Великодня писанка

Писанки

Здається, нічого не здобуло такої великої популярності і захоплення серед чужинців у всіх місцях нашого поселення поза межами України, як українські писанки. Усі ми до цього спричинилися, а вже зокрема наші пластуни, які пильно вивчали і вивчають це мистецтво.

Спершу ми обдаровували взаємно писанками своїх найближчих кожного Великодня, опісля писанка — це був найкращий подарунок для наших приятелів-чужинців, а далі появилися підручники писання писанок англійською мовою, почалися прилюдні покази їх писання в музеях, школах та інших публічних інституціях, і це поширило знання про це українське мистецтво серед тисяч чужинців та викликало їхнє справжнє захоплення.

І тепер про українську писанку, здається, знають усі. Ось у найповажнішому географічному журналі Америки “National Geographic” в 1972 р. появилася ціла велика стаття про писанки з прегарними кольоровими знімками п. н. “Великодній привіт від українців”, автор якої описує писанкарство серед українців у Міннеаполісі та збірку писанок проф. О. Грановського. Такі ж самі прегарні кольорові писанки послужили за обгортку до одного тому куховарської книжки, що її видало відоме видавництво “Лайф” — хоча там інформації про них не такі вірні, як у “National Geographic”.

Блок марок зі зразками писанок різних регіонів

Блок марок зі зразками писанок різних регіонів

Випадково ми одержали видання газети з Гартфорду п. н. “The Hartford Courant” з березня минулого року, де наша писанка не лише прикрашує облкадинку недільного додатку, але є про неї обширна, добре написана стаття із знаменитими знімками, автор якої описує точно це мистецтво серед українців Гартфорду, беручи собі під “обстріл” дві молоді пластунки, Ірку та Марту Пришляк.

Про писання писанок ми знайшли також статтю в газеті, яка виходить на Льонг Айленд п. н. “Long Island Press” із квітня 1973 р.

Але ось найбільше відомий американський щоденник “New York Times” помістив на своїх сторінках минулого року репортаж п. н. “На науці в українців”, з якого довідуємося, що вчителька мистецтва в середній школі у Стенфорді, Кони., яка саме вивчила штуку писання писанок від своєї товаришки — учительки, передала це знання своїм учням. Вони з великою приємністю вимальовували яйця писанковим способом, але з найбільше дивними і незвичайними для писанок мотивами, як ось рисунок Фольксвагену, гарбуза, вужа в траві чи напису “Ґрен” (бабуся), а вчителька вжила найкращі з них для прибрання святочного стола своєї матері на жидівське Свято Пасхи.

Саме коли ми пишемо цю статтю нам передала ст. пл. Віра Дорожинська журналик п. н. “Малий світ”, призначений для власників популярного авта “Фольксваген”, на березень 1974 р., в якому обширна стаття п. н. “Beetle eggs” з кольоровими світлинами. Авторка статті дуже точно та вичерпно подає спосіб писанння писанок, який вона вивчила від пані Анни Кінащук в Ню Джерзі, США, та як вона малює на писанках популярного т. зв. “жучка” — модель Фольксвагену та емблеми ФВ. Її захоплення писанками щире, подання техніки писанки вірне, але чи вислід такий вдалий і гарний — це можуть ствердити наші читачі на залученій світлині, де поміж нашими писанками з мистецькими узорами лежать писанки із “жучками”.

Зовсім інший спосіб застосування писанки використали наші українські поселенці у великодньому поході вулицями Маямі на Фльоріді в квітні минулого року — зробивши їх, як бачимо на знімці, величезного розміру із стилевими взорами.

Група українських танцюристів йдуть вулицями Маямі

Група українських танцюристів йдуть вулицями Маямі

Як бачите — українська писанка стає з кожним роком популярнішою. Ми тут подали тільки декілька нам відомих прикладів, а таких напевно куди більше не лише в США, але в Канаді чи Европі.

Це поширення писанки, а передусім знання, як їх писати, насуває однак вже тепер подекуди певний сумнів серед нашої громади. Чи доцільне було вчити усіх, як їх робити? На цю тему писали вже наші писанкарки на сторінках журналу “Наше Життя”, і, здається, думки на цю тему поділені.

А яка Ваша думка, Дорогі Читачі, а передусім Ваша думка — пластунки, які так пильно вивчаєте мистецтво писанкарства і напевно також популяризуєте його серед свого оточення? Напишіть про це.

О. К.

Джерело: журнал “Юнак”, ч. 4, квітень 1974

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *