Горбовий Михайло, засновник Пласту в Косові

Михайло Горбовий

Горбовий Михайло, син Івана (9 вересня 1894, м. Косів Івано- Франківської обл. — після 7 червня 1941).

Засновник Пласту в Косові (1922), зв’язковий 25 і 26 куренів (згодом переформовані в 25 курінь ім. М. Павлика), скавтмастер (22.05.1924), окружний зв’язковий 5-ї (Гуцульської) пластової округи, член-засновник 1 куреня УПС ім. С. Тисовського (1930).

Після розв’язання Пласту — фундатор і голова управи Союзу української поступової молоді ім. М. Драгоманова «Каменярі» (1933—1938). Доброволець Українських Січових Стрільців, стрілець Гуцульської сотні УСС.

Двічі поранений у боях (21.10.1914 в Стрию і 14.09.1915 в Соколові). Активний учасник встановлення української влади в Косівському повіті (1918). Разом з групою гуцулів арештований польською армією 29.04.1920 р. в рамках «каральної експедиції» на Гуцульщину, обвинувачений в «большевизмі» і підготовці повстання проти поляків, політв’язень польських тюрем (1920—1921). Згодом постійно переслідуваний поляками за національну діяльність, в тому числі й за діяльність у Пласті в Косові (1925, 1930).

Співорганізатор Союзу промисловців Гуцульщини (1930) та кооперативу «Гуцульщина» (1930), різьбар, ткач-килимар. Голова артілі «Гуцульщина» (1940).

Заарештований НКВД 10(11).02.1941 за членство в ОУН і просвітницьку діяльність. Подальша доля невідома, ймовірно, розстріляний під час тотального знищення політичних в’язнів на початку німецько-радянської війни.

Перший табір УПС. Підлюте, 1930. У верхньому ряду праворуч Михайло Горбовий. Нижній ряд (зліва праворуч): Арсен Річинський, невідомий, Олександр Тисовський, невідома, Северин Левицький, Іван Чмола, невідомі

Джерела:

  1. ЦДІАУЛ, ф. 389, оп. 1, спр. 164, арк. 94; Реабілітовані історією: Івано-Франківська область. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — Т. 1: Коломийський і Косівський райони / упор. Л. Вардзарук. — С. 465;
  2. Гуцули у визвольній боротьбі: Спогади січового стрільця Михайла Горбового / Упор., вступ. слово, примітки, додатки, біограф. дов. Р. Коваль, Ю. Юзич, П. Арсенич. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика»;
  3. Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», 2009;
  4. Думін О. Історія Лєґіону Українських Січових Стрільців 1914—1918. — Львів: Червона Калина, 1936. — С. 342.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *