Сірий Лев: До історії КУПО

4 Крайовий Пластовий З'їзд СУПЕ в Штутґарті-Цуфенгавзен, 16-18 квітня 1949

У днях 9-10 жовтня ц.р. відбувся вже в Торонто черговий Крайовий Пластовий З’їзд, у днях 5-6 грудня ц.р. буде Крайовий Пластовий З’їзд у США в Нью Норку, в днях. 1-3 грудня постановлено відбути Загальний Пластовий З’їзд також по канадійському боці, щоби наші друзі з Канади могли на нього особисто прибути. Не дармо отже вже відбувалися, відбуваються живі обміни думок, виноситься певні проекти або й готові рішення. Що ж лежить у центрі загальної уваги?

Нові обставини нашого життя висувають конечности, які мусять бути вже вирішені, довше їх відкладати не можна. Одною з них – це статути крайових пластових організацій, вслід за тим статут такої пластової установи, що мала би об’єднати понад державні кордони всі наші існуючі та майбутні пластові організації в один міцний ідейний моноліт. Не легка ця справа, але конечна не тільки з формально правних причин, але також із потреби задержання ідейної єдности нашої організації. Разом із тими організаційними потребами в’яжеться потреба узгляднити в сухих формах статутів виховний аспект Пласту, на скільки він відбиватися мусить у сухих формулках статутів. Перед нами буде отже сума різних проблем, на деякі з них я на цьому місці хочу звернути увагу всіх тих, що так, чи інакше вже беруть участь у тих справах, або будуть брати, як делегати З’їздів.

1. Майбутнє об’єднання всіх членів Пласту в світі правно можливе тільки як Союз Крайових Пластових Організацій, форми дотеперішнього статуту Пласту, скроєного тільки на крайовий масштаб за тісні. Тому то скликується Загальний Пластовий З’їзд не за формами давнього статуту (це просто неможливе), але за такими формами, що дають не тільки формальну правну спромогу, але які більше відповідають нинішній хвилині, дають запоруку створення на базі минулого нову форму організації, не порушуючи безпереривність ідейних заложень і діяння Пласту. До того дано було Головній Пластовій Раді, яка скликає цей З’їзд і за все відповідає перед історією Пласту, повні уповажнення на останньому Загальному Пластовому З’їзді в Цуфенгавзені в 1949 р.

4 Крайовий Пластовий З'їзд СУПЕ в Штутґарті-Цуфенгавзен, 16-18 квітня 1949

4 Крайовий Пластовий З’їзд СУПЕ в Штутґарті-Цуфенгавзен, 16-18 квітня 1949

2. Проектується на майбутнє Союз Пластовий Організацій, тому ясно, що ці крайові організації повинні бути господарями в своїй хаті, крайовий провід за них всесторонньо відповідає (децентралізація) та рівночасно стоїть ясно потреба не тільки координації праць і виявів всіх крайових організацій, але й праця для того, щоб така координація була можлива, але рівночасно щось більше: велика моральна відповідальність за єдність пластового руху не тільки в його організаційних формах, але і в ідейних заложеннях. За центром, отже, мусить бути нагляд над крайовими організаціями, визначування, яка організація може носити горду назву Пласт, він тільки може встановляти певні основні зміни в ідейних та організаційних заложениях Пласту, він зможе найуспішніше вести праці, потрібні для всіх країн світу. Виконати такий задум зможе тільки такий провід, що має повні уповажнення до цього, міцний і здецидований (ценралізація). Такого проводу жадає від нас також незнана, але сподівана велика майбутність, що своєю жорстокістю може кождої хвилини доставити перед центральний пластовий провід куди важніщі завдання, як нинішні. Брак сильного центрального проводу в такий час Пласт може дуже відчути! Говорім отже не про “ценралізацію”, чи ’’децентралізацію”, але про єдність (центр) і про потребу (краї), а дійдемо до потрібної синтези.

