Бадан-Яворенко Олександр, доктор права

Бадан-Яворенко Олександр, с. Івана (1.03.1894, Вільки Мазовецькі, тепер с. Волиця Жовківського р-ну Львівської обл. — 3.11.1937, ур. Сандармох біля Медвежегорська, Карелія, Росія).

Один з вихованців полку ім. П. Конашевича-Сагайдачного при Академічній гімназії у Львові під проводом О. Тисовського, член третього гуртка. Його підпис бачимо першим серед підписів пластунів і прихильників, які скріплювали правила проведення сходин, запроваджені Дротом. У своєму звіті про діяльність Пласту у гімназії у 1912/13 шкільному році О. Тисовський згадує, що полк ім. П. Конашевича-Сагайдачного зладив гарну «Золоту книгу», папір на яку дарував учень VI «а» Олександр Бадан. Залишив пластування, скорше за все, через перехід до іншої школи.

Закінчив юридичний факультет (доктор права), філософічний факультет та дипломатичну академію в університетах в Кракові, Відні та Празі. Як секретар супроводжував В. Винниченка під час його приїзду в УСРР (1920 р.) і разом з ним повернувся за кордон. Якийсь час співпрацював з чеськими соціял-демократами. 1924 р. став членом Компартії Чехословаччини, за партійну діяльність на Закарпатті 1926 р. позбавлений громадянства, мав бути виданий до Польщі, де за участь у визвольному русі 1918—19 р. був засуджений на кару смерти, але викликаний в Радянську Україну.

Після переїзду до УСРР працював у Держплані, викладав у Комуністичному університеті ім. Артема (Харків). Згодом (1927—1930 рр.) був ученим секретарем Наркомату освіти УСРР, керівником канцелярії М.О.Скрипника. У серпні 1929 р., в процесі “чистки” партосередку апарату НКО УСРР, О. Бадана критикували за секретарювання у «контрреволюціонера» В. Винниченка, його діяльність до переїзду в УСРР і обставини цього переїзду, за «надмірну» освіченість, «барське ставлення» до підлеглих тощо. Незважаючи на підтримку М. Скрипника був виключений з партії. Однак О. Бадан таки зміг влаштуватися викладачем всесвітньої історії, в наприкінці 1930 року стати співробітником “Української радянської енциклопедії”. Завідував сектором чужомовних словників УРЕ (1931—1933).

Арештований в ніч з 19 на 20 лютого 1933 р. у “справі УВО”. Доволі швидко після арешту «зламався» і підписував потрібні ГПУ свідчення про неіснуючу мережу Української військової організації в УСРР. 23 вересня 1933 р. судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР засуджений до 10 років ув’язнення; в лютому 1934 р. відправлений до Верхньоуральського політізолятора ОГПУ СРСР, а у 1936 р. переведений на Соловецькі острови. Розстріляний в числі в‘язнів т.зв. “першого Соловецького етапу” 3 листопада 1937 року в Сандармоху.

Сторінка з підписами, на якій є і підпис Бадана

Джерела:

  1. Рубльов О., Фельбаба М. Долі співробітників «УРЕ» на тлі репресивної політики 30-х років // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2000 — №2/4(13/15) — с. 207—251;
  2. Сандармох. Убієнним синам України. — Петрозаводск: Скандинавия, 2006. — с. 84;
  3. Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназії у Львові за шкільний рік 1912/13. — Львів, 1913. — с. 51, 99;
  4. ЦДІАЛ. — Ф. 389 (Верховна Пластова Команда). — оп. 1. — спр. 295. — арк. 9зв


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Запрошую підписатися

Друзі, час від часу ми формуємо листи з найцікавішими матеріалами та подіями.

пластун Цяпка

You have Successfully Subscribed!