Лужницький, Юрко Пеленський, які пластували вже раніше. Вони стали впорядчиками і провідниками гуртків (згодом членство гуртків і нумерація змінилися). Через тиждень відбулися вже нормальні сходини: обговорювали питання пластової таємниці, пробували грати в гру Кіма і в’язати вузли, роздумували, що таке страх. Обрали гуртковий провід, де, зокрема, Борис зайняв позицію парламентаря, а Горбай – містописаря (заступника писаря). Дещо пізніше гурток обрав собі назву “Вовк”.

На сьомі сходини прийшов Тисовський і приймав перший пластовий іспит. Це відбулося 4.XII.1916 року[2]. За той час Борис пропустив лиш одне заняття.

Дня 19 грудня 1916 року о год. 10-тій у Народному домі[3] відбулися перші чотові сходини. Тисовський розповів ” Про діяльну любов Вітчини”, після чого усі присутні склали Пластовий обіт і здали вписові карти[4].

В лютому 1917 року Микола Борис попросив відпустку. З ним разом відпустку взяв Яцків, який потім виступив з Пласту. Невідомо, що було тому причиною, але знаємо, наскільки гостро О. Тисовський ставився до будь-яких шкільних неуспіхів: пластуни мали бути бездоганними, їхня діяльність не сміла шкодити навчанню. Тому тимчасовий відхід з гуртка був частим явищем, принаймні у 1920-х роках. Щоб підготуватися до “конференції” (проміжних іспитів), пластун писав заяву і відсторонювався від сходин. Зазначу, що у реєстраційній картці поняття відпустки ототожнюється з карою; пізніше такої практики не було.

Тим часом сходини відбувалися дуже часто, практично кожен третій-четвертий день. Гуртки готувалися до Шевченківських днів, проф. Мирон Федусевич вчив співати “Пластовий марш” (тепер гімн), “Ще не вмерла Україна”. Микола Борис повернувся з відпустки через півтора місяці і далі брав участь у заняттях. 24 травня відбулися урочисті сходини, де нові члени склали Присягу[5] (зложенє пластового обіту). Останні сходини у навчальному році проведено 10 червня.

Наступний рік почався для полку з повернення із заслання Митрополита Андрея. 15 вересня 1917 року 10 плаустнів брало участь в Академії з цієї нагоди в ролі почесної сторожі, а 21 вересня відвідали Митрополита і спільно сфотографувалися. Хто саме брав участь у цих подіях – не сказано.

Микола Борис подекуди згадується у протоколах: запам’ятав 16 предметів з 24 у грі Кіма (вищого результату не було), отримав два хрестики за забаву “Артисти”, три хрестики за забаву “Малярі”, разом з Сапрукою добре виконав вправу на знання Львова…

Під час других виборів гурткових діловодів Микола Борис став касієром (скарбником), а третіх – якимось референтом (у протоколі нерозбірливо).

За цей рік пропустив чотири чи п’ять занять, з них половину оправдано. 7 квітня 1918 року сходини почалися з питання усунення Бориса з уладу[6]. Жодних деталей чи причин у протоколі не подано, а на четових сходинах 28 квітня 1918 року Юрко Студинський вніс пропозицію “про виключення Бориса оголосити на оповіщеню в домівці, подати до відома родичів і тромісячний бойкот”[7]. На останній сторінці протокольної книги (перед картотекою членів) подано список під заголовком “Викинені за зломанє “Пл. Слова Чести”, в якому записано двох осіб: Нестора Білика і Миколу Бориса. Про провину Бориса не сказано нічого (на відміну від Білика).

Отже, Микола Борис пропластував у гуртку “Вовк” неповних два роки. Не був надмірно активним, але й надто пасивним також не був. Гімназійні іспити складав добре. Причина його виключення поки лишається нез’ясованою. Можливо, вона віднайдеться при уважнішому прочитанні різних полкових книг, хоча довоєнних і воєнних документів збереглося вкрай мало. Про обставини загибелі юнака на вулицях Львова так само нічого невідомо – все це нам ще належить дослідити.

пл. сен. Ольга Свідзинська

Примітки

[1] Це твердження вперше опубліковано у “Пластовому шляху” ч. 4 за 1996 рік. Історичний матеріял п.н. “Першолистопадовий зрив у Львові 1918 року та участь у ньому пластунів” подав пл. сен. Богдан Костюк (с. 42-44), натомість текст на с. 41, без підпису, дослідники сприймали як передрук з часопису “Вогні”. У “Вогнях” справді міститься цитована передовиця “Листопад 1918 року”. Весь інший текст з цієї сторінки схожий на реферат на основі книги Гуцуляка. Саме в цьому уривку і з’являються “десятник Бочан” та “пластун Зенон Русин”.

[2] У “Мартиролозі Українського Пласту” помилково вказано 1917 рік і неправильну дату Присяги.

[3] У Народному домі під час війни містилися обидві українські гімназії (головна і філія).

[4] Цим самим було надовго визначено форму церемоніялу, який зараз ми називаємо заприсяженням (з відчитанням, а згодом співанням Обіту і складанням карт впису.

[5] Назва “Присяга” фігурує в протоколах пробних сходин (репетицій).

[6] В реєстраційній картці подано іншу дату – 19 квітня.

[7] Існувала практика бойкотування виключених членів.

Джерела:

  1. ЦДІАУЛ, ф. 389, оп. 1, спр. 305, арк. 12зв; спр. 304, всі аркуші.
  2. Гуцуляк М. Перший листопад 1918 р. — К.: Либідь, 1993. — С. 239.
  3. Звіт дирекциї ц.-к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1916-1917.
  4. Звіт дирекциї академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1918-1919.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Запрошую підписатися

Друзі, час від часу ми формуємо листи з найцікавішими матеріалами та подіями.

пластун Цяпка

You have Successfully Subscribed!