З. Йде рівно ж тепер розмова на тему, чи потреба нині побіч КПСтаршини також і КПРади, побіч ГПСтаршини також ГПРади, чи часом не получити в Пласті його виконну владу з легіслятивною в одно тіло. На перший погляд виглядає це навіть дуже приманчиве – “ощадність” сил.

Та в дійсності і єдність, і потреба проти того. На полученні тих двох влад у одних руках у світі виростали немилі нам, і поборювані нами тоталістичні системи, поборювані в ім’я пластового демократизму, який каже нам навіть у випадках повного довір’я до тих, що мали би з’єднати обі влади в одних руках, встановляти дві окремі установи не тільки для ідейної контролі, але й для певної рівноваги поглядів, що мимоволі будуть завжди зазначуватися для взаїмної, згори встановленої допомоги й т.п. І історія Пласту не знає відхилу від цього аксіому. У нас завжди була ГПРада або окрема комісія, встановлювана нашим опікунчим ТОДОМ. З’їзд є найвищою пластовою установою, але він не може заступити Ради, яка в кождій хвилині як того би зайшла потреба, мусить бути готова до праці. Менший або більший вияв праці Рад часто не залежний від ньої самої, але від справности Старшин і від правильного їх діяння.

Можемо, отже, спорити над формою Рад (нині вона абсолютно завелика), можемо розважати доцільність покликування Старшин Зїздами чи Радами, можемо навіть розважати проєкти з’єдинення Рад і Старшин по краям (у випадку сильного центра), але касувати Ради з їх менш-більш нинішніми управненнями, був би в Пласті дуже небезпечний експеримент у його внутрішньому розвої й оцінці його на зверх.

Перший табір УПС. Підлюте, 1930. У верхньому ряду праворуч Михайло Горбовий. Нижній ряд (зліва праворуч): Арсен Річинський, невідомий, Олександр Тисовський, невідома, Северин Левицький, Іван Чмола, невідомі

4. Дещо подібно є також у питанні, кому давати управнення на участь у пластових З”їздах, чи й у інших пластових установах, що мають право до вирішувань у Пласті. Йде тепер дискусія, чи не дати б членам Пласту, що ведуть певні діловодства, більших прав, як “сірому” членові Пласту. Словом, т.зв. “апарат” Пласту уповажнити до вирішувань, або хоч дати йому більші управлення, як досі. На висуванні “апарату” також зростали поборювані нами устрої організацій, це теж противне пластовому демократизмові. Природньо, що “сірим” членом не можна називати такого члена Пласту, що вже собі заслужив на вичеркнення, а якого “по інерції” чомусь толєрується в Пласті, але тільки такого, що своєю працею, поставою добув й добуває собі виді ступні елітарної організації без огляду на це, чи він в даний момент належить до “апарату” Пласту, чи ні. Коли до цього заходять оправдані причини, ми прото не сміємо відбирати йому голосу, ми не сміємо позбуватися нашого надійного запілля, з якого Пласт завжди черпав кадри на зміну. Поставити ті резервові та посередньо допоміжні кадри подальше кипучого пл. життя, також дуже, а дуже небезпечним експериментам для внутрішнього росту Пласту.

ДРОТ (Олександр Тисовський – прим. 100 кроків) був установив, що в Пласті рішати повинні в найвищих істанціях тільки пластуни найвищого ступня. До часу набуття їх Пласт допускав до з’їздів пластунів середніх ступнів так у УСП, як і в УПС по його заснованні. Відхили від тієї засади в один бік – задержання в Пласті “всіх без розбору”, в другий бік – давання особливих рішальних прав “апаратникам” , “діловодчикам”, “активістам” і т.п. мстилося, мститься й буде мститися на Пласті. Нинішні правильники уладів дають повну спромогу зробити потрібну елімінацію бе з уводження якихсь особливих змін у них. Тільки треба ті правильники стосувати.

Безперечно, до пластовий апарат і до того покликаний, щоби в рямцях своїх управнень виносив свої рішення, але де не може статися з обмеженням прав пластового колективу, чи то на сходинах якогось виборного колективу, чи та (тим більше) на вирішальних з’їздах. На кінець: треба бути дуже уважним із надаванням особливих прав нашому виховному апаратові, щоби згоряча не обмежити самовиховний характер нашої організації, що вже нераз у Пласті сиґналізовано.

5. Застановитися рівно ж треба над введенням контрольних і судейських органів у верху. Проект статуту на жаль навіть не предбачуе судейського верховного органу, питання отворене: чи дати його Уладам, чи іншим виборним органам. Контрольну судейську владу лучиться вже часом із виконною або легіслятивною. На прим. в кооперації контрольна влада долучена з Надзірною Радою, судейська найвища влада була колись у Пласті долучена з виконною (Верховна Пластова Команда). Правда – УПС має вже свій суд найвищий, але треба й загально-пластового найвищого суду. Вказаним також було би вибирати окрему контрольну комісію, а’неї лучити її з іншою владою, це скріплює довіря.

1 Збори КУПО

1 Збори КУПО

6. В зв’язку з з’їздами родяться проекти перебудувати УПС, також у напрямі, задержання в ньому тільки членів апарату. І тут це не вказано з мотивів, як вище. Хочуть деякі перебудувати УПС, бо він виказує в складі своїх членів певні недоліки, деякі уяскравлюють ці недоліки так далеко, що кидають твердження “УПС себе не оправдав”, природньо вилучуючи, чи не зачислюючи до УПС себе самих, чи цілу суму сеніорів, на яких спочивала, спочиває й мабуть ще довший час буде спочивати (поки не вилониться більший надійний кадр членів УСП) ціла організація УПУ. Безперечно, що історичні події в Пласті довели до того, що через нерсправлену, але предвиджену елімінацію в УПС, залишилося досі в УПС декілька членів, що є причиною згаданих недоліків, а то й може ”компротомітацій”, як деякі твердять. Досі елімінацію перевела в свойому обсягу діянння Булава УПС й дальше переводить, але низові клітини в деяких місцевостях вагаються просто, з опортуністичних причин стати на виразну пластову ногу. Це мусить бути зроблене, але до того не треба аж драстичних ’’перебудов”, але заряджень, щоби правильник УПС та дотеперішні додаткові зарядження Булави були стрікте виконувані всюди, а не тільки в деяких осередках.

Відрадним явищем є те, що більшість членів УПС не скриває своїх недоліків, може аж надто їх виносить наверх, замість полагодити їх у свому нутрі скоро й рішучо. Але забувати не можемо, що й нинішній УСП має в собі також великі недоліки. Закривати очі на них, роздирати ризи завжди тільки над УПСом і то на місцях невідповідних – це не тільки небезпечне з виховних мотивів, бо молодші завжди не мають змоги доцінювати історичний процес, але й у висліді може довести до загальної зневіри, а за тим захитання цілої організації.

Між іншим, на жаль, проект статуту Пласту є тим приміром, коли він не вводить у центральних пл, установах представництва УПС, хоч усі інші улади є реперезентовані Не сміємо рівно ж йти понад голови існуючих правильників і конкретних вимог хвилі й вибирати на з’їздах крайових, чи і загальних установ УПС, що досі є тільки в компетенції УПС.

7. Пластприят має в нинішніх обставинах куди важніщу ролю, як мав він досі в розвої Пласту. Це мусить відбитися не тільки в дорученні їм праць, але і в певних управненнях до участи в співдії. Самі обов’язки без прав па довгу мету не принесуть успіху. Не робім їх якимсь 7-им уладом, але й боятися допустити до співпраці й співвідальности громадський чинник, не маємо причини.

Джерело: Листки зв’язку ГПР, 1953, Пластовий музей, США.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.



*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *