Богдан Кравців: Промова на посвячення прапора ЛЧ

Прапор старшопластунського куреня "Лісові чорти", 1929 р.

Є в старих англійських школах гарний і давній звичай, що школа не тільки виховує і виряджає за скількись там літ юнаків у життя, але зв’язує їх до кінця їх днів зі собою. І вертаються до неї по літах молоді і сиві старшини брітанської армії, державні мужі, урядовці, промисловці і купці всіх розлогих і багатих колоній і країн імперії, відкривці і моряки з далеких океанів і земель.

Вертаються туди, де кувалися їх характери і розуми, відвідують своїх старих учителів, давні свої шкільні кімнати і молодій генерації нових учнів школи випаровують казку буйного життя — пригод, боїв і праці —мерехтливу картину недалекого майбутнього юнаків.

З давен-давна існують у західній Европі корпорації – громади студентів, що своїми прапорами, шаблями, фантазійною зверхньою формою і суворою дисципліною в громаді виховували й виховують почуття чести і товариськости цілих поколінь. Установою батьків корпорацій вони зв’язують нитками юнацької спільноти молодь і старших, які без огляду на свої становища в суспільстві вміють завжди бути студентами і розуміти фантазію і порив своїх молодших товаришів. Життя корпорацій, що переливалося бурхливим потоком юнацької вигадливости і розмаху, переказують славними легендами мистці та поети. Їх історія зв’язана зі змаганнями за відродження і з’єднання їх батьківщин у великі і могутні нації-держави.

У нас життя, чужі методи виховання колись у двох, сьогодні у чотирьох займанщинах не витворили такої живої і гарячої традиції школи, як в англійців чи інших націй. Зв’язку зі школою тих, що вийшли з неї, у нас стільки: що якийсь десяток літ з’їзд абітурієнтів з такого й такого то року, з Богослуженням і комерсом — такі подібні до цілого суворого й офіційного життя і виховання ц.к. чи “государственних” шкіл.

Наш рух молоді не зумів знайти своєрідних форм та ідей. І немає в нас традицій юнацьких організацій, споминів їх бурхливого і привабливого життя поза ясними сторінками історії таємних і явних студентських гуртів і громад, що працею й ідеями об’єднували людей потім уже в дальшому громадському житті і що дали початок українському національному ренесансові.

Лісові Чорти з прапором, 1930

Лісові Чорти з прапором, 1930

І тільки сьогодні по війні в української молоді йде змагання за нові ідеї і нові форми молодого руху.

Ще до війни приймається в нас скавтінґ, ідея пластового виховання й організації молоді, що мають доповнювати шкільне вчення і вироблювати характерний і мужній тип юнака-провідника. Але пластовий рух зростає в силу і поширюється щойно по війні. Охоплює тисячі української молоді західних українських земель, виховує і вишколює на пластових провідників сотні старшого пластунства і притягає до пластової ідеї, до праці в пластовій організації щораз більше членів з-поміж старшого громадянства.

Вкупі з тим українська студентська молодь на еміграції серед чужого студентства зустрічається з організаціями й рухами молоді інших націй, і починається український корпораційний рух.

Неначе синтеза цих двох рухів, однакових по суті, а тільки відмінних формою, постають серед українського старшого пластунства гурти й громади, своєрідні корпорації й ордени, у яких шляхом добору організуються старші пластуни-студенти, чи то на принципі психічної близькости, товариського спільного життя, чи вкінці навіть фантазійних форм, церемоній та звичаїв. Їх членами стає з часом вже не тільки студентська молодь, але й люди на громадських становищах.

Як перша і найстарша громада старшого пластунства ми, Лісові Чорти, святкуємо сьогодні свято свого прапора.

Початок наш і ріст у наших пластових мандрівках. Сім літ тому, в липні 1922 року вийшли ми — гурток пластунів гімназистів і студентів першою мандрівкою в Карпати. Соняшні, повні захоплення дні в горах і лісах, вогні й нічліги, таємний чар скель Урича, Бубнища й Розгірча, і в долини ми вернулися вже як Лісові Чорти.

За сім літ спільне життя і спільна праця в Пласті й організаціях молоді, а між тим табори, повні пригод мандрівки, забави, сміх та сонце створили з колишнього малого мандрівного гуртка сьогоднішній курінь Лісові Чорти в силі 53 люда.

Посвята прапору куреня “Лісові Чорти”

За ними довга традиція організаційного життя у Пласті — нашої життєвої школи. З Пластом майже кожний з нас зв’язаний десятком і більше літ. До таборів його, до вогнів пластових зустрічей і мандрівок, до наших провідників і молодого пластового братства, щоб віддати їм свої сили і свій досвід, ми вертаємося рік-річно.

І коли опівночі в лісах розгоряється Ватра Великої Племінної Ради нашого лісово-чортівського племени, то прибувають Лісові Чорти і з краю, і з-за кордону, а для неприсутніх, тих, що думкою при нас, залишаємо у нашому колі навколо вогню Великої Ради порожні місця.

Зв’язані ми всі зі собою вузлами побратимства, спільним пройденим шляхом ідеї та праці, і між собою звемо себе латинською назвою фамілія. Для інших можемо бути орденом, бо за зверхньою формою в нас лицарський пластовий закон, або корпорацією, бо в нас і внутрішня дисципліна, і добір членів за девізою “честь і товариськість” — одна зі сторінок нашої ідеології.

Коли ж ідеться про нашу велику ідею, про нашу найвищу мету, то ми третій курінь старших пластунів Лісові Чорти. І посвячуючи сьогодні наш чорно-золото-червоний прапор, що гаптували і шили його білі руки наших пластунок — нам згадується буйна, кривава легенда прапора полків Наполеона, цісарських орлів, що за них його тре надири і вояки гинули до останнього.

Джерело: Лісові Чорти. Їх життя і буття. Ювілейний історично-мемуарний збірник у їх шістдесятиріччя. – Вашингтон – Нью-Йорк – Торонто, 1983. – С. 159-161.


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Запрошую підписатися

Друзі, час від часу ми формуємо листи з найцікавішими матеріалами та подіями.

пластун Цяпка

You have Successfully Subscribed!