Пластун Василь Федак-“Тризуб” – визначний спортовець і журналіст

Василь Федак народився 15 вересня 1911 року в Ужгороді. Спортивний журналіст, спортивний діяч і футболіст. Навчався в народній школі, з 1921 р. – в Ужгородській гімназії, з 1930 р. – студент філософського факультету Празького університету. Через матеріальні труднощі у 1932 р. покинув університет і влаштувався вчителем у народну школу с. Нижнє Солотвино Ужгородського району.

У 1933-1934 рр. перебував на дійсній службі в чехословацькій армії в Празі, закінчив 6-місячну військову школу офіцера запасу. Після демобілізації продовжив працювати вчителем у селах Сторожниця, Велика Добронь Ужгородського району. З 1925 р. став членом спортивного клубу “Русь” (СК “Русь”). Був запасним воротарем цього клубу.

Після окупації Ужгорода угорськими військами в листопаді 1938 р. не зміг влаштуватися на вчительську роботу, тому переїхав до Хуста, де міністерство шкіл Карпатської України направило його вчителем у народну школу с. Сокирниця Хустського району. Керував також спортивною секцією клубу “Русь” і вів спортивний відділ газети “Нова свобода”.

Пластун Василь Федак

Після окупації Карпатської України у березні 1939 р. продовжував працювати вчителем у Сокирниці. У 1943 р. його призвали в угорську армію і у званні молодшого лейтенанта призна-чили командиром робочої роти з євреїв у м. Веспрем, яка будувала аеродром. У його підпорядкуванні були переважно митці й науковці. У цих умовах зробив чимало для полегшення стану перебування інтернованих у таборі. Він організовував мистецьке й спортивне життя, допомагав в’язням як морально, так і конкретними справами, за що був відзначений державою Ізраїль аж на схилі життя, бо до того вважався загиблим в радянських концтаборах. Після розформування роти повернувся додому на попереднє місце роботи. З січня до жовтня 1944 р. знову перебував в угорській армії і був відправлений у Стрий на Прикарпаття. 24 угорська стрілецька дивізія була розсіяна, а він поранений. Із госпіталю поїхав не в армію, а в Сокирницю, і до визволення краю переховувався.

Леонід Бачинський з ужгородськими пластунами. Василь Федак ? другий справа у першому ряду

Леонід Бачинський з ужгородськими пластунами. Василь Федак ? другий справа у першому ряду

Після визволення 2 листопада 1944 р. його обрали секретарем народного комітету Сокирниці, а 15 листопада – делегатом Першого з’їзду народних комітетів Закарпатської України. У квітні 1945 р. був призначений інспектором фізкультури при уповноваженому Народної Ради у справах освіти, а в червні – головою комітету у справах фізкультури і спорту при НРЗУ. З січня 1947 до лютого 1948 рр. очолював Ужгородську футбольну команду “Спартак” другої ліги.

У 1948 р. його заарештували і звинуватили в антирадянській націоналістичній діяльності. 18 грудня 1948 р. Закарпатським обласним судом був засуджений на 25 років виправно-трудових таборів і відправлений в особливий табір № 5 на Колимі Магаданської області.

Титульна сторінка кримінальної справи В. Федака

Дружина, відома тенісистка Бланка Бем-Федак, була викинута з дітьми з помешкання, а вселився в нього й прибрав до рук багату бібліотеку Іван Керча. Лише неабиякі спортивні здібності Бланки рятували сім’ю, від якої відвернулися колишні приятелі й знайомі.

У таборах Василь Федак залишався самим собою, організовував спортивне життя серед в’язнів, а в нечастих передачах просив дружину надсилати то сітку для настольного тенісу й м’ячики, то футбольного м’яча…

Після смерті Сталіна в’язнів почали відпускати. Однак його справа мала позначку: «Особливо небезпечний», а затримка з вирішенням долі Василя Федака викликала подив навіть у табірного керівництва.

У скарзі Генеральному прокурору СPCP від 1 березня 1954 р. він відкинув усі пункти звинувачення і не визнавав себе винним. Відсидівши в таборах 7 років, 29 листопада 1955 р. був звільнений і повернувся додому. Але по дорозі зупинився в Москві, оскільки мав розроблений проект олімпійського комплексу й хотів запропонувати його спорткомітету. Сподівання були наївними.

20 лютого 1992 р. Василь Федак був реабілітований.

Як спортивний журналіст, який за 1930-1944 рр. надрукував понад 300 спортивних статей, репортажів і заміток, а також декілька сотень у повоєнні роки, підготував, а з допомогою обласної ради спортивного товариства профспілок “Україна” була видана у 1994 р. унікальна книга “Закарпаття у спортивному вимірі”, уже після смерті автора, яка по суті стала енциклопедією спортивного життя в Закарпатті.

Посвідчення журналіста

Посвідчення журналіста

У процесі роботи над книгою з ініціативи Івана Ребрика Василь Федак взявся за підготовку окремого видання спогадів. На жаль, автор не встиг реалізувати цю ідею.

Помер 25 жовтня 1991 р. й похований в Ужгороді на Кальварії.

Література: Бабидорич М. Долі закарпатців: ще нереабілітований Василь Федак, відомий спортивний діяч // Закарпатська правда. – 1991. – 31 серпня; Довганич О. Без вини зробили злочинцем. В. Федак – літописець закарпатського спорту // Новини Закарпаття. – 1995. – 31 січня.

Джерело: Омелян Довганич, Іван Ребрик, ж-л “Екзиль”, № 2, 2007 р., Ужгород, “Гражда

пост написаний в рамках популяризації історичних відомостей про Карпатську Україну


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

2 Responses to Пластун Василь Федак-“Тризуб” – визначний спортовець і журналіст

  1. […] діячі як проф. Леонід Бачинський, Богдан Алиськевич, Василь Федак, Микола Лелекач, а також єпископ Петро Гебей. […]

  2. […] Василь Федак народився 15 вересня 1911 року в Ужгороді. Спортивний […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Запрошую підписатися

Друзі, час від часу ми формуємо листи з найцікавішими матеріалами та подіями.

пластун Цяпка

You have Successfully Subscribed!